- •Надання невідкладної допомоги при розвитку термінальних станів на догоспітальному етапі.
- •Історичний нарис
- •Термінальні стани
- •Клінічні стадії вмирання (термінальні стани)
- •Біологічна смерть
- •Забезпечення безпеки рятівника і пацієнта
- •Вивільнення пацієнта із транспортного засобу
- •Алгоритм обстеження постраждалого Початковий етап
- •Порушення прохідності дихальних шляхів
- •Зупинка кровообігу
- •Стадії та етапи серцево-легеневої та церебральної реанімації
- •І стадія серцево-легеневої та церебральної реанімації Етап а (airways open) - відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Потрійний прийом Сафара
- •2 . Висування вперед нижньої щелепи, підведення підборіддя.
- •3. Відкривання роту, залежно від тонусу жувальних м’язів:
- •Етап в (brithing) - штучна вентиляція легень
- •Етап с (circulation his blood ) - непрямий масаж серця
- •Іі. Стадія серцево-легеневої реанімації
- •Способи введення лікарських препаратів при слр
- •Внутрішньовенний з периферійного доступу
- •2.Центральний венозний доступ
- •3.Ендотрахеальний доступ
- •4. Внутрішньо серцевий
- •5. Внутрішньокістковий доступ
- •Відновлення прохідності дихальних шляхів на початковому етапі реанімації
- •Портативний ніжний відсмоктувач
- •Підтримання прохідності дихальних шляхів під час спеціалізованого етапу реанімації Орофарінгеальний повітропровід
- •Ларінгеальна маска
- •Інтубація трахеї
- •Комбітуб (Combitube)
- •Підтримання прохідності дихальних шляхів за допомогою пункції крікотиреоідної мембрани
- •1. Пункційна крикотіреоїдостомія
- •2. Крікотиреоїдостомія
- •Штучна вентиляція легень
- •Апарати для швл
- •Апарати з ручним приводом
- •2. Апарати, що застосовують при проведенні швл
- •Пульсоксиметри
- •Етап е (еcg) - електрокардіографія
- •Стандартні відведення
- •Спеціальні (задні) грудні відведення
- •Моделі електрокардіографів
- •Системи для дистанційної передачі екг
- •Етап f (fibrillation) - дефібриляція
- •Основні моделі дефібриляторів, які використовуються на догоспітальному етапі:
- •Автоматичні зовнішні дефібрилятори азд
- •Інші апарати, що використовують при проведенні реанімації Апарати для моніторингу життєвих функцій організу Монітор реанімаційний митар-01-«р-д»
- •Апарати для зовнішнього масажу серця Кардіопомп
- •Інфузомати Насос шприцевий дш-09
- •III Стадія серцево - легеневої реанімації (тривала підтримка життя, церебральна реанімація).
- •Етап g (gauging) - оцінка стану
- •Підняття, перенесення пацієнтів які знаходяться у критичному стані
- •Спосіб «нідерландський міст»
- •Спосіб «ложка»
- •Способи «міст» або «поліпшений міст»
- •Перевезення пацієнта
- •Етап н (human mentation) - відновлення свідомості
- •Етап I - серцево-легеневої реанімації – корекція недостатності функцій органів.
- •Алгоритми основних реанімаційних заходів
- •Види зупинки кровообігу
- •Література
- •Для нотаток
3.Ендотрахеальний доступ
Якщо інтубація трахеї проведена раніше, ніж забезпечений венозний доступ, то атропін, адреналін, лідокаїн, можна вводити з допомогою катетера в трахею. Препарат розводять в 20 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і його доза повинна бути в 2-3 рази більша, ніж при внутрішньовенному введенні. Кінець катетера повинен знаходитися нижче за кінець інтубаційної трубки, після введення препарату необхідно виконати послідовно 2-3 вдихи (припинивши при цьому непрямий масаж серця) для розподілу ліків по бронхіальному дереві.
N.В! За даними Європейских рекомендацій 2010р. доза препаратів, що вводяться ендотрахеально повинна перевищувати еквівалентну в/в дозу в 3-10 разів.
