ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ ДАРУ

ПОЗИЦІОНУВАННЯ ТА КОНТЕКСТУАЛІЗАЦІЯ

Уявімо собі таке….

Якщо зменшити все людство до села, в якому житиме сто осіб, зберігаючи всі пропорційні співвідношення, ось як виглядатимуть мешканці цього села:

60 азіатів

12 європейців

5 північно-американців (США і Канада)

8 латиноамериканців

14 африканців

49 будуть жінками

51 чоловіками

82 не білими

18 білими

89 гетеросексуальними

11 гомосексуальними

33 будуть християнами

67 будуть не християнами

 ЯК НАМ ЖИВЕТЬСЯ У НАШОМУ ГЛОБАЛЬНОМУ СЕЛІ?

• 5 людей володітимуть 32% цілого світового багатства, і всі вони родом з США

• в 80 не буде достатніх житлових умов

• 25 людей житимуть на 1 долар в день (а 50 людей – на 2 долари в день)

• 50 недоїдатимуть, 1 помре від голоду

• 33 не матимуть доступу до чистої питтєвої води

• в 24 не буде електрики (а 76% з тих, в кого електрика буде, використовуватимуть її винятково для освітлення в темну пору доби)

• 67 будуть неграмотними

• 1 (лише один) матиме вищу освіту

• 1 буде ВІЛ інфікованим

• 1 помре

• 2 народяться (до 2025 року населення села зросте до 133 осіб)

• лише 7 матимуть доступ до інтернету

• 10 будуть алкогольнозалежними (4 жінки і 6 чоловіків)

Нагоди бути вдячним…?

• Якщо сьогодні зранку ти прокинувся здоровим, ти щасливіший, ніж 1 мільйон людей, які не доживуть до наступного тижня.

• Якщо ти ніколи не переживав війну, самотність тюремного ув’язнення, агонію тортур або голод, ти щасливіший, ніж 500 мільйонів людей в цьому світі.

• Якщо ти маєш можливість піти до церкви, мечеті або синагоги без страху і загрози ув’язнення або смерті, ти щасливіший, ніж 3 мільярди людей в цьому світі.

• Якщо в твоєму холодильнику є їжа, ти одягнутий і взутий, в тебе є дах на головою і ліжко, ти багатший, ніж 75% людей в цьому світі.

• Якщо твої батьки живі і перебувають в шлюбі, тобі рідкісно пощастило. 

• Якщо в тебе є рахунок в банку, гроші в гаманці і трохи кишенькових в скарбничці, ти належиш до 8% забезпечених людей в цьому світі.

ЯК УСЕ ПОЧИНАЛОСЯ? АБО ТЯГАР ДАРУ…

ПОЧАТОК

І благословив їх Бог і сказав їм: “Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі.

Буття 2, 28

ВОЛОДІЙТЕ

ВЛАДА

«Кожна людина самим фактом свого існування володіє владою, вона сама є владою»

Олів’є Клеман «Влада і віра», Соціальна доктрина Церкви (Свічадо, 1998), ст. 96.

Інший

• Від першої миті мого існування в моєму житті неуникненно присутній інший

• Стосунок до іншого визначає мене і моє існування

• Можливість існування лише однієї особи є богословським і філософським абсурдом

Автентичність (бути собою)

Є певний спосіб людського буття, який є моїм. Я покликаний прожити своє життя у цей спосіб, не уподібнюючи його до чийогось іншого. Проте це надає нового значення поняттю чесності щодо самого себе. Якщо я нечесний, я втрачаю сенс свого життя, я не знаю, що ж для мене означає бути людиною.

Чарльз Тейлор Етика автентичності

Перші деформації

Комунікація

Відповідальність

Влада

Що стається? Деформується влада людини, а також публічний та приватний виміри людського існування. Ані сама по собі влада, ані радикальна індивідуальність кожної особи та інтимний, приватний і таїнственний характер її існування не є чимось, що людина повинна відкинути. Питання лишень у тому чи можлива, принаймні на теоретичному рівні, гармонія між владним, публічним та приватним вимірами кожної особи і всіх разом.

Єва і Адам та перші деформації структури публічності; «тягар автентичності»; перші тріщини в структурі суспільної/спільної відповідальності: це її чи його вина, він/вона завинив(ла) більше, ніж я.

Деформації комунікації

• Адаме, де ти?

• “… і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. Тоді Господь покликав чоловіка і спитав його: “Де ти?” Той відповів: “Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався.”

Одна із неймовірних і вражаючих думок, яка у всій повноті починає розкриватися щойно у християнстві, полягає у тому, що сам Бог шукає людину, сходячи у сад, після її гріхопадіння та питаючи: “Адаме, де ти?” У цьому питанні криється величний план божественного сходження до людини, воплочення, віддання себе людині.

