- •Урок № 1
- •I. Мотивація навчальної діяльності школярів
- •II. Організаційний етап
- •III. Оголошення теми, мети, завдань уроку
- •IV. Актуалізація опорних знань
- •V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •1. Робота з літературознавчими термінами
- •2. Робота з підручником
- •3. Слово вчителя
- •4. Робота з підручником
- •VI. Закріплення вивченого матеріалу
- •VII. Домашнє завдання
- •VIII. Підсумок уроку
- •Урок 38
№ з/п |
Дата |
тема уроку |
і семестр |
||
Вступ (4 години) |
||
1 |
|
література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства |
2 |
|
Прислів’я і приказки — малі жанри фольклору |
3 |
|
Прислів’я та приказки — джерело мудрості кожного народу |
4 |
|
Твір за прислів’ям. розвиток зв’язного мовлення |
Народна казка (5 годин) |
||
5 |
|
Казка як жанр фольклору. різновиди казок |
6 |
|
Боротьба добра зі злом — головний конфлікт народної казки. Брати Грімм — відомі збирачі німецьких народних казок |
7 |
|
Брати Грімм. Казка «Пані метелиця» |
8 |
|
Брати Грімм. «Пані метелиця». Уславлення любові до праці та інших людських чеснот |
9 |
|
Брати Грімм. Казка «Пані метелиця» та її художні особ- ливості |
10 |
|
Тематичне оцінювання № 1 |
Літературна казка (17 годин) |
||
11 |
|
літературна казка. О. Пушкін, його казки |
12 |
|
О. Пушкін. Вступ до поеми «руслан і людмила» |
13 |
|
Пролог до поеми О. Пушкіна «руслан і людмила». Вираз- не читання напам’ять |
14 |
|
Ш. Перро як основоположник європейської літературної казки. Збірка «Казки моєї матінки Гуски...» |
15 |
|
Ш. Перро. Казка «Попелюшка». Сюжет |
16 |
|
Ш. Перро. «Попелюшка». Поетизація працьовитості та скромності, віра в перемогу добра над злом |
17 |
|
Ш. Перро. «Попелюшка». ідея винагороди за людські чесноти та страждання |
№ з/п |
Дата |
тема уроку |
18 |
|
розвиток зв’язного мовлення. Характеристика Попелюш- ки за простим планом |
19 |
|
Тематичне оцінювання № 2 |
20 |
|
Г. К. андерсен. Поєднання побутовості й фантастики у казках андерсена |
21 |
|
Г. К. андерсен. Казка «Снігова королева» |
22 |
|
Г. К. андерсен. «Снігова королева». Перемога щирих людських стосунків над багатствами Снігової королеви |
23 |
|
Г. К. андерсен. «Снігова королева». авторська оцінка героїв твору |
24 |
|
Г. К. андерсен. «Снігова королева». Велич краси люд- ського серця. антитеза |
25 |
|
С. маршак. П’єса-казка «Дванадцять місяців» |
26 |
|
С. маршак. «Дванадцять місяців». Казкові мотиви у п’єсі |
27 |
|
С. маршак. «Дванадцять місяців». Протиставлення об- разів Пасербиці, мачухи та Дочки як втілення конфлікту добра і зла |
28 |
|
С. маршак. «Дванадцять місяців». Підлабузництво під- леглих та необмежена влада — головні причини спотво- рення характеру принцеси |
29 |
|
Захист проекту «У природи немає поганої погоди...» за мотивами твору С. маршака «Дванадцять місяців» |
30 |
|
Тематичне оцінювання № 3 |
Література і світ природи (11 годин) |
||
31 |
|
Дж. р. Кіплінг. Повість-казка «мауглі» |
32 |
|
Дж. р. Кіплінг. «мауглі». історія мауглі, вихованця джунглів |
33 |
|
Дж. р. Кіплінг. «мауглі». Основні персонажі казки та їх характеристика |
II семестр |
||
34 |
|
Дж. р. Кіплінг. «мауглі». Головний Закон Джунглів і закони людей |
35 |
|
Дж. р. Кіплінг. «мауглі». Відповідність світу звірів і світу людей |
36 |
|
Дж. р. Кіплінг. «мауглі». Образ головного героя мауглі та засоби його художнього втілення |
37 |
|
Додаткове читання. історія мауглі в інших розділах повісті-казки «мауглі» Дж. р. Кіплінга |
№ з/п |
Дата |
тема уроку |
38 |
|
Тематичне оцінювання № 4 |
39 |
|
алкман. «Сплять усі верховини гірські...». й. В. Ґете. «нічна пісня подорожнього» |
40 |
|
м. лермонтов. «із Ґете» («Ген на верховини...») |
41 |
|
Ф. Тютчев. «Я знаю в праосені пору...» |
42 |
|
Ф. Тютчев. «Я знаю в праосені пору...». Виразне читання напам’ять |
43 |
|
Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців (з резервного часу) |
44 |
|
мацуо Басьо. Хоку |
45 |
|
мацуо Басьо. Виразне читання хоку напам’ять |
46 |
|
Тематичне оцінювання № 5 |
Світ дитинства й моральні цінності в літературі (9 годин) |
||
47 |
|