4. Внутрішньо серцевий
Внутрішньо серцевий шлях введення лікарських засобів – це «шлях відчаю», застосовується лише при неможливості введення іншим способом. Для цього шприцом з довгою (10 см) голкою проводять пункцію в IV міжребір’ї зліва на 2 см назовні від лівого краю грудини.
Контроль знаходження голки в порожнині серця обов’язковий, бо введення адреналіну в серцевий м’яз може викликати розвиток некрозу. У 40% випадків під час пункції ушкоджуються крупні коронарні артерії, тому слід по можливості утримуватися від внутрішньосерцевих ін'єкцій.
N.В! За даними Європейских рекомендацій 2010 р. даний метод більше не використовується в зв’язку з частими ускладненнями.
5. Внутрішньокістковий доступ
О станнім часом набуває популярність. Порожнина кісткового мозку є продовженням венозного русла, тому може використовуватися для введення рідини і лікарських препаратів. Внутрішньокістковий доступ є альтернативою в екстреній ситуації для введення препаратів та інфузійних розчинів, якщо не може бути здійснений внутрішньовенний доступ. Внутрішньокістковий доступ здійснюється за допомогою шприц - пістолету для внутрішньокісткових ін'єкцій.
Місце ін'єкції. Кращим місцем є передньовнутрішня поверхня великогомілкової кістки, так як розташовується відразу під шкірою і проста для ідентифікації. Також можуть використовуватися передня поверхня стегна і гребінь клубової кістки, грудина, п'яткова кістка.
N.B! Не можна використовувати кістки з переломами і остеомієлітом.
Техніка проведення:
На шкалі пістолета вибрати бажану глибину проникнення, відгвинтивши рукав від циліндричного кожуха.
Вік хворого |
Розмір голки |
Глибина проникнення голки |
Дорослі (˃12 років) |
15 G – синій колір |
2,5 см |
Діти від 6 до 12 років |
18 G – червоний колір |
1,5 см |
Діти від 3 до 6 років |
18 G – червоний колір |
1,0 – 1,5 см |
Діти від 0 до 3 років |
18 G – червоний колір |
0,5 – 0,7 см |
Є дине схвалене для введення голки місце - передня медіальна поверхня проксимальної частини тіла великогомілкової кістки (верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки). - пальпацією визначити горбистість великогомілкової кістки безпосередньо під коліном,
- визначити верхню суглобову поверхню великогомілкової кістки - місце для введення (вона знаходиться приблизно на 1-2 см медіальніше від горбистості великогомілкової кістки)
Обробити місце ін'єкції
П ід кутом 90 ° злегка каудальніше розташувати провідною рукою передню частину BIG у точки вступу, при цьому утримуючи і сильно натискаючи на задню частину. Іншою рукою міцно підтримувати цю ногу, намагаючись не торкатися до неї ззаду. При необхідності можна скористатися валиком з рушника для додаткової опори для ноги.
Відщепнути від пристрою запобіжну засувку одночасним натисканням на обидві сторони.
П ривести BIG в готовність можна, притиснувши задню частину до обох рукояткам кожуха або ж жорстко притиснувши задню частину до місця ін'єкції.
Забрати BIG і відокремити голку троакара від футляра.
Витягнути троакар-стилет і відокремити його від голки. В кістки повинна залишитися тільки канюля голки. Правильно введена канюля голки варто вертикально без всякої опори.
П ереконатися в правильному введенні, зробивши спробу ввести рідину. Рідина повинна вливатися легко, без проникнення із судин в тканини.
Забезпечити пристрою надійний упор і стабільність, використовуючи запобіжну засувку.
Ліки вводиться під невеликим тиском вручну за допомогою шприців або за допомогою роздування манжетки навколо інфузійного мішка.
Якщо введення не увінчалося успіхом, процедуру повторюють на іншій нозі.
BIG залишається на місці протягом кількох годин. Внутрішньокістковий спосіб інфузії повинен бути замінений на традиційний внутрішньовенний якомога швидше. Тривалий період використання збільшує ризик розвитку ускладнень.