16. Визначення і зміст управління системою та підрозділами зв’язку, вимоги до управління системою та підрозділами зв’язку.

Система управління зв’язком – це елемент системи військового зв’язку призначений для забезпечення функціонування системи зв’язку із заданою якістю і який включає ієрархічно взаємозв’язані: органи управління системою зв’язку і АСУ; пультів управління системою зв’язку; засоби і канали службового зв’язку; засоби автоматизації.

Змістом управління зв’язком є цілеспрямована діяльність посадових осіб органів управління зв’язком по всебічному підготовлення сил і засобів зв’язку до виконання бойових задач, планування зв’язку, постановка задач частинами зв’язку і посадовими особами на забезпечення зв’язку в бою, а також здійсненню контролю за своєчасним і точним виконанням задач зв’язку.

До системи зв’язку придивляються такі найважливіші вимоги:

• висока бойова готовність; тривкість; мобільність; необхідна пропускна спроможність; безпека системи зв’язку.

17. Функціональні обов’язки начальника зв’язку

Начальник зв'язку повинен:

1. Постійно знати бойову обстановку і обстановку по зв'язку місця розташування пунктів управління підлеглих.

2. Своєчасно планувати зв'язок давати необхідні вказівки командирам підрозділів батальйону по питанням організації зв'язку.

3. Керувати розгортанням і функціонуванням системи зв'язку батальйону.

4. Забезпечити і контролювати своєчасність надання переговорів командуванню батальйону.

5. Планувати міри по забезпеченню зв’язку батальйону.

6. Контролювати дотримання встановлених режимів роботи радіо засобів.

7. Знати ступінь опромінювання втрати особового складу і засобів зв'язку підрозділу взводу зв'язку і приймати заходи по їх відновленню.

8. Вивчати і узагальнювати бойовий досвід застосування засобів зв'язку та доводити його до особового складу зв'язківців.

9. Вести робочу карту

10. Керувати бойовою підготовкою підрозділу зв’язку і відділень зв’язку забезпечувати їх постійну бойову готовність.

18. Послідовність, зміст та методи роботи посадових осіб при плануванні зв’язку.

Планування зв’язку полягає в розробці найбільш ефективних способів застосування сил і засобів зв’язку для забезпечення безперервного управління військами. Зв’язок планується на весь період бойових дій.

Планування зв’язку включає:

• Визначення структури побудови системи зв’язку і способів організації зв’язку, а також розподіл сил і засобів зв’язку по пунктах управління, напрямкам зв’язку і визначення можливості використання стаціонарної мережі зв’язку;

• Розробку бойових завдань частині і підрозділам зв’язку і визначення послідовності їхнього виконання;

• Установлення часу готовності системи зв’язку;

• Розробку заходів щодо забезпечення зв’язку при виході з ладу ПУ, станцій і ліній зв’язку;

• Визначення складу, місця розміщення і напрямку переміщення резерву зв’язку;

• Розробку всіх необхідних даних для забезпечення зв’язку й АСУВ;

• Визначення заходів щодо захисту системи зв’язку від впливу засобів РЕБ і ЗМУ;

• Розробку заходів щодо управління системою, частиною і підрозділами зв’язку;

• Визначення заходів з бойового і технічного забезпечення частин і підрозділів зв’язку;

• Організація взаємодії між підрозділами зв’язку.

Послідовність і методи роботи начальника зв’язку при організації визначаються:

• Тактичною обстановкою;

• Прийнятими методами роботи командира і штабу з’єднання;

• Характером поставлених задач;

• Встановленими термінами готовності зв’язку.

При плануванні зв’язку можуть застосовуватися послідовний і паралельний методи роботи, або сполучення обох методів.

Вихідними даними для планування є:

• Рішення командира;

• Указівки начальника штабу з організації управління і зв’язку;

• Розпорядження по зв’язку вищестоящого штабу;

• Наявність і стан сил і засобів зв’язку.