24. Екранування приміщень
Струмопровідні лакофарбові покриття або шпалери
Штори з металізованої тканини
Металізовані стекла
25. Основні вимоги, які пред'являються до системи заземлення, полягають у наступному:
- Система заземлення повинна включати загальний заземлювач, заземлюючий кабель, шини і дроти, що сполучають заземлювач з об'єктом;
- Опору заземлюючих провідників, а також земляних шин повинні бути мінімальними;
- Кожен заземлюється елемент повинен бути приєднаний до заземлювача або до заземлюючої магістралі за допомогою окремого відгалуження.
26. Тип грунту: Золи, шлаки, соляні відходи (мінім. – 500 Ом/см3); Гравій, пісок, каміння з невеликою кількістю глини або суглинків ( макс. – 458000 Ом/см3).
27. Розділові трансформатори використовуються з метою вирішення ряду завдань, в тому числі для:
- Розділення по ланцюгах єивлення джерел та рецепторів наведення, якщо вони підключаються до одних і тих же шин змінного струму;
- Усунення асиметричних наведень;
- Ослаблення симетричних наведень в колі вторинної обмотки, обумовлених наявністю асиметричних наведень в ланцюзі первинної обмотки.
28. В даний час існує велика кількість різних типів фільтрів, що забезпечують ослаблення небажаних сигналів в різних ділянках частотного діапазону. Це фільтри нижніх і верхніх частот, смугові та загороджувальні фільтри і т.д. Основне призначення фільтрів - пропускати без значного ослаблення сигнали з частотами, що лежать в робочій смузі частот, і пригнічувати (послаблювати) сигнали з частотами, що лежать за межами цієї смуги.
Для виключення просочування інформаційних сигналів у колі електроживлення використовуються фільтри нижніх частот.
29. Основні вимоги, які пред'являються до захисних фільтрів, полягають у наступному:
- Величини робочої напруги і струму фільтра повинні відповідати напрузі й струму фільтрованого ланцюга;
- Величина ослаблення небажаних сигналів в діапазоні робочих частот повинна бути не менше необхідної;
- Ослаблення корисного сигналу в смузі прозорості фільтра має бути незначним;
- Габарити і маса фільтрів повинні бути мінімальними;
- Фільтри повинні забезпечувати функціонування при певних умовах експлуатації (температура, вологість, тиск) і механічних навантаженнях (удари, вібрація і т.д.);
- Конструкції фільтрів повинні відповідати вимогам техніки безпеки.
30. До фільтрів ланцюгів живлення поряд із загальними пред'являються такі додаткові вимоги:
- Загасання, що вноситься такими фільтрами в ланцюзі постійного струму або змінного струму основної частоти, має бути мінімальним (наприклад, 0,2 дБ і менше) і мати велике значення (понад 60 дБ) у смузі придушення, яка залежно від конкретних умов може бути досить широкою (до 10 ГГц);
- Мережеві фільтри повинні ефективно працювати при сильних проходящих токах, високих напругах і високих рівнях потужності проходящих і затримуваних електромагнітних коливань;
- Обмеження, що накладаються на допустимі рівні нелінійних спотворень форми напруги живлення при максимальному навантаженні, повинні бути досить жорсткими (наприклад, рівні гармонійних складових напруги живлення з частотами вище 10 кГц повинні бути на 80 дБ нижче рівня основної гармоніки)
31. Пасивні методи захисту акустичної (мовної) інформації спрямовані на:
- Ослаблення акустичних (мовних) сигналів на кордоні контрольованої зони до величин, які забезпечують неможливість їх виділення засобом розвідки на фоні природних шумів;
- Ослаблення інформаційних електричних сигналів у сполучних лініях ДТЗС, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (які мають мікрофонний ефект), до величин, які забезпечують неможливість їх виділення засобом розвідки на фоні природних шумів;
- Виключення (ослаблення) проходження сигналів високочастотного нав'язування у допоміжні технічні засоби, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (які мають мікрофонний ефект);
- Виявлення випромінювань акустичних закладок і побічних електромагнітних випромінювань диктофонів в режимі запису;
- Виявлення несанкціонованих підключень до телефонних лініях зв'язку.
32. Активні методи захисту акустичної (мовної) інформації спрямовані на:
- Створення маскуючих акустичних та вібраційних перешкод з метою зменшення відношення сигнал / шум на кордоні контрольованої зони до величин, які забезпечують неможливість виділення інформаційного акустичного сигналу засобом розвідки;
- Створення маскуючих електромагнітних завад у сполучних лініях ДТЗС, що мають у своєму складі електроакустичні перетворювачі (які мають мікрофонний ефект), з метою зменшення відношення сигнал / шум до величин, які забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобом розвідки;
- Електромагнітне придушення диктофонів в режимі запису;
- Ультразвукове придушення диктофонів в режимі запису;
- Створення прицільних радіоперешкод акустичним і телефонним радіозакладкам з метою зменшення відношення сигнал / шум до величин, які забезпечують неможливість виділення інформаційного сигналу засобом розвідки;
- Придушення (порушення функціонування) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній;
- Знищення (вивід з ладу) засобів несанкціонованого підключення до телефонних ліній.
33. Звукоізоляція приміщень спрямована на локалізацію джерел акустичних сигналів усередині них і проводиться з метою виключення перехоплення акустичної (мовної) інформації по прямому акустичному (через щілини, вікна, двері, технологічні отвори, вентиляційні канали і так далі) і вібраційному (через огороджувальні конструкції, труби водо-, тепло-і газопостачання, каналізації і т.д.) каналах.
О
сновна
вимога до звукоізоляції приміщень
полягає в тому, щоб за його межами
відношення акустичний сигнал / шум не
перевищувало деякого припустимого
значення, що виключає виділення мовного
сигналу на фоні природних шумів засобом
розвідки. Тому до приміщень, в яких
проводяться закриті заходи, пред'являються
певні вимоги по звукоізоляції.
Враховуючи, що середня гучність звуку доповідаючого в службовому приміщенні становить близько 50 ... 60 дБ, то в залежності від категорії приміщення його звукоізоляція повинна бути не меншою встановлених норм
Одним з найбільш слабких звукоізолюючих елементів огороджувальних конструкцій виділених приміщень є двері і вікна.
Двері мають істотно менші в порівнянні зі стінами і міжповерховими перекриттями поверхневі щільності і важко уплотняємі зазори і щілини. