- •Надання невідкладної допомоги при розвитку термінальних станів на догоспітальному етапі.
- •Історичний нарис
- •Термінальні стани
- •Клінічні стадії вмирання (термінальні стани)
- •Біологічна смерть
- •Забезпечення безпеки рятівника і пацієнта
- •Вивільнення пацієнта із транспортного засобу
- •Алгоритм обстеження постраждалого Початковий етап
- •Порушення прохідності дихальних шляхів
- •Зупинка кровообігу
- •Стадії та етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації
- •І стадія серцево-легеневої та церебральної реанімації Етап а (airways open) - відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Потрійний прийом Сафара
- •2 . Висування вперед нижньої щелепи, підведення підборіддя.
- •3. Відкривання роту, залежно від тонусу жувальних м’язів:
- •Етап в (brithing) - штучна вентиляція легень
- •Етап с (circulation his blood ) - непрямий масаж серця
- •Іі. Стадія серцево-легеневої реанімації
- •Способи введення лікарських препаратів при слр
- •Внутрішньовенний з периферійного доступу
- •2.Центральний венозний доступ
- •3.Ендотрахеальний доступ
- •4. Внутрішньо серцевий
- •5. Внутрішньокістковий доступ
- •Відновлення прохідності дихальних шляхів на початковому етапі реанімації
- •Портативний ніжний відсмоктувач
- •Підтримання прохідності дихальних шляхів під час спеціалізованого етапу реанімації Орофарінгеальний повітропровід
- •Ларінгеальна маска
- •Інтубація трахеї
- •Комбітуб (Combitube)
- •Підтримання прохідності дихальних шляхів за допомогою пункції крікотиреоідної мембрани
- •1. Пункційна крикотіреоїдостомія
- •2. Крікотиреоїдостомія
- •Штучна вентиляція легень
- •Апарати для швл
- •Апарати з ручним приводом
- •2. Апарати, що застосовують при проведенні швл
- •Пульсоксиметри
- •Етап е (еcg) - електрокардіографія
- •Стандартні відведення
- •Спеціальні (задні) грудні відведення
- •Моделі електрокардіографів
- •Системи для дистанційної передачі екг
- •Етап f (fibrillation) - дефібриляція
- •Основні моделі дефібриляторів, які використовуються на догоспітальному етапі:
- •Автоматичні зовнішні дефібрилятори азд
- •Інші апарати, що використовують при проведенні реанімації Апарати для моніторингу життєвих функцій організу Монітор реанімаційний митар-01-«р-д»
- •Апарати для зовнішнього масажу серця Кардіопомп
- •Інфузомати Насос шприцевий дш-09
- •III Стадія серцево - легеневої реанімації (тривала підтримка життя, церебральна реанімація).
- •Етап g (gauging) - оцінка стану
- •Підняття, перенесення пацієнтів які знаходяться у критичному стані
- •Спосіб «нідерландський міст»
- •Спосіб «ложка»
- •Способи «міст» або «поліпшений міст»
- •Перевезення пацієнта
- •Етап н (human mentation) - відновлення свідомості
- •Етап I - серцево-легеневої реанімації – корекція недостатності функцій органів.
- •Алгоритми основних реанімаційних заходів
- •Види зупинки кровообігу
- •Література
- •Для нотаток
Комбітуб (Combitube)
Е зофаготрахеальна двохпросвітна трубка яка забезпечує прохідність дихальних шляхів в ситуаціях, які потребують штучної вентиляції легень, а виконання ендотрахеальної інтубації неможливе через відсутність необхідного обладнання або навиків проведення маніпуляції.
Конструкція
«Трахеальний» канал відкритий на дистальному кінці і має манжету невеликого об’єму (подібний до інтубаційної трубки), а «стравохідний» канал закінчується сліпо, проте має отвір, який при введенні опиняється над рівнем голосової щілини і має велику (гіпофарінгеальну) манжету (об'єм 100 мл), розташовану таким чином, щоб при роздуванні займати нижню частину глотки. Якщо трубка введена в стравохід (у 80%) вентиляція пацієнта відбувається через отвір «езофагального каналу», який розташовується безпосередньо біля голосової щілини. Проникнення повітря в будь-яке інше місце попереджується за допомогою великої манжети. Якщо трубка введена у трахею (20%), то вентиляція відбувається через «трахеальний» канал, а герметизація проводиться з допомогою малої манжети
Методика виконання:
покласти пацієнта на спину, відновити прохідність дихальних шляхів
всліпу ввести трубку в рот, акуратно просувати вперед до досягнення міткою трубки рівня зубів (20-25 см)
через синій балончик-пілот роздути фарінгеальну манжету, через білий балончик-пілот роздути маленьку дистальну
перевірити знаходження трубки у трахеї шляхом продування «трахеального» каналу, а також аускультації легень і спостереження за рухами грудної клітки.
якщо трубка розташована у трахеї, продовжити вентиляцію через «трахеальний» канал
якщо трубка розташована у стравоході, роздуйте велику «гіпофарінгеальну» манжету і проводити вентиляцію через "стравохідний" канал.
Ризик:
пристрій відносно громіздкий і його застосування ускладнено у пацієнтів з маленьким ротом.
манжети можуть бути пошкоджені гострими зубами під час введення.
якщо трубка невірно розташована у стравоході, може мати місце роздуття шлунку.
Протипоказання:
важка травма ротової порожнини і глотки.
малий розмір ротового отвору.
захворювання або опіки стравоходу кислотою чи лугом.
Підтримання прохідності дихальних шляхів за допомогою пункції крікотиреоідної мембрани
П роведення хірургічного підтримання прохідності дихальних шляхів рідко буває необхідним у пацієнтів із зупинкою серця, за виключенням випадків травми голови і шиї. У пацієнтів із зупинкою серця, або великим ризиком її виникнення прямий хірургічний доступ до трахеї може бути виконаний через крікотиреоідну мембрану (за виключенням випадків масивної травми цієї ділянки). Трахеостомія при критичних станах надзвичайно важка і в умовах невідкладної допомоги не проводиться.
1. Пункційна крикотіреоїдостомія
Методика виконання :
хворий лежить на спині, під лопатки пацієнта підкладається валик, голова запрокидується, великим та вказівним пальцем фіксується гортань, та декілька підіймається вгору
1 0–20 мл шприцом для ін’єкцій, заповненим на 1/3 об’єму ізотонічним розчином натрію хлориду, голкою діаметром 14G (2.0мм) проводиться пункція lig. сonicum в напрямку декілька каудально, щоб запобігти пошкодження голосових зв'язок, при цьому проводять постійну аспірацію, доки не буде отримано потік повітря із дихальних шляхів.
таким методом вводять 5-6 голок з широким просвітом
можливе введення через просвіт голки еластичного провідника, по якому в трахею вводиться пластиковий катетер (на глибину 5 – 6 см, щоб його кінець розміщувався вище біфуркації). Провідник виймають, для підтвердження вірного розташування проводять повторну аспірацію повітря.
Даний метод є методом вибору у дітей до 8 років.
Для дорослих діаметр введених голок чи катетера недостатній для забезпечення аби якої спонтанної вентиляції, тому необхідне застосування вентиляції під тиском за допомогою мішка Амбу, приєднаного через конектор від 3-х мм трахеальної трубки. Вентиляція, що забезпечується цим методом вкрай мала і достатня тільки для того, щоб виграти кілька хвилин для застосування інших методів вентиляції.
Протипоказання:
відсутність досвідченого персоналу і відповідного обладнання. (це навичка, яку треба постійно підтримувати. Якщо людина не проводить цієї процедури регулярно, маніпуляція ризикована)