| 24

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджую» «Рекомендовано»

проректор з науково- на методичній нараді

педагогічної роботи кафедри хірургії № 1 Завідувач кафедр

професор ______________

О.П. Яворовський чл..кор. АМН України

професор Захараш М.П.

«______» «______________» 2009 р. ____________________

24 грулня 2010 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни ХІРУРГІЯ (5 рік навчання)

розроблена на підставі типової навчальної програми 2008 року

Київ – 2010

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ДИСЦМПЛІНИ

«ХІРУРГІЯ»

1. Пояснювальна записка.

«Хірургія» - клінічна дисципліна, яка вивчає особливості етіопатогенезу, клініки, діагностики захворювань, основним методом лікування яких є оперативне втручання.

Для вивчення хірургії використовуються наступні дисципліни міжпредметної інтеграції: анатомія людини, топографічна анатомія, оперативна хірургія, загальна хірургія, патанатомія, фізіологія, патфізіологія, біохімія, фармакологія.

Складовими робочої навчальної програми є модуль, змістовні модулі, теми.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу. Обсяг навачального навантаження студентів викладено у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам за умови успішного засвоєння ними відповідного модулю.

Складовими навчальної діяльності студентів згідно з планом є:

а) лекції;

б) практичні заняття;

в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль відіграють консультації викладачів кафедр.

Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістовних модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблеми та новітні питання відповідних розділів дисципліни.

Практичні заняття передбачають:

• курацію хворих;

• дослідження хворих з хірургічною патологією;

• дослідження функціонального стану життєво важливих органів і систем пацієнтів;

• практичне використання хірургічних методів діагностики та лікування;

• вирішення клінічних ситуаційних задач і тестів;

• оволодіння елементами лікарської техніки на, муляжах, під час обстеження хворих;

• оволодіння навичками техніки виконання оперативних втручань невеликого обсягу та роботу у перев’язувальній;

Структура дисципліни для студентів 5 року навчання

Структура навчальної дисцмпліни	Кількість годин, з них				Вид контролю
	Разом	Аудиторних		СРС
		Лекцій	Практичних
Модуль «Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія»	144 год (4,8 кредити)	10 год	78 год	56 год	Поточний, Підсумковий (4 години)
Змістовні модулі
Грудна, серцева, ендокринна хірургія
Судинна хірургія.

Методика проведення практичного заняття.

Практичне заняття планується проводити у вигляді клінічних розборів хворих безпосередньо „біля ліжка”, у перев’язувальній, операційній, діагностичних кабінетах з залученням лікарів-інтернів, клінічних-ординаторів, аспірантів. Обговорення результатів обстеження хворого, навчальною групою під керівництвом викладача щодо правильності встановленого діагнозу, обсягу призначеного обстеження, лікувальної тактики та ін. Передбачається ведення студентами щоденника у режимі „робочого зошита” з фіксацією формульованих діагнозів, планів обстеження та лікування хворого, виконаних маніпуляцій.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Кафедра використовує наступні методи визначення рівня підготовки студентів:

1. відповіді на контрольні питання;

2. комп’ютерні та паперові тести;

3. розвязування клінічних ситуаційних задач;

4. інтерпретація та оцінка результатів клініко-лабораторних, інструментальних обстежень;

5. контроль оволодіння практичними навичками та елементам лікарської техніки під час курації хворого.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студентів з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння окремих змістовних модулів і має визначені за системою ECTS та традиційною шкалою бали.

Модуль 2

^{„ТОРАКАЛЬНА, СЕРЦЕВО-СУДИННА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ,}

Змістовний модуль 1:

„ГРУДНА, СЕРЦЕВА, ЕНДОКРИННА ХІРУРГІЯ

КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

• засвоїти анатомо-фізіологічні особливості органів грудної порожнини та ендокрінології;

• Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину захворювань грудної порожнини та ендокрінології;

• визначити методи діагностики, алгорітми консервативного та хірургічного лікування вказаних захворювань

• Визначати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією ендокрінних органів та грудної порожнини

• Засвоїти фактори ризику виникнення ускладнень

• Трактувати результати лабораторного та інструмнтального дослідження

• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

• Здійснювати прогноз життя та працездатності при вказаних хірургічних захворюваннях

• Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики хірургічних захворювань ендокрінних органів та грудної порожнини

• Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб

• Надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних хірургічних захворюваннях органів грудної порожнини

Тема 16:

^{Хірургічна патологія дихальної системи}

Травми грудної клiтки. Класифiкацiя. Раннi та пiзнi ускладнення. Диференцiальна дiагностика. Перша лiкарська допомога i тактика лiкування. Гнiйнi захворювання легень i плеври. Абсцес i гангрена легень, бронхоектатична хвороба. Гостра i хронiчна емпiема плеври, пiопневмоторакс. Особливостi клiнiчного перебiгу. Диференцiальна дiагностика. Методи консервативного та хiрургiчного лiкування.

^{Тема 17}

^{Хірургічна патологія серця}

Набутi вади серця. Класифiкацiя. Дiагностика. Покази до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань. Iшемiчна хвороба серця. Ускладнення: iнфаркт мiокарда, аневризма серця, порушення провiдностi. Покази до хiрургiчного лiкування. Методи оперативних втручань.

^{Тема 18}

^{Захворювання межистiння.}

Захворювання межистiння Класифiкацiя. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи хiрургiчного лiкування.

Захворювання та травми стравоходу:Доброякісн пухлини та кісти Опіки,Травми ,Ахалазія кардії, Грижі стравохідного отвору діафрагми, Гастроезофагеальний рефлюкс, Дивертикули. Інші захворювання: Сторонні тіла, Стравохід BARRETT.

Тема 19

Хірургічна ендокринологія

Еутиреоїдний i токсичний зоб. Класифiкацiя. Спецiальнi методи дослiдження. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Передоперацiйна пiдготовка. Хiрургiчне лiкування.

^{Тема 20}

^{Захворювання молочної залози}

Захворювання молочної залози (дисгормональні, пухлинні) Мастит

Змістовний модуль 2

^{„СУДИННА ХIРУРГIЯ”}

Конкретні цілі:

• засвоїти анатомо-фізіологічні особливості судинної системи;

• Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину захворювань судинної системи;

• визначити методи діагностики, алгорітми консервативного та хірургічного лікування захворювань судинної системи

• Вирізнити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судинної системи

• Ідентифікувати фактори ризику виникнення ускладнень

• Трактувати результати лабораторного та інструмнтального дослідження

• Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії

• Здійснювати прогноз життя та працездатності при хірургічних захворюваннях судинної системи

• Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань судинної системи

• Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб

• Надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних станах хірургічних захворювань судинної системи