р. Бернс. «чесна бідність» |
48 |
|
р. Бернс. «чесна бідність». Уславлення у вірші справжніх людських чеснот, віри у світове братерство |
49 |
|
р. Бернс. «чесна бідність». Виразне читання напам’ять |
50 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра» |
51 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Сонячний, радісно- бешкетливий світ дитинства у повісті |
52 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Вплив світу дорос- лих на дитячі стосунки |
53 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». цінності дитинства та їх доля в дорослому житті |
54 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Герої повісті — Том Сойєр і Гекльберрі Фінн |
55 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Смішне та сумне у повісті |
56 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». автобіографічні мотиви та багатоплановість повісті |
57 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра» Художні особливості твору (за рахунок резервного часу) |
58 |
|
Переказ із творчим завданням |
Із дитячої літератури XX–XXI століття (4 години) |
||
59 |
|
Дитяча література XX–XXI століття (огляд) |
60 |
|
розвиток зв’язного мовлення. Відгук про улюблену дитя- чу книгу |
№ з/п |
Дата |
тема уроку |
38 |
|
Тематичне оцінювання № 4 |
39 |
|
алкман. «Сплять усі верховини гірські...». й. В. Ґете. «нічна пісня подорожнього» |
40 |
|
м. лермонтов. «із Ґете» («Ген на верховини...») |
41 |
|
Ф. Тютчев. «Я знаю в праосені пору...» |
42 |
|
Ф. Тютчев. «Я знаю в праосені пору...». Виразне читання напам’ять |
43 |
|
Природа як джерело натхнення, а її зображення — засіб вираження почуттів японців (з резервного часу) |
44 |
|
мацуо Басьо. Хоку |
45 |
|
мацуо Басьо. Виразне читання хоку напам’ять |
46 |
|
Тематичне оцінювання № 5 |
Світ дитинства й моральні цінності в літературі (9 годин) |
||
47 |
|
р. Бернс. «чесна бідність» |
48 |
|
р. Бернс. «чесна бідність». Уславлення у вірші справжніх людських чеснот, віри у світове братерство |
49 |
|
р. Бернс. «чесна бідність». Виразне читання напам’ять |
50 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра» |
51 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Сонячний, радісно- бешкетливий світ дитинства у повісті |
52 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Вплив світу дорос- лих на дитячі стосунки |
53 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». цінності дитинства та їх доля в дорослому житті |
54 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Герої повісті — Том Сойєр і Гекльберрі Фінн |
55 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». Смішне та сумне у повісті |
56 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра». автобіографічні мотиви та багатоплановість повісті |
57 |
|
марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра» Художні особливості твору (за рахунок резервного часу) |
58 |
|
Переказ із творчим завданням |
Із дитячої літератури XX–XXI століття (4 години) |
||
59 |
|
Дитяча література XX–XXI століття (огляд) |
60 |
|
розвиток зв’язного мовлення. Відгук про улюблену дитя- чу книгу |
№ з/п |
Дата |
тема уроку |
61 |
|
а. ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха» |
62 |
|
а. ліндгрен. «Пеппі Довгапанчоха». Образ головної героїні |
63 |
|
Дж. Толкін — автор книжок «Гобіт, або Туди і назад» та «Володар перснів» |
64–65 |
|
Дж. К. ролінґ — автор книг про маленького чарівника Гаррі Поттера |
66 |
|
Письменники ХХ століття про природу (е. Сетон- Томпсон, Дж. Даррелл, К. Паустовський, В. Біанкі) |
67 |
|
розвиток зв’язного мовлення. Твір про природу |
68 |
|
Тематичне оцінювання № 6 |
Підсумок (2 години) |
||
69–70 |
|
Підсумок. літературне свято. Захист-презентація проекту |
Урок № 1
тема. література і фольклор — скарбниця духовних багатств людства
мета: донести до свідомості учнів, що література й фольк- лор — скарбниця духовних багатств людства; показати роль книги в житті людини; розвивати інтерес до пізнання світу через читання худож- ньої літератури; виховувати позитивні якості ха- рактеру на основі загальнолюдських цінностей.
