Список використаних джерел та лiтератури

1. Антипова А. М. Ритмічна система англійської мови. М.: Вища. шк., 1984. С. 40.

2. Дворжецкая М. П., Штакина Л. А., Лукьянюк Г. П. Практикум по английскому языку. Интонация и модальность высказывания. – Киев:, Вища школа, 1984.

3. Зильберт Б. А. Социопсихолингвистическое исследование текстов радио, телевидения, газеты / Под ред. В. Г. Костомарова. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 210 с.

4. Паращук В. Ю. Теоретична фонетика англійської мови: Навч. посіб. для студ. ф-тів ін. мов. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2005. – 240 с.

5. Соколова М. А. Теоретична фонетика англійської мови. М.: ВЛАДОС, 2006. С. 136, 192.

6. Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=wVN9 rHhwK3A

7. Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v= W3yo2EDceto

8. Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=07ky Yf6JR0I

Ю. Р. Наворинська

Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»

Науковий керівник: канд. філол. наук, професор І. В. Змійова

Структура лінгвокультурного типажу шоумен

Лінгвокультурний типаж – впізнаваний образ представників певної культури, сукупність яких складає культуру того чи іншого суспільства [2: 8]. Лінгвокультурний типаж може викликати критичне ставлення, мати негативну оцінку. Враховуючи абстрактність самого поняття «лінгвокультурний типаж», його визначають як різновид концепту, в основі якого лежить типізована особистість. Таким чином, у концепті «лінгвокультурний типаж» можна виділити образну, понятійну та ціннісну сторони [2: 9]. Крім перерахованих сторін виділяємо також соціокультурний компонент, який і перетворює даний концепт в лінгвокультурний типаж [1: 69].

В англійській мові концепт ШОУМЕН вербалізується лексемою showman, в українській та російській – лексемою шоумен.

A showman is a person skilled in dramatic or entertaining presentation, performance, or publicity; the producer of a play or theatrical show [6]. Тобто, шоумен – це артист, що веде розважальну програму [3], спеціаліст в області організації та проведення шоу [4].

Згідно з соціокультурним компонентом, лінгвокультурний типаж ШОУМЕН включає в себе період існування типажу, зовнішній вигляд, вік, стать, походження та освіту, сферу діяльності, сімейний статус, хоббі, комунікативну поведінку [1: 71-75].

Період існування типажу нараховує кілька століть: вперше слово було вжите в 1734 р. в значенні «учасник циркового шоу» [5]. За період існування значення слова розширилось і зараз його можна застосувати для всіх діячів шоу-бізнесу.

Шоумен – це представник середнього класу без спеціальної освіти, який володіє певним талантом і харизмою. Зовнішній вигляд шоумена безпосередньо пов’язаний з особливостями професії. Особливих вимог до одягу немає, представники типажу стараються створити власний стиль, який допоміг би їм виділитися на фоні решти, конкретну «візитну картку», яка б запам’яталась глядачам. Успішний шоумен асоціюється з чоловіком середнього віку, який вже досяг певного кар’єрного успіху та набув досвіду роботи в сфері шоу-бізнесу.

Ціннісні орієнтири, яким підпорядковується шоу-бізнес, формують оціночний компонент даного типажу. Позитивною ціннісною характеристикою є первинна ціль всього шоу-бізнесу – розважати людей, допомагати їм відволіктися від своїх проблем. Шоумен – чесний, щирий, відкритий, викликає захоплення та бажання наслідувати. Тому багато представників шоу-бізнесу беруть участь у соціальних проектах, своїм прикладом привертаючи увагу громадськості до певних проблем. Негативна ціннісна характеристика заключається в самому понятті шоу-бізнесу, яке зараз має певну негативну емоційну забарвленість і викликає неоднозначну реакцію, що може бути спричинено сумнівними методами досягнення успіху, і, як результат, великою кількістю артистів без певних талантів.