- •Поняття інформації, властивості інформації. Інформаційні процеси. Інформаційні технології. Способи передачі та збереження інформації.
- •Носії інформації. Математичні основи інформатики . Кодування інформації. Загальні відомості про системи числення.
- •3) Архітектура еом. Апаратна складова комп’ютера. Основні функції та характеристики мікропроцесора,внутрішньої памяті.
- •4 Архітектура еом. Основні функції та характеристии зовнішньої памяті, пристроїв введення і виведення
- •1)Системний блок
- •5.Класифікація програмного забезпечення. Операційні системи, призначення. Класифікація операційних систем. Основні функції.
- •8) Oc Windows Робота з вікнами. Структура вікон в windows. Робочий стіл. Панель задач.
- •9) Oc Windows Стандартні додатки. Оєкти windows.: папки, файли, ярлики. Використання довідкової системи.
- •10) Програми навігатори Мій компютер , Провідник.
- •11) Текстовий редактор: Призначення, можливості. Налагодження середовища користувача текстового редактора. Поняття про шаблон документа. Створення документа за допомогою шаблона.
- •13) Текстовий редактор Робота з таблицями
- •14) Текстовий редактор Налагодження параметрів сторінки. Створення колонтитулів, гіперпосилань. Друк документа.
- •15) Текстовий редактор Робота з панелями інструментів рисування і word art
- •16) Поняття компютерних презентацій, їх призначення. Створення презентацій за допомогою шаблонів. Створення текстових написів та вставка графічних зображень на слайдах презентації.
- •17) Принцип стильового оформлення презентацій. Додавання анімаційних ефектів до оюєктів слайдів. Використання гіперпосилань та кнопок дії. Демонстрація презентацій, керування показом презентацій.
- •18) Принципи функціонування елетронної пошти. Робота з електронною поштою: реєстрація поштової скриньки, надсилання, отримання повідомлень, вкладання файлів.
- •19)Інформаційні технології Використання електронних посібників, словників і програм перекладачів.
- •20)Електронні таблиці Поняття про книги, аркуші, стовпці. Введення даних в клітинки і редагування їх вмісту . Копіювання, переміщення і видалення їх змісту.
- •21) Електронні таблиці Форматування даних у клітинках та діапазонах клітинок, авто заповнення клітинок даними. Абсолютні, відносні, і мішані адреси.
- •22) Електронні таблиці Використання у формулах математичних функцій
- •23) Електронні таблиці Використання у формулах статистичних функцій
- •24) Електронні таблиці Використання у формулах логічних функцій
- •25) Електронні таблиці Робота з діаграмами
- •26)Скбд Поняття й призначення систем керування базами даних. Огляд реляційної моделі даних.
- •27) Скбд Поняття таблиці, поля, запису. Введення даних у таблиці. Сортування, пошук і фільтрація даних.
- •28) Скбд типи полів. Створення та редагування форм.
- •29) Скбд Складні і прості умови пошуку. Створення запитів.
- •30)Основи Веб – дизайну. Поняття про мову html. Дизайн кольору, форми, шрифтів та текстури.
- •31)Основи програмування Алгоритм та його властивості. Графічні схеми алгоритмів.
- •32) Основи програмування Базові структури алгоритмів: лінійні, розгалужені, циклічні і змішані.
- •33) Основи програмування Лінійні програми. Правила запису математичних виразів мовою програмування.
- •34) Основи програмування Програми з розгалуженням
- •35) Основи програмування Циклічні програми
31)Основи програмування Алгоритм та його властивості. Графічні схеми алгоритмів.
Алгоритм – це послідовність дій, що необхідно виконати над вихідними даними, для отримання результату.
Алгоритми бувають:
Словесний Формульний Графічний та на алгоритмічній мові
Розрізняють 4 види алгоритмів
Лінійні
Циклічні
Розгалужені
Змішані
Мови програмування поділяють на: Високого і низького рівня: прикладом мови програмування низького рівня є АСЕМБЛЕР, тут програмування відбувається на рівні регістрів комп’ютера.
Прикладом мов високого рівня є: с++, delphi, Pascal, Пролог, Basic, Visual Basic.
Мови програмування – це певний алгоритм, алфавіт, та сукупність граматичних та синтаксичних правил написання програм. Щоб написана програма була реалізована потрібно мати транслятор мови (спеціальну програму, яка перекладає команди мови програмування в набур команд процесора).
Транслятори поділяють на: інтерпретатори та компілятори.
Інтерпретатор – перекладає команди програми в машинні коди по черзі і відразу їх виконує. Повторний запуск програми супроводжується повторним перекладом на виконання.
Компілятор – аналізує команди програми на наявність помилок і відразу перекладає їх у машинні коди, утворюючи так званий exe файл, який буде придатний для багаторазового використання.
Графічний алгоритм – це запис послідовності дій за допомогою елементів, блоксхеми.
Початок або кінець програми
Присвоєння (там де є знак = )
Паралелограм - ввод і вивід даних
РОМБ ( ВСЕРЕДИНІ УМОВА, справа НІ зліва ТАК) ---- блОК РОЗГАЛУЖЕННЯ
цИКЛ
32) Основи програмування Базові структури алгоритмів: лінійні, розгалужені, циклічні і змішані.
Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:
1. лінійні алгоритми (слідування)
2. умова (розгалуженя)
3. цикли (повторення)
Лінійна структура передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.
Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.
Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.
Цикл з передумовою
Цикл з післяумовою
Цикл із параметром
Способи опису алгоритмів:
Словесний
Формульний
Графічний
Алгоритмічною мовою
33) Основи програмування Лінійні програми. Правила запису математичних виразів мовою програмування.
Лінійними називаються програми, що складаються з простих команд (операторів).
Простими командами (простими вказівками алгоритму) називаються команди, які не використовують умови при своєму виконанні. До числа простих операторів належать команди (оператори) присвоювання, введення і виведення, виклику допоміжного алгоритму (підпрограми).
Оператор присвоєння. Він задає або змінює поточне значення деякої змінної. При цьому змінюється вміст конкретного елемента пам’яті, відведеного для цієї змінної. Оскільки мета будь-якого алгоритму — це отримання в певному місці пам’яті потрібного значення, практично будь-яка програма містить цей оператор.
Ця команда може мати такий вигляд:
<ім’я змінної>: = <значення>;
A:=5; D:= 10;
<ім’я змінної>: = <ім’я змінної >;
A:=D;
<ім’я змінної>: = <вираз>;
A:=A+D*5
Ліворуч від знака «:=» розташовано ім’я змінної, праворуч — значення величини, ім’я іншої змінної, вираз.
Розпізнавши команду присвоєння, керування передається програмі, яка може виконувати присвоєння. Спочатку виконуються операції, що стоять праворуч від знака «: =», а потім результат присвоюється змінній, що стоїть ліворуч від знака присвоювання. Знак присвоєння показує, що ділянку пам’яті комп’ютера, в якій зберігається значення вказаної змінної, треба змінити на задане значення, на значення заданої змінної або на значення обчисленого виразу.
Правила запису
( - Відкрити дужку / - ділення
) – закрити дужку ^ - піднесення до степеня
+ - додавання % - визначення відсотків
- віднімання & - обєднання текстових рядків
* - множення