Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpory_ieed_po_biletam.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.09.2019
Размер:
488.45 Кб
Скачать

2.Обгрунтуйте ідейно-теоретичні основи інституціоналізму, охарактеризуйте етапи його розвитку.

Інституціоналізм почав формуватися наприкінці XIX ст. Його ідейні основи було закладено американським економістом і соці­ологом Т. Вебленом.

У рамках раннього інституціоналізму сформувались три ос­новні напрями: соціально-психологічний (його було започаткова­но працею Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу»); соціально-правовий (основний представник Д. Р. Коммонс): емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) — засновник В. Мітчелл.

Інституціоналізм передбачав аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, право­вими тощо. Він виник як суто американське явище, але пізніше його місце в науці змінилося. Іституціоналізм отримав поши­рення і в інших країнах.

Білет 8

1. Покажіть вплив міжнародно-інтеграційних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки ХХ ст. Вплив наднаціональних організацій (ООН, МОП, МВФ) на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки ХХ ст.

Вплив міжнародно-інтеграційного фактору на національні економіки насамперед позначається на розвитку міжнародних зв'язків (передовсім у торгівлі) і виявляється у поєднанні частин (національних економік) в єдине ціле, сприяє подоланню дис­кримінації між ними; поглиблює поділ праці і формування уста­лених взаємозв'язків у режимі взаємодопомоги, взаємодії їхніх відтворюваньних структур та обміну інформацією щодо економіч­них, технічних, культурних та інших аспектів між національними господарствами.

Наслідком ініціативи, висловленої у Бреттон-Вудсі, стає під­писання у Женеві 1947 р. Генеральної угоди про тарифи і тор­гівлю (ГАТТ). Принципи ГАТТ: недопущення дискримінації в торгівлі; мінімізація тарифних бар'єрів; ліквідація кількісних обмежень у торгівлі (квоти); проведення взаємних консультації щодо змін у зовнішній торгівлі.

Причини європейської інтеграції: наявність значних матеріальних втрат, завданих Другою світовою війною; розв'язання проблем колективної безпеки за умов розгор­тання «холодної війни»; уповільнені темпи засвоєння досягнень НТР; наявність спільних історико-цивілізаційних, регіональних рис розвитку країн Західної Європи. Основні чинники європейської інтеграції: формування наднаціональних інститутів на західноєвро­пейському просторі; утворення зони вільної торгівлі (спільного ринку) західно­європейського регіонального блоку; становлення спільного ринку із вільним рухом праці, капі­талу та підприємництва; визначення перспективи утворення валютного союзу та єдиної грошової системи; перспектива створення єдиного парламенту та уряду Захід­ної Європи; вироблення єдиної стратегії щодо позаблокових країн.

Від 1946 року як спеціалізована установа ООН починає діяти МОП, метою діяльності цієї організацією було сприяння соціальному прогресу, встановленню і підтриманню соціальної злагоди. Серед важ­ливих конвенцій: про свободу асоціацій та захист права на організацію; про охорону заробітної плати; про застосування принципів права на організацію та ведення колективних переговорів; про рівну винагороду чолові­кам і жінкам за працю рівної цінності; про дискримінацію у сфері праці та зайнятості; про політику у сфері зайнято­сті, яка передбачає активне сприяння повній, продуктивній і віль­но обраній зайнятості.

Метою діяльності МВФ (4 квітня 1944 р.). проголошувалося сприяння розвитку міжнародної торгівлі й валютної співпраці. Тоді було прийнято рішення про заснування міжнародної інвестиційної ор­ганізації, яка дістала назву «Міжнародний банк реконструкції та розвитку» (МБРР), або Світовий банк, метою діяльності якого було надання довготермінових позик для реконструкції зруйно­ваних війною економік, а в подальшому — сприяння розвитку найбідніших країн світу.

Світова система валютних курсів із регульовано-фіксованими валютними курсами характеризувалася такими ознаками: кожна країна — член МВФ установлювала номінальний зо­лотий вміст своєї грошової одиниці, що визначало паритет ва­лют і валютний курс; зобов'язувалася дотримуватися незмінного курсу своєї валюти щодо валют будь-якої іншої країни. Для підтримання домовлених валютних курсів уряди викори­стовували валютні резерви, щоб втручатися у процеси функціону­вання валютних ринків. Дефіцити платіжного балансу ко­ригували через девальвації, що їх проводили з дозволу МВФ. США пере­брали на себе зобов'язання обмінювати долари на американське золото.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]