- •4. Схарактеризуйте господарство, суспільні відносинн та культуру населення України у камяному віці.
- •5. Дайте аналіз змін у господарстві та суспільних відносинах в енеоліті та бронзовому віці.
- •6. Охарактер.Перші державні утвор. На укр. Землях.Яким чином вони вплинули на подальші процеси укр.Державотворення.
- •10. Визначте характерні риси розвитку господарства в Київській Русі та функціонування соціальної структури держави.
- •13. Які особливості політичної історії Галицького-Волинського князівства.
- •14.Монголо-татарське нашестя та його наслідки у контексті проблеми геополітичного положення укр.Земель.
- •15 Що ви знаєте про історію рідного краю у давньоруські
- •17.Перші згадки про Бердичів у джерелах та версії шо до походження назви міста.
- •18.Визначте роль козацтва в історії україни
- •19.Передумови прийняття Люблінської Унії та її наслідки для України
- •21 Що свідчить про формування української козацько-гетьманської держави в ході Визвольної війни
- •23.Історична оцінка діяльності б.Хмельницького.
- •24.Чому період другої половини XVII століття дістав назву «Руїна»?характеристика
- •26.Роль Мазепи в історії
- •27.Пилип Орлик і його конституція
- •28.Соціальний та національно-визвольний рухи на Заідній та Правобережній україні в XVIII ст..
- •39. Аграрна політика п.Столипіна в Україні та її наслідки
- •49. Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику Української держави часів п. Скоропадського
- •52.Охарактеризуйте історичні обставини , за яких було проголошено Західноукраїнську народну Республіку , її зовнішню і внутрішню політику .
- •51.Директорія унр : аналіз зовнішньої та внутрішньої політики.
- •60 Проведення індустріалізації в україні і її наслідки
- •59 Проведення колективізації і її наслідки в україні
- •70.Дайте характеристику руху Опору німецько-фашистським загарбникам
- •79. Освіта, наука та культура середини 50-х - середини 80-х рр
49. Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику Української держави часів п. Скоропадського
Після вступу німецьких військ в Україну влада Центральної Ради ставала усе більш обмеженою, формальною. В останні дні свого існування Центральна Рада схвалила проект Конституції УНР, обрала Президентом УНР М. Грушевського. Однак відсутність ефективного працюючого адміністративного апарату, відсутність у цей період народної підтримки Центральної Ради і деякі інші фактори привели до її падіння.
29 квітня 1918 р. на Конгресі хліборобів у м. Києві за підтримкою німецького командування Центральна Рада була скинута, і гетьманом України був проголошений генерал П. Скоропадський: замість УНР був проголошений гетьманат за назвою «Українська Держава».
1. Внутрішня політика гетьманського уряду.
1. Був сформований Кабінет міністрів з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб: міністром закордонних справ - Я Дорошенко (член партії соціалістів-федералістів - єдиний соціаліст, якого удалося залучити в уряд); міністром освіти – відомий український політик Н. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному - партії кадетів.
Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція і т.д.). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва несло погрозу Українській державі.
2. Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельним питанням - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників.
У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.
3. Була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. чоловік.
Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.
4. Була реформована банківська мережа, збалансований державний бюджет, початі заходи для становлення української грошової системи.
5. Відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів.
6. У гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, анархістів і представників інших лівих партій.
Під тверду цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.
7. Найважливішими досягненнями характеризувалася національно-культурна політика:
а) бли здійснені спроби українізації державного апарату і системи освіти:
(поряд з російськими гімназіями утворювалися українські, котрих восени 1918 р. нараховувалося 150;
(був прийнятий закон про обов'язкове навчання українській мові і літературі, історії і географії України;
¨відкрилися нові українські університети, перші з який - у Києві і Кам’янець-Подільську;
¨ у російськомовних університетах - Київському, Харківському, Одеському – почали працювати кафедри української мови, літератури, історії і права;
б) 24 листопада 1918 р. була відкрита Українська Академія Наук. першими академіками якої стали відомі вчені Д. Багалій, А. Кримський, В. Вернадський, В. Косинський і ін. Президентом УАН був обраний В. Вернадський;
в) була організована Національна бібліотека. Національний Архів, Національна галерея мистецтв. Національний історичний музей, Український національний театр під керуванням П. Саксаганського, «Молодий театр» Л. Курбаса.
2. Зовнішня політика гетьманського уряду. Одною з головних задач гетьманського уряду була боротьба за міжнародне визнання Української держави. Найважливішими напрямками зовнішньої політики були:
1) союз з Німеччиною:
2) установлення дипломатичних відносин з іншими країнами. У період гетьманату Україну визнали 30 країн, а 10 з них мали свої представництва в Києві. Україна мала своїх представників у 23 країнах.
3) підписання мирного договору з радянською Росією (12 червня 1918 р.).
4) дипломатична боротьба з Австро-Угорщиною, що намагалась анексувати (захопити) східно-галицькі землі і Холмщину.
5) підтримка контактів з біло-козачим Доном.
3. Підсумки.
У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, домогтися ряду успіхів у зовнішній політиці.
Однак реставрація дореволюційних порядків на селі, однобічна орієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувала від нього селянство, національну інтелігенцію, робітників. Крім того, опора на німецькі війська була хитлива, тому що Німеччина програвала війну й у ній зріла революція.
Починаючи з літа 1918 р. опозиція режиму П. Скоропадського підсилилася. Очолив її Український національний союз, головою якого з 18 вересня 1918 р. став В. Винниченко. У боротьбі проти гетьманату українські соціалісти пішли навіть на укладання союзу з більшовиками.
14 грудня 1918 а. П. Скоропадський відрікся від влади, а війська Директорії УНР вступили в Київ.