VI. Підсумок уроку.

Гордощі, чванливість, пихатість, самолюбство - такими словами в українській мові називається одна із найгірших рис людини, яка тягне за собою багато людських гріхів. Горді люди не можуть любити інших, бо люблять і розуміють лише себе. Не можуть вони любити і Бога. „Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею, і всією думкою твоєю. Це с перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього свого, як самого себе. На них двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки"(Мф. 22, 37-40).

Звичайно, ми всі є смертними і грішними людьми. Грішними не лише своїми ділами, а й помислами. Але основне призначення людини - боротися з Сатаною, який підштовхує нас до гріха, долати власні пороки, а також щиро розкаюватися у злі, вчиненому нами свідомо чи несвідомо. І завжди нам слід пам'ятати, що «„...на небі більше радості буде про одного грішника, який кається...» (Лк, 15:7).

Урок 9

Тема. Праведність і вірність. Історія Авраама.

Очікувані результати: учень/учениця:

- усвідомлює поняття «праведність» як фундаментальне поняття християнської етики;

- має уявлення про вірність як прояв праведності у людини, вірної Богові;

- формує уявлення про зміст праведних вчинків на прикладі історії Авраама.

Основні поняття: праведність, праведний, вірний.

Біблійна основа: Біблійна історія: Історія Авраама.

Ключовий вірш: «Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!» (Книга Ісая 26:4)

Обладнання: плакат із зображенням планети Земля, дошка, олівці, фарби, папір, магніти.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Аргументація

- На минулому уроці ми з вами вивчили дуже повчальну історію. Хто нагадає мені її? Добре. Сьогодні ми продовжимо подорожувати Біблією. Поговоримо про праведність і вірність. Познайомимось, ще з однією видатною людиною на ім’я Авраам.

ІІІ. Мотивація.

- Але перш ніж рушити в далекі країни послухаємо казку

( Уривок з казки «Троянда і кактус» Лесі Штокало)

Росли колись у королівському саду барвисті квіти: настурції, жоржини, маки, пишалися красою розкішні бегонії, магнолії та орхідеї... Ріс тут і великий колючий кактус. А біля нього притулилось кілька кущів троянд.

Квіти сміялися і весело перемовлялися між собою, хизуючись своєю красою. Тільки троянди мовчали і стиха в зажурі похитували своїми гілочками. Їм нічим було хвалитися, бо їхні квіточки були заховані у сірі маленькі бруньки.

Якось одна троянда, сумно зітхнувши, несміливо озвалась до кактуса:

– Давай, любий сусідонько, дружити. Мені так хочеться мати доброго друга.

Але кактус повернув до троянди свою товсту круглу голову і пихато відповів:

– Не хочу. Ти така сіра і негарна.

Ображена троянда ледь чутно прошепотіла:

– А я попрошу у сонечка небесних барв і, може, погарнішаю...

І тут сталося диво: пелюстки троянди раптом засяяли дивовижним сріблясто-блакитним світлом.

– О! Яка ти стала гарна! – захоплено вигукнув кактус. – Скільки живу на світі, не бачив такої краси! Тепер я буду дружити з тобою.

Почувши це, сусідня троянда почервоніла від заздрості, інші пожовтіли і побіліли від злості. Тільки одна квітка зарожевіла від радості за свою подругу.

А блакитна троянда сумно похитала своєю чарівною голівкою і сказала кактусу:

– Ні, тепер я не хочу дружити з тобою. Ти побачив тільки мою красу і не помітив моєї щирості і доброти.

1. Як поводили себе квіти в садку?

2. Як виглядала троянда з початку?

3. Як кактус спочатку поставився до троянди?

4. Чому у нього змінилось до неї відношення?

5. Хто допоміг змінитись троянді?

6. Чому саме троянда отримала такий подарунок з неба?

ІV. Вивчення нового матеріалу

І. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

На попередніх уроках ми з вами вивчаючи Біблію знайомились з життям людей , котрі свято вірили в Єдиного Бога і Всевишній дарував їм благодать, тобто нагородив їх. Наприклад – Мафусаїлові Бог дарував найдовший шлях на Землі: тільки 31 року не дожив Мафусаїл до тисячі! Та найбільше Бог любив Ноя. Хто згадає чому? Таких людей називають праведними. Ми не будемо занурюватись у досить складну історію походження даного слова, але в світлі Біблійного значення можемо досить зрозуміло бачити, що воно означає. (Визначення можна записати в зошит)

Праведний – який дотримується заповідей моральних приписів релігії, безгрішний, непогрішний, святий, преподобний.

Праведність – це вірність у всьому до певних законів.

Слово вірність , або як говорять про людей то вживають слово вірний, також має своє значення

Вірний – говорять про людину, яка неухильно дотримуються догматів, релігії, віри.

2. Робота текстом

Сьогодні на уроці ми з вами вивчимо ще про одного Біблійного героя, життя якого є зразком праведності. З часу порятунку Ноя та його родичів від потопу спливло немало років і десятиліть. Цілих дев’ять поколінь Ноєвих нащадків прожили на оновленій землі. А в десятому з’явився на Божий світ ще один праведник Авраам .

(Якщо є можливість діти по черзі читають з «Біблії для дітей» розділ «Історія Авраама» оповідання «Обітована земля» та «Обіцяний син». При потребі вчитель може сам прочитати).