- •Билет № 1
- •1. Що таке бій? Розкрити основні складові бою.
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова кулемету Калашникова (кк).
- •Билет № 2
- •1 . Чим досягається успішне виконання бойового завдання?
- •2. Порядок роботи командира взводу при переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником. Скласти схему опорного пункту механізованого взводу в обороні (варіант).
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова ручної кумулятивної гранати ркг-3.
- •1. Порядок роботи командира взводу при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Скласти карту вогню механізованого відділення в обороні (варіант)
- •2. Організація, озброєння та бойова техніка мотопіхотної роти армій іноземних держав. Тактико-технічні характеристики бтр м113а1
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова кулемета Калашникова танкового (ккт)
- •4. Задача: Виконати норматив №1 (для ак-74) вогневої підготовки.
- •1. В яких випадках командир взводу негайно доповідає старшому командиру?Що вказує командир взводу в доповіді?
- •2. Організація, озброєння, бойова техніка та призначення протитанкового взводу механізованого батальйону зсу. Тактико-технічна характеристика птрк 9к 111 «Фагот»
- •3. Призначення, загальна будова та характеристика біноклів б-6, Бі-8. Призначення шкали біноклю, ціна поділки та порядок її використання.
- •4.Задача:Визначити відстань до танка висота якого 3 м, якщо він вміщується по далекомірній шкалі прицілу пго-7 під штрихом з цифрою «6».
- •Билет №5
- •1. Що включає управління вогнем? Як здійснювати цілевказівки? Поставити задачу механізованому взводу на зосередження вогню (варіант).
- •2. Підрозділи тилового та технічного забезпечення механізованої бригади зс України, їх призначення в бою. Історія створення управління
- •До складу управління входять:
- •Призначення та основні завдання управління:
- •3. Призначення, загальна будова та характеристика командирського приладу спостереження бтр, (тпку-2б), що в себе включає шкала приладу та її призначення.
- •Билет №6
- •2. Організація, озброєння, бойова техніка та призначення гранатометного взводу механізованого батальйону зс України. Тактико-технічні характеристики агс–17.
- •3. Розкрити способи вивірки озброєння бтр та прицілу пп-61ам.
- •Билет № 7
- •2. Організація, озброєння, бойова техніка та призначення зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону зс України. Тактико-технічні характеристики пзрк «Ігла».
- •Билет № 8
- •2. Організація, озброєння, бойова техніка та призначення протитанкового взводу механізованого батальйону зс України.
- •3. Цілі, задачі та зміст вогневої підготовки.
- •Билет № 9
- •1. Наступ механізованого взводу в лісі. Особливості роботи командира взводу по управлінню взводом під час бою. Скласти схему: наступ механізованого взводу з танком в лісі (варіант).
- •2. Організація,озброєння, бойова техніка та призначення взводу зв’язку механізованого батальйону зс України. Тактико-технічні характеристики радіостанції р–123.
- •3. Порядок підготовки озброєння бтр до стрільби.
- •Організація, озброєння, бойова техніка та призначення медичного пункту механізованого батальйону зс України.
- •1. Наступ взводу вночі. Особливості роботи командира взводу по організації наступу вночі.
- •2. Призначення, організація, та озброєння механізованої роти зс України. Тактико-технічні характеристики бтр–70.
- •3. Поняття про тисячну, написання та вимовляння. Формула тисячної, її практичне застосування.
- •Організація, склад, завдання та можливості пункту прийому особового складу та порядок його роботи.
- •3. Способи визначення відстані до цілі.
- •3. Основні заходи, які проводить командир підрозділу при організації вогню до бою
- •4. Визначити відстань до танка, якщо мушка автомата перекриває 1/4 ширини танку.
- •1. Бойовий порядок підрозділів механізованої роти в обороні. Інженерне обладнання опорного пункту. Скласти схему фортифікаційного обладнання опорного пункту роти і ешелону (варіант).
- •2. Завдання артилерії в бою. Види вогню артилерії та їх характеристики.
- •3. В чому полягає суть наводки. Що таке наводка, види наводки, їх призначення. Методи наводки по рухомим цілям.
- •1. Організаційна структура зс України:
- •3. Експлуатація озброєння. Керівні документи з експлуатації озброєння. Види збереження озброєння
- •3) Інструкція організації обліку, збереження і видачі стрілецької зброї та набоїв у Збройних Силах України включає:
- •5) Наказ командуючого оперативно-тактичного командування
- •4. Задача: Визначити відстань до пткр противника, що розташований на рубежі телеграфних стовпів. Відстань між стовпами перекривається 10–ма великими поділками шкали біноклю.
- •Билет № 16
- •Місце, бойові задачі та бойовий порядок взводу у наступі. Засоби посилення і бойові можливості. Дії взводу у наступі.
- •Організація озброєння механізованого (танкового) батальйону
- •1. Механізований батальйон на бтр входить до складу механізованої бригади.
- •Будова патронів до стрілецької зброї. Класифікація по призначенню та ознаки куль.
- •Автоматні набої використовуються і для ручних кулеметів, а гвинтівочні - і для станкових кулеметів. Устрій набоїв зі звичайними кулями та кулями спеціального призначення
- •Відмінний окрас куль різноманітного призначення
- •Порядок складання автомата після неповного розбирання.
- •Билет № 17
- •Визначення бойової готовності та її ступені. Основні заходи, що проводяться в частині та підрозділах під час введення різних ступенів бойової готовності.
- •2. Організація, склад, можливості і завдання пункту прийому техніки. Порядок його роботи.
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова ручного кулемету Калашникова (ркк).
- •1. Види мобілізації. Організація та порядок повідомлення про мобілізацію військовозобов’язаних.
- •2. Організація, озброєння та бойова техніка протитанкового взводу механізованої роти зс України. Тактико-технічні характеристики пткр «Метис».
- •3. Явище пострілу та його періоди. Початкова швидкість і енергія кулі.
- •1. Порядок і зміст роботи командира взводу з організації наступу. Управління взводом в ході наступу.
- •2. Організація, бойова техніка і призначення мотопіхотного батальйону армій іноземних держав. Тактико-технічні характеристики бмп м2 «Бредлі».
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова ручного протитанкового гранатомету (рпг-7).
- •21.1 Місце і задачі мв на марші. Порядок та зміст роботи кв по організації дій взводу на марші
- •21.2 Організація, озброєння, бойова техніка артилерійського дивізіону механізованого полку та бойові задачі в різних видах бою
- •Ттх 122 мм гаубиця д-30.
- •21.3. Призначення та бойові властивості та загатна будова автомата акм
- •21.4 Порядок неповного розбирання кквт
- •22.1 Оборона мв в особливих умовах
- •22.2 Протитанкова батарея
- •22.3 Призначення, устрій реактивної протитанкової гранати рпг-18.
- •Билет 24
- •1. Робота командира механізованого взводу, призначеного в пошук. Порядок дій механізованого взводу в пошуку. Способи виконання поставленої задачі.
- •2. Організація, бойова техніка та призначення інженерно-саперної роти механізованої бригади зс України.
- •3. Призначення, бойові властивості та загальна будова снайперської гвинтівки Драгунова (сгд).
- •Організація та методика проведення тактико-стройового заняття із взводом.
- •Мета та задачі захисту від зброї масового ураження. Робота командира взводу по організації захисту від зброї масового ураження.
- •3. Загальне призначення приборів спостереження та їх класифікація.
- •2. Організація, озброєння, бойова техніка та призначення мотопіхотної роти армій іноземних держав. Тактико-технічні характеристики гвинтівки м16а2.
- •3. Призначення, загальна будова та характеристика прицілу пп-61ам. Призначення шкали прицілу та ціна поділки шкали бічних поправок.
- •Мета оборони. Умови переходу до оборони. Накреслити схему опорного пункту механізованого взводу (варіант)
- •2. Організація, бойова техніка та призначення гранатометного взводу механізованого батальйону зс України. Тактико-технічні характеристики агс-17
- •Гранатомет агс-17 складається з таких основних частин і механізмів:
- •Тіла гранатомета;
- •Станка;
- •Прицілу.
- •3. Принцип дії частин та механізмів автомату при веденні одиночного вогню
- •4. Задача: На залізничній станції поруч з пасажирським вагоном, кулеметний розрахунок противника. Визначити відстань до кулеметного розрахунку, якщо мушка автомату покриває 1/10 частину вагону.
- •Мобілізаційна готовність частин та підрозділів. Види мобілізації та задачі.
- •2. Організація, озброєння мотопіхотного взводу армій іноземних держав. Тактико-технічні характеристики м16а2.
- •3. Порядок вивірки прицільного пристрою гранатомету рпг-7 при приведенні його до нормального бою.
- •Контрольна мішень для перевірки прицільних пристроїв рпг – 7
- •В чому полягає управління підрозділами? Що є основою управління підрозділми?
- •Організація та методика проведення тактичного заняття з відділенням та взводом.
- •Принцип дії частин та механізмів автомату при веденні автоматичного вогню.
- •Виконати норматив №13 (пкм) вогневої підготовки. Неповне розбирання пістолета виконується у наступному порядку.
- •1. Види бойового забезпечення та їх характеристики. Бойове забезпечення
- •2. Мета, задачі розвідки, як основного виду бойового забезпечення. Вимоги до розвідки.
- •3. Призначення, загальна будова та принцип дії пострілу пг-7в.
Гранатомет агс-17 складається з таких основних частин і механізмів:
Тіла гранатомета;
Станка;
Прицілу.
Тіло гранатомета складається з наступних основних частин та механізмів:
Ствол.
Ствольна коробка.
Затвор.
Обертальні пружини.
Приймач.
Надійно-спусковий механізм.
Кришка ствольної коробки з механізмом перезарядження.
Станок гранатомета складається:
Основа.
Вертлюг.
Нижня та верхня люльки.
Механізм вертикальної наводки
Приціл гранатомета складається:
Корпус (з кутоміром та механізмом кутів підвищення)
Головка (з оптичною системою).
До комплекту гранатомета входить: три коробки для пострілів з 9 стрічками по 10 ланок кожна, чохол для несення тіла гранатомета, дві лямки для несення станка; комплект ЗІП та формуляр.
3. Принцип дії частин та механізмів автомату при веденні одиночного вогню
При стрільбі одиночними пострілами поставити перевідник на Одиночний Вогонь (OB). При постановці перевідника сектор перевідник звільнює прямокутний виступ спускового гачка, повністю виходить із вирізу шептала одиночного вогню та при стрільбі в роботі ударно-спускового механізму участі не приймає.
При натискуванні - на хвіст спускового гачка, його фігурний виступ виходить із зачепа з бойовим взводом курка
Курок під дією бойової пружини провертається й наносить удар по ударнику, відбувається постріл. Після першого пострілу частини та механізми виконують ту ж саму роботу що й при автоматичній стрільбі, але пострілу не буде, тому що разом із спусковим гачком провернулося вперед шептало одиночного вогню. Його зачіп встав на шляху руху бойовою взводу курка. Бойовий взвод курка заскочив за шептало одиночного вогню, і курок залишається в задньому положенні.
Для виконання наступного пострілу необхідно відпустити спусковий гачок та знов натиснути на нього.
Курок спочатку б`є по заскочці сповільнювача, а потім по передньому його виступу і стає на бойовий взвод.
При натискуванні на спусковий гачок його фігурний виступ виходить з зачепа з бойовим взводом курка й робота частин та механізмів повторюється. Відбувається наступний постріл.
4. Задача: На залізничній станції поруч з пасажирським вагоном, кулеметний розрахунок противника. Визначити відстань до кулеметного розрахунку, якщо мушка автомату покриває 1/10 частину вагону.
Дано: Вирішення
В=20м 100м – 25 см
H=2м х м - 200 см
D = (200x100)/25 = 800 м
D-? Відповідь D=800м
Білет № 31
Питання:
Мобілізаційна готовність частин та підрозділів. Види мобілізації та задачі.
Мобилизация (М, мобилизационное развёртывание) (фр. mobilisation, от mobiliser — приводить в движение) — комплекс мероприятий, направленных на переведение вооружённых сил (ВС) и государственной инфраструктуры на военное положение. Впервые слово «мобилизация» было применено для описания мероприятий, проводимых Пруссией в 1850 - 1860 годах (г.). Теория и методы мобилизации с тех пор непрерывно развивались.
