- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
11.2.4. Інші діаграми bpWin
Крім того, що вже було сказано з приводу трьох методологій BPwin, необхідно відзначити ще кілька речей. Як ми вже зауважували раніше модель, виконана в BPwin, є множиною ієрархічно упорядкованих діаграм (не обов'язково зроблених в одній методології, частіше моделі бувають змішаними). При розміщенні на черговій діаграмі деякого елемента (роботи, стрілки...) цей елемент разом із усіма своїми властивостями автоматично заноситься в словник BPwin, у результаті разом із графічним зображенням модельованої системи аналітик одержує десятки сторінок з докладним текстовим описом системи.
Застосування універсальних графічних мов бізнес-моделювання IDEF0, IDEF3 і DFD забезпечує логічну цілісність і повноту опису, необхідну для досягнення точних і несуперечливих результатів. За допомогою набору графічних інструментів для відображення дій і об'єктів, BPwin дозволяє легко побудувати схему процесу, на якій показані вихідні дані, результати операцій, ресурси, необхідні для їхнього виконання, що керують впливи, взаємні зв'язки між окремими роботами. Інтерактивне виділення об'єктів забезпечує постійний візуальний зворотний зв'язок при побудові моделі. Врwіn підтримує цілісність зв’язків, не допускаючи визначення некоректних посилань.
BPwin має зручний інструмент для навігації по рівнях декомпозиції моделі. Це Model Explorer, що по організації дуже схожий на провідник Windows. Роботи IDEF0 показуються в Model Explorer зеленим кольором, DFD – жовтим і IDEF3 – синім. Клацаючи мишкою по кожній з робіт, представлених у провіднику, користувач може переходити на діаграму, що містить обрану роботу. У версії BPwin 4.0 провідник моделі пропонує користувачу інтерфейс, що містить у собі нову вкладку об'єктів (Objects), і дороблену вкладку діаграм (Diagrams). За допомогою вкладки об'єктів можна методом Drag&Drop розміщати об'єкти зі словника на будь-який діаграму. За допомогою вкладки діаграм можна переглядати усю ієрархію діаграм, включаючи Organization Chart, Node Tree, Swim Lane, FEO, і IDEF3 Scenario, про які мова йтиме пізніше.
Можна підтримувати словники для наступних об'єктів:
роботи;
стрілки;
сховища даних;
зовнішні посилання;
розгалуження;
об'єкти посилань;
атрибути;
центри витрат;
сутності;
ресурси;
ролі;
групи ролей;
властивості, обумовлені користувачем (UDP);
ключові слова UDP.
Окрім IDEF0, DFD і IDEF3, BPwin підтримує ще цілий ряд допоміжних діаграм таких як:
Діаграми дерева вузлів (Node Tree Diagram). До моделі BPwin можна додавати дерево вузлів, що показує ієрархію всіх робіт моделі на одній діаграмі (рис. 11.9). Діаграма дерева вузлів має вид традиційного ієрархічного дерева, де верхній вузол (прямокутник) відповідає роботі з контекстної діаграми, а наступні нижні вузли являють собою нижні рівні декомпозиції. Можна також створити діаграму дерева вузлів лише для деякої частини моделі, тоді верхнім вузлом діаграми буде та робота декомпозиції, з яким ви захочете почати.
У версії BPwin 4.0 з'явилася можливість відображати діаграми дерева вузлів не тільки з діагональними, але і з прямими лініями зв'язку і змінювати властивості робіт безпосередньо із самої діаграми.
Усі задачі , подані на рис. 11.1. – 11.5, можна подати у вигляді дерева цілей, зображеному на рис. 11.9.
Рис. 11.9. Дерево цілей
Діаграми тільки для показу (For Exposition Only {FEO} Diagram). До моделі завжди можна додати діаграму FEO. Найчастіше це робиться для того, щоб проілюструвати різні сценарії розвитку процесу, показати модель з інших точок зору, вирізувати важливий шматок зі складної діаграми, не псуючи при цьому саму діаграму. До будь-якої діаграми моделі в BPwin, чи контекстної диаграми, чи однієї з діаграм декомпозиції, можна додавати FEO діаграми. FEO діаграми характерні тим, що вони не підлягають синтаксичній перевірці з боку BPwin, оскільки вони можуть бути лише частиною синтаксично правильної діаграми.
Діаграми сценаріїв IDEF3 (IDEF3 Scenario). У BPwin 4.0 є можливість додавати до моделі діаграми сценаріїв IDEF3.
Схеми організації (Organization Charts). Для того, щоб наочно представити структуру організації, до будь-якої моделі в BPwin 4.0 можна додати схему організації. Схеми організації BPwin мають традиційну деревоподібну ієрархічну структуру, на вершині якої знаходиться один прямокутник, від якого йдуть розгалуження до декількох прямокутників нижнього рівня. Кожен прямокутник у схемі організації відповідає конкретній ролі чи посаді, наприклад президента чи віце-президента.
Перед тим як додати до моделі схему організації, необхідно визначити групи ролей, ролі і, можливо, ресурси. Спочатку треба створити одну чи більше груп ролей у словнику груп ролей, задавши критерій, що поєднує ролі, яким відповідають схожі функції в організації. Потім у словнику ролей описують ролі, яким будуть відповідати прямокутники в схемі організації.
Swim Lane Diagrams. Swim Lane діаграми можна додавати до будь-якої моделі в BPwin для більш наочного зображення проходження процесу. Ці діаграми використовують методологію IDEF3 і показують горизонтальні смуги, що представляють участь у процесі ролей.