33

Зміст

І. МЕТОДИ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТУР ПІДПРИЕМСТВАХ

1.1 Сутність та особливості ціноутворення на тур підприємствах

1.2 Види і характеристика методів ціноутворення

1.3 Фактори, що впливають на вибір метода ціноутворення на туристичних підприємствах

ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА ТУРИСТИЧНІЙ ФІРМІ ІНТЕРТУР

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика туристичної фірми Інтертур

2.2 Методика розрахунку ціни на туристичній продукт в туристичній фірмі

Інтертур

2.3 Пропозиції щодо вибору методів ціноутворення в туристичній фірмі Інтертур

ВСТУП

Ціноутворення є найважливішим критерієм успіху підприємства і його товару на будь-якому ринку. Від правильності вибору методу ціноутворення, залежить досягнення цілей компанії та її розвиток в майбутньому. У роботі розглянути методи ціноутворення, їх характеристика, приведені приклади стосовно конкретного туристичного підприємства, як ці методи використовуються і діють на туристичному ринку. Ціноутворення є складним і суперечливим процесом, в ході якого доводиться вдаватися до різних компромісів, враховувати інтереси підприємства, дії конкурентів, ринкові умови, психологію покупців і багато інших аспектів. Визначення політики цін і вміле використання цін у практичній роботі підприємств з метою вирішення поставлених перед підприємством завдань вимагають від працівників економічних служб знань основних теоретичних і методологічних питань ціноутворення.

Актуальність курсової роботи полягає в тому, що в туристичному бізнесі питання правильності формування ціни та обґрунтованості кожного її елемента стоїть дуже гостро. Обумовлено це рисами цього бізнесу, а конкретно: сезонність, природно-кліматичні умови, одночасне надання комплексу послуг одному туристу, різноманітний їхній діапазон, чисельність групи.

Мета курсової роботи дослідити методи ціноутворення, розглянути види і характеристики методів, економічну сферу туристичного підприємства, провести аналіз які фактори впливають на вибір метода ціноутворення. Задачі : визначити сутність ціноутворення в туристичних фірмах, виділити етапи і методи ціноутворення, особливості ціноутворення в туристичній діяльності; проаналізувати методи і дати характеристику, що застосовується на підприємстві.

Об’єкт дослідження туристична фірма, де розглянуто сутність та особливості ціноутворення, види і характеристика методів ціноутворення, фактори, що впливають на вибір метода ціноутворення на туристичних підприємствах, загальна організаційно-економічна характеристика, методика розрахунку ціни на туристичній продукт, пропозиції щодо вибору методів ціноутворення в туристичній фірмі.

І. Методи ціноутворення на тур підприемствах

1.1 Сутність та особливості ціноутворення на тур підприємствах

Основою для прийняття рішення про ціноутворення є рівень попиту на туристський продукт. Призначаючи ціну на продукт, необхідно враховувати тип і кількість потенційних споживачів. Якщо на ринку невелике число споживачів, то ціна має бути достатньо високою для компенсації обмеженості ринку. Але потрібно також враховувати купівельні звички і купівельну спроможність.

У ціну повинні бути включені валові витрати виробництва. Підприємство стягує за продукт таку ціну, яка покриває всі валові витрати, витрати, пов'язані з просуванням і збутом, а також норму прибутку. Прибуток, закладена в ціні продукту, повинна залишитися з метою компенсації бізнес-ризику після сплати всіх зобов'язань партнерам за договорами і всіх податків. Підприємства, які ставлять за мету довгострокове виживання на ринку, в короткому періоді можуть прийняти на себе збитки, щоб зайняти вигідну позицію на ринку або позицію лідерства.

Туристські підприємства, що купують послуги у виробників оптом, отримують значні знижки. Спрацьовує ефект масштабу - при збільшенні обсягів виробництва знижуються постійні витрати. Знижки надаються також за додаткову кількість клієнтів і за своєчасне виконання своїх обов'язків за договором. [2 c.17]

Турагенти роблять націнку на продажну ціну туроператора, тим самим покриваючи свої накладні витрати і отримуючи прибуток. Туроператори визначають нижній рівень цін, нижче якого турагенти не мають права знижувати ціни.

Крім зазначених факторів, необхідно також враховувати: наявність товарів-замінників у конкурентів; ступінь насичення потреб свого цільового ринку; зміни в навколишньому середовищі (політичної, економічної, правової); якість продукту; відмінні характеристики продукту; конкурентів; сезонність; психологічні особливості.

На ціноутворення в туристської галузі впливає неможливість зберігання продукту внаслідок його нематеріальної природи. В результаті цього роздрібні продавці не поділяють з виробником ризик, пов'язаний з утворенням непроданих запасів. Крім того, туристський ринок регулюється державою, яка нерідко контролює ціни і сезонну диференціацію цін.

