- •1. Крива байдужості. Властивості кривих байдужості. Карта байдужості.
- •2. Бюджет споживача. Бюджетні обмеження. Бюджетна лінія. Кутовий коефіцієнт бюджетної лінії.
- •3. Попит, цінові та нецінові детермінанти попиту. Закон попиту.
- •4. Пропозиція, цінові та нецінові детермінанти пропозиції. Закон пропозиції
- •5.Споживчий вибір. Суміщення бюджетної лінії з картою кривих байдужості.
- •6. Індивідуальний та ринковий попит.
- •7. Поняття корисності, сукупна та гранична корисність.
- •8. Індивідуального попиту при зміні ціни.
- •9. Індивідуальний попит при зміні доходу.
- •10. 11. Характеристика попиту та пропозиції. Фактори, які впливають на них. Ринкова рівновага.
- •12. Бюджетна лінія. Бюджетне рівняння.
- •13. Гранична норма заміщення блага: суть і методика обчислення.
- •При зменшенні товару х на незначну величину його загальна корисність змінюється на величину мUх*△х (мUх – гранична корисність товару х). Аналогічно можна записати для товару у
- •14. Рівновага споживача
- •15. Лінія бюджетних обмежень. Зміна положення бюджетної лінії при зміні доходу споживача
- •16. Максимізація корисності. Закони Госсена.
- •17. 18. 19. Виробнича функція в короткостроковому та довгостроковому періоді розвитку виробництва. Аналітичне та графічне відображення. Х-ка періодів розв. Вир-ва.
- •21. Гранична норма технологічного заміщення ресурсів: суть і методика обчислення.
- •22. 30. Витрати виробництва у короткостроковому періоді: постійні та змінні, валові, граничні, середні витрати та їх графічне зображення.
- •23. Витрати виробництва в довгостроковому періоді
- •24. 25. Лінія постійних витрат – ізокоста. Визначення кутового коефіцієнта ізокости.
- •26. Рівновага виробника
- •27. Ефект масштабу. Віддача від масштабу виробництва.
- •28 29. Вибір комбінації виробничих факторів за критерієм мінімізації затрат.
- •31. Максимізація прибутку за умов досконалої конкуренції.
- •32.Визначення обсягу виробництва конкурентного підприємства у короткостроковому періоді
- •33.Середні змінні витрати виробництва, їх взаємозв’язок із середнім продуктом праці. Графічне зображення та обґрунтування необхідності цих витрат для виробника.
- •34.Ринок досконалої конкуренції. Показники господарської діяльності: сукупна виручка(дохід), середня виручка (дохід), гранична виручка (дохід).
- •35. Монополія. Умова максимізації прибутку при монополії.
- •36. Охарактеризувати закон спадної продуктивності (віддачі).
- •37.Ринковий попит за умов досконалої конкуренції та графічне зображення попиту, середнього, граничного та сукупного доходу підприємства.
- •38.Визначення прибутку в умовах конкурентного ринку. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді. Визначення точки беззбитковості виробництва.
- •40. Рішення виробника щодо виробництва продукції, якщо рівень ціни продукції знаходиться вище середніх валових витрат: максимізація прибутку, мінімізація витрат чи вихід з галузі.
26. Рівновага виробника
Для того, щоб вивчити яким чином можна досягти максимального обсягу виробництва з даними мінімальними витратами потрібно сумістити ізокосту і ізокванту, так щоб ізокоста стала дотичною до ізокванти (рис. 8.6)
Точка дотику ізокости і ізокванти Е відповідає таким затратам , що гарантують повне використання та не перебільшення допустимих витрат ТС для максимально можливого випуску продукції Q.
К
ізокванта
Е
KE ізокоста
ТС L
L E
Рис. 8.6. Рівновага виробника
Для знаходження точки максимального випуску продукції Q при заданих мінімальних витратах ТС алгебраїчно треба розв'язати систему рівнянь:
ТС = РК*К + Р * L
MPK MP L (8.4)
------- = -------
PK P L
Оптимум, або внутрішню рівновагу товаровиробника, характеризують дві рівнозначні умови: 1) співвідношення граничних продуктивностей ресурсів дорівнює співвідношенню їхніх цін; 2) зважені за цінами граничні продукти факторів виробництва мають бути однакові.
Якщо ж ціна на якийсь ресурс знижується і, отже, його гранична продуктивність на грошову одиницю зростає, підприємству варто перерозподіляти витрати на користь ефективнішого ресурсу, допоки зважені за цінами граничні продуктивності всіх факторів виробництва не вирівняються.
Якщо розмір попиту перевищує виробничі можливості підприємства і ця тенденція має стійкий характер, підприємству варто змінити обсяги застосування факторів і перейти на вищу ізокванту. Для будь-якого обсягу випуску існує своя найефективніша комбінація факторів, яка мінімізує витрати. Лінію, що з’єднує точки дотику ізокост та ізоквант (точки оптимуму, або рівноваги виробника), називають оптимальним шляхом зростання, або лінією зростання, лінією експансії, траєкторією розвитку.
27. Ефект масштабу. Віддача від масштабу виробництва.
Поняття «віддача від масштабу» і «повна варіація факторів». Як змінюється випуск продукції, якщо зростають обсяги застосування всіх використовуваних ресурсів? Якщо використання ресурсів збільшилося вдвічі, випуск продукції також збільшиться вдвічі, або менше, або більше? Відповідь на такі запитання дає характеристика виробництва, що має назву «віддача від масштабу», або «ефект масштабу».
Слово «масштаб» (нім. Maβstab, від Maβ — міра, розмір і Stab — палиця) буквально означає відношення довжини лінії на кресленні, плані тощо до її довжини в натурі, а переносно — відносний розмір чого-небудь. У теорії виробництва масштаб — це рівень застосування факторів, при цьому, якщо початковий рівень застосування факторів позначити як m і прийняти його рівним 1, то ∆m/m представлятиме коефіцієнт приросту обсягу застосування факторів, а вираз –(∆m/m*100%) — відсоток зміни рівня застосування факторів, або відсоток зміни масштабу виробництва.
Віддача від масштабу (ефект масштабу) — це зміни економічної ефективності за зростання масштабів виробничої діяльності.
Поняття «віддача від масштабу» тісно позв’язане з поняттям «повна (загальна) варіація факторів», за якої обсяги застосування всіх факторів змінюються одночасно.
У рамках загальної варіації розрізняють пропорційну і непропорційну варіацію факторів виробництва..
Графічне подання віддачі від масштабу за пропорційної варіації. Показником віддачі від масштабу для однорідної виробничої функції можуть слугувати відрізки вздовж променя ОА, проведеного з початку координат, через точки ізоквант, що відповідають обсягам випуску — Q; 2Q; 3Q (рис. 4.1).
Джерела економії і збитку, зумовлені зростанням масштабу виробництва. Зауважимо, що часто замість слів «віддача від масштабу» використовуються синонімічні терміни — «ефект масштабу», «економія на масштабах виробництва». Аналогічне зауваження можна зробити й щодо видів віддачі: постійна — незмінна, стабільна; зростаюча — позитивна, підвищена, така що підвищується; спадна — негативна, знижена, така, що знижується.
Зазвичай позитивний ефект масштабу чітко виявляється в енергоємних і фондомістких галузях — металургії, нафтопереробній, добувній та хімічній промисловостях тощо. У сільському господарстві, зазвичай, може бути забезпечена ефективна віддача і малих, і середніх, і великих виробництв, тобто спостерігається постійний ефект масштабу.
За негативного ефекту масштабу економічно недоцільно збільшувати розмір підприємства.