МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ГЕРБАРИЗАЦІЇ РОСЛИН

Необхідні матеріали

Для збору та сушіння рослин необхідні наступні матеріали:

1. Гербарна сітка або папка з товстого картону. Розміри папки: довжина – 50 (45) см, ширина – 32 (30) см. Целофановий пакет.

2. Папір для сушіння і зберігання рослин. Для цього, як правило, використовують газети. Папір заготовляється у вигляді так званих "сорочок". Це, залежно від розмірів, є газетний листок або його половина, складені навпіл. Розміри паперу не повинні перевищувати розміри папки (гербарної сітки).

3. Міцна копачка для викопування рослин або ніж.

4. Аркушики білого паперу 10 см завдовжки, 5 см завширшки, або блокнот для чорнових етикеток.

Збір та сушіння рослин

Рослини збирають у різних місцях їх зростання: в лісі, на луках, на полях, на болотах, в садках, на городі.

Збирання рослин розпочинають самостійно і продовжують до початку навчальної практики. Це пов'язано з тим, що одні рослини, наприклад, пшінка весняна – Ficaria verna, цвітуть на початку весни і швидко закінчують свій життєвий цикл, інші, підбіл звичайний – Tussilago farfara, цвітуть напровесні і потім тривалий час вегетують. Найкращий період для збирання рослин є кінець травня – червень. Це час їх масового цвітіння.

Збирати рослини треба в суху погоду, після спадання роси. Зібрані після дощу або вранці (з росою) погано висихають, або чорніють під час сушіння. Трав'янисту рослину обережно викопують, щоб не пошкодити підземних частин: кореня, кореневищ, бульб, цибулин. Підземні органи ретельно очищають від землі. Від дерев'янистих рослин слід брати гілочки з листками та квітками.

Збирають найкращі, типові для виду, неушкоджені тваринами чи хворобами екземпляри. Не слід брати рослини дуже великі або, навпаки, малі. Рослини повинні мати всі вегетативні органи: корінь, стебло та листки. Бажано, а інколи і необхідно, для визначення рослин мати в гербарії ще й плоди. Це особливо потрібно для рослин з родини хрестоцвіті (капустяні), зонтичні (селерові), складноцвіті (айстрові), осокові.

Зібрані рослини відразу ж укладають у газетний папір, а потім у папку, старанно розправивши всі частини. Якщо рослини великі, то під час закладання в сушильний папір їх згинають або ж розрізають і беруть характерні частини, які повністю відображають морфологію всієї рослини. Це нижня частина стебла з коренями і листками, відрізок середньої частини стебла і верхня частина рослини з листками та квітками.

Товсті стебла, корені, кореневища або цибулини розрізають уздовж, тоді вони висихають значно швидше. Частини рослин, що налягають одна на одну, необхідно перекласти шматочками паперу.

В одну "гербарну" сорочку, складений удвоє газетний листок або його половину, закладають одну рослину. Якщо вони невеликі, то кілька рослин одного виду. Одночасно кладуть і чорнову етикетку. На ній простим олівцем пишуть назву родини і вид рослини (якщо вони відомі), місце і дату збору.

Дрібних рослин і злаків беруть по кілька екземплярів. Це полегшує їх подальше вивчення і запобігає можливості втрати.

Зібрані рослини необхідно висушити так, щоб вони зберегли свій природній колір. Для цього після екскурсії рослини з папки перекладають у ботанічний прес. Це нескладна конструкція, яка складається з двох листків фанери такого ж розміру, як і сушильний папір і невеликого вантажу (2-3 цеглини). Між аркушами паперу, де знаходяться зібрані рослини, вкладають по 2-3 (залежно від товщини рослини), листки сухого газетного паперу. Складені таким чином купкою 15-20 рослин закладають поміж двома листками фанери і зверху кладуть вантаж. Сушіння проводять у добре провітрюваному місці. Під час сушіння газетні прокладки між рослинами постійно міняють. Вологий папір висушують для повторного використання. Якщо регулярно міняти прокладки, рослини висихають протягом 3-4 - х днів. Добре висушені рослини гнучкі, але не ламкі.

Опис та визначення рослин

Найбільш важливою і відповідальною роботою під час складання гербарію є визначення рослин. Визначити рослину – це значить з'ясувати, до якої родини, роду і виду вона належить, її українську і латинську назви. Для цього необхідно зробити детальний аналіз морфологічної будови органів рослини. Він проводиться у вигляді опису рослин згідно з певним планом.