- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
19.1.3. Операція
У третій зверху секції прямокутника записуються операції або методи класу. Операція (operation) є деяким сервісом, що задає кожний екземпляр класу згідно певної вимоги. Сукупність операцій характеризує функціональний аспект поведінки класу. Запис операцій класу в мові UML також стандартизований і підкоряється певним синтаксичним правилам. При цьому кожній операції класу відповідає окремий рядок, який складається з квантора видимості операції, імені операції, виразу типу значення, що повертається згідно операції й, можливо, рядка-властивості даної операції:
квантор видимості><ім’я операції>(список параметрів):
<вираз типу значення, що повертається >{рядок-властивість}
Квантор видимості, як і для атрибутів класу, може приймати одне з трьох можливих значень і, відповідно, відображається за допомогою спеціального символу. Символ "+" позначає операцію з областю видимості типу загальнодоступний (public). Символ "#" позначає операцію з областю видимості типу захищений (protected). І, нарешті, символ "-" використовується для позначення операції з областю видимості типу закритий (private).
Квантор видимості для операції може бути опущений. У цьому випадку його відсутність просто означає, що видимість операції не вказується. Замість умовних графічних позначень також можна записувати відповідне ключове слово: public, protected, private.
Примітка
Для деяких мов програмування можуть бути визначені додаткові квантори видимості. У цьому випадку подібні доповнення є розширенням базової нотації й вимагають відповідних пояснень у формі тексту на природній мові або у вигляді рядка-властивості.
Ім'я операції є рядком тексту, який використовується як ідентифікатор відповідної операції і тому має бути унікальним в межах цього класу. Ім'я атрибуту є єдиним обов'язковим елементом синтаксичного позначення операції.
Список параметрів є переліком розділених комою формальних параметрів, кожний з яких може бути представлений у наступному вигляді:
<вид параметру><ім’я параметру>:<опис типу>=<значення параметру за замовченням>.
Тут вид параметру – є одне з ключових слів in, out або inout зі значенням in за замовченням, у випадку якщо вид параметру не вказується. Ім'я параметру є ідентифікатор відповідного формального параметру. Вираз залежить від конкретної мови програмування специфікації типу значення, що повертається для відповідного формального параметру. Нарешті, значення за замовченням в загальному випадку є виразом для значення формального параметру, синтаксис якого залежить від конкретної мови програмування і підкоряється прийнятим в ній обмеженням.
Вираз типу значення, що повертається також є залежним від мови реалізації специфікації типу або типів значень параметрів, які повертаються об'єктом після виконання відповідної операції. Двокрапка і вираз типу значення, що повертається можуть бути опущені, якщо операція не повертає ніякого значення. Для вказівки кратності значення, що повертається така специфікація може бути записана у вигляді списку окремих виразів.
Рядок-властивість служить для вказівки значень властивостей, які можуть бути застосовані до даного елементу. Рядок-властивість не є обов'язковою, вона може бути відсутньою, якщо жодні властивості не специфіковані.
Операція із зоною дії на весь клас вказується підкресленням імені і рядка виразу типу. За замовченням областю операції є об'єкт класу. У цьому випадку ім'я і рядок виразу типу операції не підкреслюються.
Операція, яка не може змінювати стан системи й, відповідно, не має ніякого побічного ефекту, позначається рядком-властивістю "{запит}" ("{query}"). Інакше операція може змінювати стан системи, хоча немає ніяких гарантій, що вона буде це робити.
Для підвищення продуктивності функціонування системи одні операції можуть виконуватися паралельно або одночасно, а інші – тільки послідовно. У цьому випадку для вказівки паралельності виконання операції використовується рядок-властивість вигляду "{concurrency = ім'я}", де ім'я може приймати одне з наступних значень: послідовна (sequential), паралельна (concurrent), збережувана (guarded). При цьому дотримуються такої семантики для цих значень:
послідовна (sequential) – для такої операції необхідно забезпечити її єдине виконання в системі, одночасне виконання інших операцій може привести до помилок або порушень цілісності об'єктів класу.
