186. Передумови і сутність міжн. Ек. Інтеграції.

Ек. Інтеграція – сис-ний процес усунення обмежень у сферах міжн. торгівлі, платежів та моб. факторів вир-ва, що призводить до посилення глобальної конкурентоспроможності як угрупування в цілому так і окремої країни зокрема.

Міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес:

як відносини МЕІ – це відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів і кожній із національних економік, це найвищий рівень розвитку МЕВ;як процес інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав.

Передумови ек.інтеграції наступні: 1. Зменшення трансакційних витрат; 2. «ефект масштабу» 3. Розширення ринків 4. Колективний захист товаровиробника 5. Підвищення глобальної конкурентоспроможності. 6. Синергетичний ефект.

Згідно з працею 1961 р. Б. Баласса – етапи ек. інтеграції: 1. Зона преференційної торгівлі 2. Зона вільної торгівлі 3. Митний союз. 4. Спільний ринок. Подальша інтеграція передбачає утворення Ек. Союзу – гармонізація соціальної, фіскальної, торгівельної, регіональної та ін.. видів політик, формування наднаціональних інституцій); Монетарний союз (уніфікація валюних політик, делегування монетарних повноважень); Політичний союз.

Приклад інтегр. угрупувань: ЄС союз 27 держав-членів Європейських Спільнот створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993 р.

187. Політичні, економічні, науково-технологічні, соціокультурні і глобальні фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.

Ек. Інтеграція – сис-ний процес усунення обмежень у сферах міжн. торгівлі, платежів та моб. факторів вир-ва, що призводить до посилення глобальної конкурентоспроможності як угрупування в цілому так і окремої країни зокрема.

На розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції діє багато факторів — пол-х, екон-них, наук-техн-них, соціокульт-них, глоб-них.

Проінтеграційний вплив економічних факторів зумовлений, у першу чергу, розвитком країн, груп країн та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу обмежених ресурсів, бажанням держав і корпорацій найбільш ефективного їх використання у власних цілях. Серед новітніх факторів — ринкова «уніфікація» економічного розвитку за рахунок, насамперед, спрямованої масштабної діяльності міжнародних економічних організацій на відкриття національних економік.

Всезростаючий вплив на розвиток міжнародної економічної інтеграції справляють науково-технологічні фактори, особливо розвиток транспортних та інформаційно-комунікаційних мереж, що спричинило різке «скорочення відстаней». Вагоме, а іноді й вирішальне значення мають політичні інтеграційні фактори, безпосередньо пов’язані з факторами економічними, науково-технологічними, соціокультурними. Останні, не маючи прямого впливу на інтеграцію, формують відповідне середовище її розвитку.

Глобальні фактори потребують окремого розгляду, а серед їх традиційних компонент слід відзначити наявність — і необхідність розв’язання — таких проблем людства: демографічної (народонаселення); ресурсного забезпечення виживання і розвитку (сировиною, енергією, продовольством); екологічної (здоров’я людини); використання Світового океану та Космосу, нерівномірності економічного зростання, безпеки розвитку тощо.