147. Особливості конструкції колінчастих валів двз.

Колі́нчастий вал — вал (чи вузол у випадку складеного валу) складної форми, призначений для перетворення зворотно-поступального руху (наприклад, поршня) в обертальний навколо своєї осі, що має шийки, зміщені від осі обертання для кріплення шатунів, від яких сприймає зусилля і перетворює їх в крутний момент. Є складовою частиною кривошипно-шатунного механізму (КШМ).

Основні елементи колінчастого валу:

Корінна шийка — опора валу, що лежить в корінному підшипнику, розміщеному в картері двигуна.

Шатунна шийка — опора, за допомогою якої вал зв'язується з шатунами (для змащення шатунних підшипників є масляні канали).

Щоки — зв'язують корінні і шатунні шийки.

Передня вихідна частина валу — частина валу на якій кріпиться зубчасте колесо або шків відбору потужності для приводу кулачкового вала газорозподільного механізму (ГРМ) і різних допоміжних вузлів, систем і агрегатів.

Задня вихідна частина валу (хвостовик) — частина валу що з'єднується з маховиком або шестернею відбору основної частини потужності.

Противаги — забезпечують розвантаження корінних підшипників від відцентрових сил інерції першого порядку незрівноважених мас кривошипа і нижньої частини шатуна.

У поршневих машинах число колін колінчастого валу зазвичай дорівнює числу циліндрів; розташування колін залежить від робочого циклу, умов урівноваження машин і розташування циліндрів.

Будова:

Колінчастий вал: 1 — корінна шийка; 2 — коліно; 3 — шатунова шийка; 4 — щока.

Використання:

Використовується у двигунах внутрішнього згоряння, поршневих компресорах, насосах, ковальсько-пресових машинах та ін.

Матеріали для виготовлення:

Колінчасті вали виготовляють з вуглецевих, хромомарганцевих, хромонікельмолібденових, та інших сталей, а також із спеціальних високоміцних чавунів. Найбільшого застосування знаходять, сталі марок 45, 45Х, 45Г2, 50Г, а для навантажених колінчастих валів дизельних двигунів - 40ХНМА, 18ХНВА та ін.