паралельна (concurrent) – дана операція через свої особливості може виконуватися паралельно з іншими операціями в системі, при цьому паралельність повинна підтримуватися на рівні реалізації моделі.
збережувана (guarded) – всі звернення до такої операції мають бути строго впорядковані в часі з метою збереження цілісності об'єктів даного класу, при цьому можуть бути прийняті додаткові заходи за контролем виняткових ситуацій на етапі її виконання.
З метою скорочення позначень допускається використання одного імені як рядок-властивість для вказівки відповідного значення паралельності. Відсутність такого рядка-властивості означає, що семантика паралельності для операції не визначена. Тому слід припустити гірший з погляду продуктивності випадок, коли дана операція вимагає послідовного виконання.
Поява сигнатури операції на самому верхньому рівні оголошує цю операцію на весь клас, при цьому дана операція успадковується всіма нащадками даного класу. Якщо в деякому класі операція не виконується (тобто деякий метод не застосовується), то така операція може бути помічена як абстрактна "{abstract}". Інший спосіб показати абстрактний характер операції – записати її сигнатуру курсивом. Така поява запису операції без властивості {абстрактна} вказує на той факт, що відповідний клас-нащадок може виконувати дану операцію як свій метод.
Якщо для деякої операції необхідно додатково вказати особливості її реалізації (наприклад, алгоритм), то це може бути зроблено у формі примітки, записаної у вигляді тексту, який приєднується до запису операції у відповідній секції класу. Якщо об'єкти класу приймають і реагують на деякий сигнал, то запис такої операції позначається ключовим словом "сигнал" ("signal"). Це позначення рівнозначне позначенню деякої операції. Реакція об'єкту на прийом сигналу може бути показана у вигляді деякого автомата. Окрім інших випадків ця нотація може бути використана, щоб показати реакцію об'єктів класу на помилкові ситуації або виключення, які можуть моделюватися як сигнали або повідомлення.
Поведінка операції може бути вказана додатково у формі приєднаної до операції примітки. У цьому випадку текст примітки береться у дужки, якщо він є формальною специфікацією на деякій мові програмування і відповідає елементу "семантичне обмеження мови UML". Інакше текст примітки є простим описом на природній мові і позначається прямокутником із "заломленим" верхнім правим куточком (див. розділ 18).
Список формальних параметрів і тип значення, що повертається можуть не вказуватися. Квантор видимості атрибутів і операцій може бути вказаний у вигляді спеціального значка або символу, які використовуються для графічного представлення моделей в деякому інструментальному засобі. Імена операцій, так само як і атрибутів, записуються з рядкової (малої) букви, а їх типи – із заголовної (великої) букви. При цьому обов'язковою частиною рядка запису операції є наявність імені операції і круглих дужок.
Як приклади запису операцій можна навести такі позначення окремих операцій:
+створити – може позначати абстрактну операцію створення окремого об'єкту класу, яка є загальнодоступною і не містить формальних параметрів. Ця операція не повертає ніякого значення після свого виконання.
+намалювати(форма: Багатокутник = прямокутник, колір_заливки: Color = (Про, Про, 255)) – може позначати операцію зображення на екрані монітора з прямокутною областю синього кольору, якщо не вказуються інші значення як аргументи даної операції.
запит_рахунку_клієнта(номер_рахунку: Сurrеnсу):Сurrеnсу – позначає операцію встановлення наявності засобів на поточному рахунку клієнта банку. При цьому аргументом такої операції є номер рахунку клієнта, який записується у вигляді цілого числа (наприклад, "123456"). Результатом виконання цієї операції є деяке число, записане в прийнятому грошовому форматі (наприклад, $1,500.00).
видати_повідомлення():{"Помилка ділення на нуль"} – сенс даної операції не вимагає пояснення, оскільки міститься в рядку-властивості операції. Дане повідомлення може з'явитися на екрані монітора, коли виникають спроби ділення деякого числа на нуль, що неприпустимо.