Мобилизация может быть общей, проводимой в масштабе всего государства с целью приведения ВС в полную боевую готовность и перевода промышленности и инфраструктуры государства на военное положение, и частной, которая может проводиться как на отдельной территории, так и с целью повышения боевой готовности ВС или отдельных её объединений и соединений.
Мобилизационный план — документ особой важности, в котором прописаны мобилизационные мероприятия и порядок их проведения. Он неразрывно связан с Планом стратегического развёртывания ВС. Оба документа, как правило, готовятся в Генеральном штабе и утверждаются высшим руководством страны.
Мобилизация является составной частью Стратегического развёртывания, которое включает:
перевод Вооруженных сил с мирного положения на военное (собственно мобилизации);
оперативное развертывание войск (сил) на театрах военных действий;
стратегические перегруппировки войск (сил) из внутренних районов страны на театры военных действий и между ними;
развертывание первоочередных стратегических резервов.
Основное предназначение Стратегического развёртывания — перевод Вооруженных сил с мирного положения на военное (с проведением мобилизации), создание группировок ВС на театрах военных действий и в глубине территории страны для организованного вступления в войну, отражения агрессии противника и успешного проведения первых стратегических операций начального периода войны.
Часто Стратегическое развёртывание путают с Оперативным развёртыванием, которое также является составной частью Стратегического развёртывания и проводится для создания и построения группировок войск (сил) на театрах военных действий для отражения агрессии и проведения первых операций. Основные мероприятия, проводимые в рамках Оперативного развёртывания:
усиление разведки, сил и средств боевого дежурства и боевой службы;
занятие рубежей, позиций и назначенных районов войсками и силами прикрытия, силами и средствами ПВО, артиллерии, флота, участвующих в огневых ударах;
перебазирование авиации на оперативные аэродромы;
развертывание тыла фронтов, флотов, армий, корпусов, а также сил и средств технического обеспечения;
занятие полос обороны (выход в районы оперативного предназначения) войсками фронтов, отдельными армиями, корпусами первого оперативного эшелона;
выдвижение и занятие районов сосредоточения (полос обороны) войсками фронтов второго оперативного эшелона, резерва;
создание территориальной обороны в соответствующих границах.
Мобилизация состоит:
в укомплектовании личного состава армии до полных штатов военного времени;
в доукомплектовании войск боевой техникой;
в пополнении материальной части, то есть обмундирования, вооружения и снаряжения;
в формировании новых частей войск, управлений и заведений, необходимых на время войны
в доукомплектовании войск техникой и другими средствами передвижения.
Для мобилизации необходимо всегда иметь в запасе армии такое число офицеров и рядовых, которое равнялось бы разнице между штатами мирного и военного времени. В местах проведения мобилизации необходимо иметь в постоянной готовности запасы материальной части и военной техники для комплектования частей. Первое достигается организацией мобилизационного резерва армии, второе — устройством неприкосновенных запасов и созданием резервов техники. Конечная цель мобилизации — с самого начала войны приобрести перевес над противником в боевой готовности войск. Отсюда основное её условие — быстрота: все планы мобилизационного развёртывания должны быть составлены так, чтобы армия имела возможность развернуться в кратчайший срок. Мобилизационные мероприятия проводятся в обстановке высокой секретности, так как ими в значительной мере определяются оперативные планы начального периода войны. Основанием всех мобилизационных мероприятий служат расчёты, периодически проверяемые и возобновляемые и сводимые в систематические мобилизационные планы, также периодически обновляемые. Распределение и последовательность действий по мобилизации излагаются в особых наставлениях, где точно обозначается по дням весь ход мобилизации каждой части. Всякое ответственное лицо должно быть вполне осведомлено о своих обязанностях на случай мобилизации и по получении соответственных распоряжений немедленно приступать к их исполнению, не спрашивая ни указаний, ни разъяснений.
Образец тщательно и всесторонне подготовленной и успешно выполненной мобилизации был дан Пруссией в 1866 и 1870 гг. Мобилизация бывает общая и частная, то есть касающаяся не всей территории государства и не всей армии. С целью фактической проверки мобилизационной готовности иногда производится пробная и поверочная мобилизация.