Ціноутворення в сфері послуг (у тому числі в туризмі) має ряд особливостей: послуги туризму (як і послуги взагалі) представляють собою кінцевий продукт, призначений безпосередньо для споживання, тому ціни на послуги - це роздрібні ціни; якщо на стадії створення проміжного продукту його вартість за допомогою цін перерозподіляється між господарюючими суб'єктами, то на стадії кінцевої реалізації туристського продукту відхилення цін від вартості веде до перерозподілу доходів населення між різними групами населення (споживачів і виробників); сфера послуг пов'язана безпосередньо зі споживачем у процесі надання послуг, тому вона має стійкий попит на ряд послуг (в тому числі і на послуги туризму). Однак стійкість попиту багато в чому залежить від індивідуальних особливостей людини, тому при встановленні цін на послуги необхідно, щоб ціна не викликала в покупців негативних емоцій; процеси виробництва, реалізації та споживання послуг збігаються в часі, тому в сфері послуг застосовується сезонна диференціація цін і тарифів. Попит на послуги туризму носить яскраво виражений сезонний характер. [8 c.203]

На ціну туристського продукту впливає ряд факторів:

• клас обслуговування (ступінь комфортності);

• вид туристської подорожі (по використовуваних транспортних засобів: авіаційний, залізничний, автобусний тощо);

• форми обслуговування (груповий або індивідуальний тур);

• кон'юнктура ринку на послуги туризму;

• сезонний характер надання послуг;

• географія розміщення туристських підприємств

В умовах ринкової економіки комерційний успіх будь-якого підприємства багато в чому залежить від правильно обраної стратегії і тактики ціноутворення на товари і послуги. Складність ціноутворення полягає в тому, що ціна - категорія кон'юнктурна. На її рівень істотно впливає комплекс політичних, економічних, психологічних і соціальних факторів. В сучасних умовах ціна виступає як сполучна ланка між виробником і споживачем туристських послуг, як механізм, що забезпечує рівновагу між попитом і пропозицією.

Ціноутворення в туристської галузі має декілька особливостей

1. Стійкість попиту на туристичні послуги залежить від індивідуальних особливостей споживача, тому при встановленні цін на послуги слід враховувати наступний психологічний момент: ціна не повинна викликати негативних емоцій у потенційних покупців.

2. Процеси виробництва, реалізації та споживання послуг збігаються в часі, тому в галузі туризму застосовується сезонна диференціація цін; попит і відповідно ціни на послуги носять яскраво виражений сезонний характер.

3. Туристські послуги реалізуються як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, тому при оцінці якості і стандартизації беруться до уваги міжнародні вимоги.

4. Ціни на продукт повинні включати споживчі вартості, які не беруть безпосередньо товарну форму (наприклад, історичні пам'ятники, природні заповідники) або не є продуктами праці, а створені природою (водоспади, печери).

Структуру ціни на туристський продукт можна представити наступними елементами:

• собівартість туристичної послуги;

• непрямі податки по окремих видах діяльності;

• прибуток туристської організації;

• знижки для окремих груп туристів;

• надбавка чи знижка (комісійна винагорода) на користь посередника.

Основу ціни туристської послуги становить собівартість, яка характеризує поточні витрати туристської організації на виробництво та реалізацію послуг. У туристичному бізнесі частка витрат у ціні послуг, як правило, становить 80-85%. Будь-яка організація прагне до того, щоб повністю відшкодувати витрати, пов'язані з випуском послуг, і отримати достатній прибуток. Прибуток забезпечує фінансування поточних витрат та розвиток фірми.

У практичній діяльності кожна туристична компанія визначає і систематично коригує рівень цін на надані послуги, тобто формує оптимальну цінову політику.

Компанія, що надає туристичні послуги вибирає ту чи іншу стратегію, що враховує інтереси самої фірми. Багато в чому вибір залежить від того, чи пропонує організація на ринку нову або традиційну послугу.

Ціноутворення на туристичні послуги. Нижній рівень ціни на туристичні послуги визначає собівартість, а верхній - попит. На ціну також впливають: клас обслуговування, обраний транспортний засіб, форма обслуговування (групова або індивідуальна), кон'юнктура ринку туристичних послуг, сезонність надання послуг.

Складовими ціни на туристичні послуги є наступні елементи:

1) вартість сировини і матеріалів (продукти харчування, постільні приналежності і т.д.);

2) поточні витрати на виробництво, реалізацію та організацію споживання послуг;

3) прибуток тур оператора;

4)податки;

5) знижки для окремих груп туристів;

6) надбавки або знижки на користь туристичного агента (комісійна винагорода).

Перші два елементи формують собівартість туристичних послуг.

Ціни на туристичний продукт зорієнтовані на певні типові групи. Як правило, зниження ціни веде до зростання попиту і є аргументом, що найчастіше використовується при формуванні рекламного звернення.

Рівень цін визначає обсяг реалізації туристичного продукту. Проте цей вплив має свою специфіку:

а) споживання туристичного продукту відбувається у вільний час, який має для туриста цінність. Це впливає на підвищені вимог до якості послуг і визначає високу чутливість до ціни туристичного продукту;

б) між моментом продажу туристичного продукту та актом його споживання є значний розрив у часі, що знаходить відображення в політиці цін.

При розробці цін на туристичний продукт (наприклад, розміщення в готелі) враховуються наступні види комісійних винагород посередникам:

комісія для оптовиків - тур операторів, які розробляють програми та реалізують їх самостійно або через посередників;

роздрібна комісія для туристичних агентів, які перепродують програми тур операторів або самі бронюють готельні номери;

комісія для інших організацій, які виступають у якості посередників між туристичним агентом, туристом та готелем.[18 c.173]

Таким чином, саме від цінової стратегії туристичної фірми в кінцевому рахунку залежать досягнуті комерційні результати, а правильно вибрана цінова політика надає довгострокове і вирішальне значення як на конкурентоспроможність туристських продуктів, так і на діяльність фірми в цілому.