обладнання: книжкова виставка творів світової літератури для дітей, карта світу, бібліотечні формуляри учнів.
теорія літератури: література, фольклор, художня література, національна література, всесвітня література, оригінал, переклад.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності школярів
слово вчителя
— Сьогодні ми з вами вирушаємо у захоплюючу мандрівку сто- рінками зарубіжної літератури. «Зарубіжна» означає, що ми зна- йомитимемося з літературою, написаною за рубежем, за кордона- ми нашої батьківщини.
— а які країни ви знаєте?
(З’ясування запитання за допомогою інтерактивної гри. Ви- ходять до дошки три учні (за бажанням), по черзі роблять крок уперед, називаючи якусь країну. Переможцем буде той, хто пройде якнайдалі.)
— Погляньте на карту світу. Скільки тут різних країн, яка різ- номанітна місцевість! Тут рівнини й гори, суша і річки та моря
ліси й пустелі, крижані простори й спекотні, непрохідні джунглі. До речі, й народи, що населяють ці краї, за зовнішністю, за мовою, побутом, звичаями й традиціями так само різні.
— а що об’єднує ці народи? (Спільна матінка-Земля, праця, любов, добро і навіть зло, що інколи чиниться; прагнення до краси й творчості.)
II. Організаційний етап
Заведення зошитів та «літературознавчих словничків» на пер- ших двох сторінках.
Ознайомлення з підручником, його структурою, передмовою- зверненням до п’ятикласників*.
III. Оголошення теми, мети, завдань уроку
IV. Актуалізація опорних знань
слово вчителя
— Хочеться думати, що книга — ваш давній друг. З’ясуймо це, зазирнувши у ваші бібліотечні формуляри. (Аналіз читацьких ін- тересів дітей, визначення найактивнішого читача в класі.)
Отже, мова на нашому уроці йтиме про літературу. а що таке література? З’ясуймо це, створивши колективно «асоціативний портрет» слова «література» (з педагогіки ейдетики).
Коментар для учителя
написати на дошці:
л — любов, людяність, людинознавство... і — інтерес, ініціатива...
Т — творчість, труд...
е — енергія, ентузіазм... р — розум, рульовий...
а — активність, акуратність... Т — товариськість, терпіння...
У — уважність, увага, умовність... р — радість, рятівник...
а — артистизм, азарт, авто...
— Якщо всі ці слова-асоціації об’єднати, то виявиться, що літе- ратура — лагідне слово, що доходить до серця людини, пробуджує в ньому любов, прагнення Добра і Справедливості. Вона викликає
інтерес до світу, його проблем, бажання удосконалити життя. лі- тература — це творчість найрозумніших, найталановитіших лю- дей — письменників, труд, закарбований у віках. це зафіксована енергетика дум і сподівань минулих поколінь, їхнього розуму. лі- тература завжди асоціюється з гарною книгою — порадником і то- варишем. Щоправда інколи доводиться докласти чимало зусиль, терпіння, щоб засвоїти книжкову мудрість. Проте скільки радості буває від зустрічі з улюбленими персонажами! література часто ря- тує нас від нудьги та суму. Як почнеш щось читати, то не можеш відірватися — що ж там далі, що трапиться з героями? Про літера- туру ми згадуємо й тоді, коли дивимося мультфільми та фільми за відомими народними казками, літературними творами. (Можуть бути й інші учнівські та учительські версії.)