11. Аналіз змін у пропозиції і у величині (обсязі) пропозиції. Чинники пропозиції.

На пропозицію, як і на попит, впливають цінові і нецінові фактори, тобто у загальному випадку пропозиція є функцією багатьох факторів. Залежність пропозиції від факторів, що впливають на неї виражає функція пропозиції Qsx=f(Px,Py,Pz,K,П,З,С,О,…), де Qsx- обсяг пропозиції товару Х за одиницю часу; Px- ціна товару Х; Py – ціни альтернативних(які можуть вироблятися з тих самих ресурсів) товарів; Pz- ціни на ресурси; K- технологія виробництва; П- податки і дотації; З- стабільність законодавства та визначенність правового поля; С- специфічні фактори (погода, зміна моди, психологічна мотивація тощо); О- очікування щодо майбутніх економічних умов;…- інші можливі фактори (структура ринку тощо).

Зміна ціни пропозиції (від Р1 до Р2)(див рис.1) спричиняє зміну обсягу пропозиції. Рух відбувається вздовж кривої пропозиції. На відміну від цього зміна нецінових факторів обумовлює зміну пропозиції. Крива пропозиції зміщується праворуч, якщо вона зростає, і ліворуч – у протилежному випадку (рис.2).

Еластичність пропозиції – характеризує реакцію виробника на коливання ціни товару, що ним виробляється. Коефіцієнт прямої еластичності пропопзиції від

ціни Еs вказує, на скільки процентів зміниться обсяг пропозиції товару за зміни ціни на 1%:

Фактори, що впливають на ел-ть: 1.мобільність товаровитобника, гнучкість і рівень завантаження виробничих потужностей підприємства; 2.характер застосовуваної технології; 3.можливості мобілізації внутрішніх та зовнішніх джерел накопичення; 4.фактор часу для зміни обсягу пропозиції.

12.Взаємодія попиту а пропозиції. Ринкова рівновага.

Наміри споживачів і виробників товару з приводу його кількості за кожним варіантом цін можуть не збігатися. Якщо ж наміри збігаються, то ринкові суб’єкти не зацікавлені змінювати їх. Ринкова рівновага — це ситуація, коли наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, так, що при певній ціні товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Ринкова рівновага - встановлення на ринку в результаті взаємодії виробників та споживачів таких цін на товари та послуги, що не залишають залишку у продавців та не створюють нестачу у покупців. В основі ринкової рівноваги лежить рівноважна ціна, при якій кількість товару, запропонованого на ринку, дорівнює кількості товару, на який існує попит.

Ціна Ц р є рівноважною ціною. Кількість товару К р, що реалізується на ринку за рівноважною ціною, називається рівноважною кількістю товару. Як бачимо з графіка встановлення ціни, що перевищує рівноважну (Ц1>Ц р) призводить до появи надлишку товару, а ціни, яка нижча за рівноважну (Ц2<Ц р) — до дефіциту. Будь-який відхід від ціни рівноваги приводить в дію ринковий механізм, який повертає ринок у рівноважний стан.

13. Концепція “надлишку” споживача та “надлишку” виробника як теоретичне обґрунтування взаємовигідності ринкового обміну.

Надлишок споживання це додаткова користь або додаткова вигода, отримана споживачем завдяки тому, що ціна придбаного ним товару чи послуги виявилася нижчою того максимуму, який він готовий був заплатити. Сукупний надлишок споживання вимірюється як площа над рівнем ціни зліва від кривої попиту. Дане поняття використовується в аналізі витрат і результатів діяльності а також як показники зміни добробуту. Надлишок виробництва - додатковий дохід власника факторів виробництва, що виникає внаслідок того, що ринкова ціна на продукцію виявилася вищою тієї, по якій виробник був готовий її продавати (тобто пряма чи непряма отримана корисність виявляється більшою корисності того, від чого відмовляються). Сукупний надлишок виробництва вимірюється як площа фігури між рівнем ціни і кривої граничних витрат зліва від кривої попиту. Дана частина доходу продавця товару та послуги пов’язана з тим, що ціни в короткостроковому періоді не являються рівноважними. Надлишок споживача досягає максимуму в умовах досконалої конкуренції, тоді як надлишок виробника зростає з ростом монополізації ринку. Сумарний надлишок являється мірою аллокаційної ефективності використання ресурсів.