“… і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. Тоді Господь покликав чоловіка і спитав його: “Де ти?” Той відповів: “Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався.”

Сліпий з Єрихону: “Що ти хочеш, щоб я зробив тобі”

Деформація в структурі відповідальності

• “Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, - і я їв”.

• “Змій спокусив мене, - і я їла”.

• “Де Авель, твій брат?” – “Не знаю. Чи я сторож брата мого!”

Деформація володіння

…. приходить гординя від самостійного володіння собою, й добра сила буття частково поглинається жадобою панування та знищення іншого.

віддана смерті, людина намагається забути свою нетривкість, здійснюючи панування. Вона, раб смерті, має потребу в рабах, аби вважати себе богом, тобто безсмертною.

Олів’є Клеман «Влада і віра», Соціальна доктрина Церкви (Свічадо, 1998), ст. 97.

Спроба узагальнення

Якщо ретроспективно оглянути наше минуле і запитати себе, чи ми бачимо певну вісь навколо якої розгорталися і відходили епохи та цивілізації, то …… Історія кожного …. стає нашою спільною історією

Історія кожної людини це історія реалізації влади та динамічного пошуку і формування власної автентичності у просторі, який є неуникненно публічним, у якому завжди присутній інший.

Що далі?

Одне питання …

одна гіпотеза …

і два сценарії …

Одне питання …

КОМУ НАЛЕЖИТЬ ЛЮДИНА?

… одна гіпотеза …

Людина здатна до само-володіння

… і два сценарії …

Християнська позиція

• людина не просто сотворена: її існування дається їй як дар

• кожна людина є також даром і для інших людей

• взаємність дару засновує communio personarum (спільноту осіб), що латинською мовою оригінально означало місце, де особи поділяють дар.

Позиція світського гуманіста

• людина є продуктом причин еволюційних, технологічних, соціальних...

• стосунок до світу, людей з перспективи привласнення, підпорядкування та використання; мова потреб та задоволення потреб

• формування соціальної свідомості (консенсусної) на противагу до формування спільноти осіб

Підсумок …

Питання про власність людини спільне для протилежних світоглядів.

Спільною основою є … здатність людини до само-володіння. Відмінність випливає з тлумачення цієї здатності.

Відповіді є такими ж однозначними, як і вихідні положення: або існує Бог, або Бога нема.

Дам’ян Федорика

… і висновок

Якщо існує Бог, людина належить йому; якщо Бога не існує, людина належить тому, хто має більшу владу.

Дам’ян Федорика

Вдруге про те саме

Історія кожної людини це історія реалізації її влади та пошуку і формування власної автентичності (ставання самим собою) у просторі, який є неуникненно публічним, у якому завжди присутній інший. Ця історія може мати два основні сюжети

Одне питання, два сценарії і дві еліти

Дві еліти, які відрізняються одна від другої своїм ставленням до дару:

• Еліта, яка відкрита на простір дару

• Еліта, яка шукає сповнення та реалізації поза виміром дару

Момент народження еліти… Якої?

ТРИ ПИТАННЯ (до вас)

Що стається, якщо моя особиста історія відкривається на вимір дару?

Що стається, якщо припустити, що моє життя є мені подароване?

Що означає, володіти тим, що є мені подароване?

Моє просте означення еліти

Бути елітою, означає бути відповідальним

Що означає бути відповідальним?

Відповідальний той, хто дає відповідь

Відповідь….!!?????

Що таке відповідь?

Любов є відповіддю

Вдячність є відповіддю

Праця є відповіддю

Жертва є відповіддю

Служіння є відповіддю

Влада є відповіддю

А відповідь є даром

Втретє про те саме

Історія кожної людини це історія реалізації її влади через прийняття або відкинення дару та пошуку і формування власної автентичності (ставання самим собою) у просторі, який є неуникненно публічним, у якому завжди присутній інший.

Особиста історія та вимір дару

Основні теми

• Повторення

• Три цитати для початку

• Зобов’язання міліардерів

• Дар чи жертва?

• Ще раз про особисту історію

Розпочнімо із кількох коротких цитат

Я б іще охоче додав, що однією з найбільших радостей моєї віри, мого уповання на Бога є саме впевненість у тому, що я «назавжди звільнений від ролі бога».

Томаш Галік

Життя є щасливіше і ефективніше, коли ми змиримося з тим, що не можемо все контролювати. Іншими словами, не можна допускати, щоб зовнішні виклики полонили наш внутрішній світ, зберігаючи Богом дану внутрішню свободу і мир.

о. Борис Ґудзяк

…релігія — це зустріч із Богом. Навіть не знаю, як це інакше пояснити... Власне, це і є початок релігії, коли усвідомлюєш, що тебе люблять, бо тебе обрали існувати.

