1. Загальні задачі зв'язку

• забезпечення своєчасного передавання сигналів (команд) на приведення військ у бойову готовність, передавання оперативно-тактичної інформації в процесі управління військами в операції, у тому числі розвідувальної інформації про сили і засоби противника.

• Забезпечення обміну інфо між взаємодіючими об’єднаннями, з’єднаннями.

• Забезпечення своєчасного передавання військам сигналів оповіщення про безпосередню небезпеку нападу противника, про повітряну обстановку, про різноманітного роду зараження місцевості та метеоданих.

• Забезпечення управління оперативним тилом

• Забезпечення стійкої роботи каналів зв’язку в інтересах АСУВ

2. Вимоги до зв’язку.

Своєчасність, вірогідність, скритність.

Своєчасність: характеризує здатність зв’язку забезпечити передачу і доставку повідомлення в заданий термін.

Досягається: постійною готовністю,високою кваліфікацією, чіткою організацією чергувань на вузлах і лін.звязку, правильним вибором способів і засобів для передачі інф., створення зручності прийому, організац.контролю за проходженням інф., безпосереднім і оперативним управлінням.

Вірогідність: здатність зв’язку забезпечувати відтворення переданих повідомлень у пунктах прийому із заданою точністю.

Досягається: використанням для передачі найбільш важливих повідомлень; передача бойових наказів, розпоряджень, команд одночасно по декільком каналам, утвореними різними системами зв’язку; застосування спецапаратури; підтримка характерних каналів і засобів зв’язку в межах встановлених норм.

Скритність: здатність зв’язку забезпечити збереження в таємниці від противника змісту переданого повідомлення.

Досягається: застосуванням апаратури ЗАЗ і дотримання правил її використання; попереднім шифруванням і кодуванням інф.; використання таблиці позивних і докум.прихов.управління військами; обмеженого кола осіб, що допуск до переговорів; перевіркою дійсності отриманих повідомлень;строгими вимогами зв’язку і веденням переговорів; використання умов режиму таємниці при обробці та збереженні інф.в АСУ на вузлах, станціях і опорних пунктах.

3.Війська зв’язку, їх призначення та склад.

Війська зв’язку призначені для розгортання та експлуатації системи зв’язку і забезпечення управління військами в усіх видах їх діяльності. На них покладаються задачі по експлуатації, технічному забезпеченню, проведенню організаційних і технічних заходів для забезпечення безпеки зв’язку.

Організація військ зв’язку:

• Екіпажі;

• Відділення зв’язку;

• Взводи зв’язку;

• Роти зв’язку;

• Батальйони зв’язку;

• Полки зв’язку;

• бригади зв’язку;

• центри зв’язку;

• вузли зв’язку;

• вузли контролю безпеки зв’язку;

• вузли станції ФПЗ;

• ремонтні заводи;

• ремонтно відновлювальні частини.

4. Класифікація засобів зв’язку

Засобом військового зв’язку називають технічний пристрій, що здійснює передавання, оброблення та приймання інформації, а також доставку повідомлень у системі військового зв’язку.

Засобом військового зв’язку можуть бути радіопристрої, електричні, електромеханічні і механічні пристрої.

Засоби військового зв’язку поділяються на:

• Каналоутворюючі зас. зв. – призначені для утворювання типових каналів передавання і групових трактів первинної мережі військового зв’язку, з використанням цих засобів будуються (розгортаються) проводові, радіорелейні, тропосферні, супутникові лінії зв’язку.

До таких засобі відноситься: апаратура каналоутворення (ущільнення) різноманітного призначення і різноманітної канальної ємності; радіорелейні, тропосферні станції, станції супутникового зв’язку, радіостанції різних типів.

• Комутаційні зас. зв. – призначені для комутацій каналів і кінцевих засобів військового зв’язку, або повідомлень.

• Спеціальні зас. зв. – призначені для засекречування або підвищення достовірності зв’язку, або управлянням зв’язком або забезпечення безпеки системи військового зв’язку або оповіщень.

• Кінцеві зас. зв. – призначені для передавання і приймання повідомлень по каналам військового зв’язку або оповіщень.

• Засоби забезпечення зв’язку – засоби електропостачання, технічного обслуговування, відновлення і ремонту зас. зв., механізації робіт при розгортанні й експлуатації вузлів зв’язку.