- •1. Поняття та ознаки держави.
- •2. Форма державного правління.
- •3. Правова держава та її ознаки.
- •4. Функції держави.
- •5. Поняття та ознаки права.
- •6. Правова норма та її структура.
- •7. Поняття та структура правовідносин.
- •8. Система права.
- •9. Джерела права.
- •10. Систематизація нормативно-правових актів.
- •11. Юридична відповідальність: підстави та види.
- •12. Поняття та джерела конституційного права.
- •13. Конституційні права людини і громадянина Украины.
- •14. Підстави набуття громадянства України відповідно до вітчизняного конституційного законодавства.
- •15. Констит-прав. Статус вр України.
- •16. Констит-прав. Статус Президента України.
- •17. Констит-прав. Статус Кабінету Міністрів України.
- •18. Конституційний суд України, його завдання та функції.
- •19. Правова характеристика органів судової влади в Україні.
- •20. Державне управління та його принципи.
- •21. Поняття, предмет та метод адміністративного права.
- •22. Адміністративна відповідальність: поняття та підстави.
- •23. Адміністративні стягнення та їх види.
- •24. Податки та збори, їх види відповідно до діючого фінансового законодавства України.
- •25. Предмет, метод та джерела фінансового права.
- •26. Організація та органи фінансового контролю.
- •27. Предмет та метод цивільного права.
- •28. Правоздатність та дієздатність фізичної особи.
- •29. Юридична особа як суб’єкт цивільних правовідносин.
- •30. Позовна давність: поняття та строки відповідно до Цивільного кодексу України.
- •31. Поняття та зміст права власності.
- •32. Форми власності відповідно до цивільного законодавства.
- •33. Підстави набуття та припинення права власності.
- •34. Поняття та види правочинів у цивільному праві.
- •35. Захист права власності у цивільному праві.
- •36. Спадкування за заповітом.
- •37. Спадкування за законом.
- •38. Підприємницьке право України: предмет та джерела правового регулювання.
- •39. Порядок державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
- •40. Порядок державної реєстрації юридичних осіб.
- •41. Основні організаційно-правові форми суб'єктів господарювання.
- •42. Предмет, метод та джерела сімейного права Украіни.
- •43. Поняття шлюбу, порядок його укладання та умови одруження.
- •44. Визнання шлюбу недійсним та припинення шлюбу.
- •45. Майнові, особисті немайнові права та обов'язки подружжя відповідно до Сімейного кодексу України.
- •46. Майнові, особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей.
- •47. Підстави усиновлення дітей позбавлених батьківського піклування.
- •48. Предмет та джерела трудового права.
- •49. Трудовий договір та порядок його укладання відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •50. Обов'язкові та факультативні умови трудового договору.
- •51. Строки випробування при прийнятті на роботу.
- •52. Підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •53. Підстави припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •54. Робочий час відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •55. Час відпочинку відповідно до діючого трудового законодавства України.
- •56. Дисциплінарна відповідальність працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.
- •57. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
- •58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
- •60. Поняття та ознаки злочину відповідно до кримінального законодавства України.
- •61. Кримінальна відповідальність та її підстави.
- •62. Кримінальне покарання та його види.
- •63. Характеристика злочинів проти власності відповідно до Кримінального кодексу України.
- •64. Злочини у сфері службової діяльності: поняття та види.
- •65. Склад та категорії земель згідно Земельного кодексу України.
57. Матеріальна відповідальність працівників та її види.
Матеріальна відповідальність працівників - це один з видів юридичної відповідальності, що виражається в обов’язку працівників покрити повністю або частково покрити матеріальну шкоду, що була заподіяна з їх вини. Підставою юридичної відповідальності являється правопорушення, яке вказує на момент виникнення юридичної відповідальності, породжує відповідні правовідносини і відповідну відповідальність особи, яка вчинила правопорушення. Трудове законодавство передбачає два види матеріальної відповідальності працівників: обмежену і повну. Обмежена матеріальна відповідальність при заподіянні шкоди працівником полягає в обов'язку відшкодувати заподіяну з його вини шкоду в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Цей вид відповідальності є основним і настає в усіх випадках, коли чинним законодавством не передбачений більш високий розмір відшкодування. Повна матеріальна відповідальність працівника -це покладення на працівника обов’язку повністю відшкодувати заподіяну підприємству, установі, організації чи фізичній особі (яка виступає власником, як сторона трудового договору) пряму дійсну шкоду без будь-яких обмежень. Повна матеріальна відповідальність може бути індивідуальною і колективною.
58. Обмежена матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
Обмежена матеріальна відповідальність — обов'язок працівника покрити заподіяну шкоду повністю, але не більше встановленої законом межі — його місячного середнього заробітку. Цей вид матеріальної відповідальності застосовується за відсутності повної та підвищеної відповідальності. Працівники, які не є керівниками підприємства і структурних підрозділів на підприємстві або їх заступниками, за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, викликаними неналежним виконанням ними трудових обов'язків, несуть матеріальну відповідальність, крім випадків, для яких передбачена повна матеріальна відповідальність. При заподіянні шкоди приписками та іншими викривленими даними про виконання робіт до матеріальної відповідальності можуть притягуватись як працівники, що вчинили ці дії, так і службові особи, через винне невжиття якими заходів до їх запобігання вони вчинені. Залежно від обставин заподіяння шкоди в цих випадках матеріальна відповідальність може настати як в межах середньої місячної плати, так і в повному розмірі.
59. Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.
Кримінальне право – це сукупність юридичних норм, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Предметом регулювання кримінального права є суспільні відносини, які виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням відповідних покарань. Метод правового регулювання, що притаманний тільки кримінальному праву, полягає у визначенні того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Тобто, метод правового регулювання кримінального права має дві складові: а) визначення того, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, і б) які покарання застосовуються до осіб, що вчинили злочини. Саме метод правового регулювання найбільш повно відрізняє кримінальне право від інших галузей законодавства.