Блаженніший Любомир Гузар

Підсумуємо

• я «назавжди звільнений від ролі бога»

• не можна допускати, щоб зовнішні виклики полонили наш внутрішній світ, зберігаючи Богом дану внутрішню свободу і мир

• Власне, це і є початок релігії, коли усвідомлюєш, що тебе люблять, бо тебе обрали існувати

The giving pledge або Спроба бути самим собою

We make a living by what we get, but we make a life by what we give Sir Winston Churchill, 1930’s

The Giving Pledge

запрошення до найбагатших осіб та сімей Америки зобов’язатися віддати більшість їхнього багатства на добродійництво.

THE GIVING PLEDGE

Мотивація

Багатство, яким ми володіємо, не є нашим, ми є лише розпорядниками чи управителями

Наше багатство не є нашим, а тому ми не можемо тримати його для себе

Ми хочемо відповідально ставитися до ресурсів, яким володіємо, а це означає, що воно повинно служити іншим

Ми маємо більше грошей, ніж коли-небудь потребуватимемо, а тому було б безглуздям не віддати їх на добрі справи вже сьогодні

Основна теза, яка звучить у листах учасників The Giving Pledge

Моє багатство насправді не є моїм, я не можу (не повинен) тримати його для себе, а тому усвідомлюючи свою відповідальність, хочу, щоб воно служило іншим через добрі справи вже сьогодні.

Суть зусилля, яке декларує The Giving Pledge

Спроба знайти гармонію між сферою

приватного (моє) та публічного (наше)

Відповідно до цієї етимології приватні цілі мають характер неповноти і нестачі, які не компенсує ані масштаб самих цілей, ані ефективність їх реалізації.

На що натякає Warren Buffet?

Warren Buffet

• F irst, my pledge: More than 99% of my wealth will go to philanthropy during my lifetime or at death. Measured by dollars, this commitment is large. In a comparative sense, though, many individuals give more to others every day.

• Millions of people who regularly contribute to churches, schools, and other organizations thereby relinquish the use of funds that would otherwise benefit their own families. The dollars these people drop into a collection plate or give to United Way mean forgone movies, dinners out, or other personal pleasures. In contrast, my family and I will give up nothing we need or want by fulfilling this 99% pledge.

• Moreover, this pledge does not leave me contributing the most precious asset, which is time. Many people, including -- I'm proud to say -- my three children, give extensively of their own time and talents to help others. Gifts of this kind often prove far more valuable than money.

• The reaction of my family and me to our extraordinary good fortune is not guilt, but rather gratitude. Were we to use more than 1% of my claim checks on ourselves, neither our happiness nor our well-being would be enhanced. In contrast, that remaining 99% can have a huge effect on the health and welfare of others. That reality sets an obvious course for me and my family: Keep all we can conceivably need and distribute the rest to society, for its needs. My pledge starts us down that course.

Buffet: конспективно…

• У відносному значенні багато людей щодень жертвують набагато більше, ніж я, віддаючи мільярди.

• Я і моя сім’я не віддаємо нічого з того, що ми потребуємо, будемо потребувати чи хотіти, віддаючи іншим 99%

• Багато людей віддають свій час, вміння і талант для інших. Я ж фактично не жертвую своїм часом, віддаючи гроші.

Чи можна віддати більше?

Ще більше…?

Що ще можна віддати?

Чи треба…?

о. Омелян Ковч

• Отець Омелян в листах до рідних писав із концтабору «Майданек»:

• Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання?...

• Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні - поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці.

• З усіх присутніх я тут одинокий священик... Тут я бачу Бога, який єдиний та однаковий для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. ... Коли я відправляю Службу Божу, всі вони разом моляться.

• Моліться за тих, хто створив цей концтабір та цю систему. Вони є одинокими, хто потребує молитов... Нехай Господь помилує їх.

Томаш Галік

• Коли бачу доброго політика, дипломата, єпископа, актора, адвоката, психотерапевта, журналіста або батька великої родини, я дуже радію - радію і тому, що дійсність, що оце все хтось робить і робить це добре, дає мені почуття спокою і визволення, бо я сам тим вже не мушу бути.

• Це мене визволяє і звільняє від потреби «оглядатися назад», від думок і фантазій, що чимось з того і я міг би бути і, можливо, я також робив би це непогано. Я вчуся з радістю випускати речі з рук зі свідомістю, що «людина не може бути усім»; лише Бог є істотою, що сповнює всі свої можливості аж до останку.

• Бог звужує мою дорогу і тим дає мені щоразу чіткіше зрозуміти і робити те, чого Він дійсно від мене очікує, що я не можу делегувати нікому іншому: бути просто Томашем Галіком.

• Бо якби я у цьому не витримав та зрадив, тоді це було б отим єдиним місцем, яке насправді залиши­лося би порожнім.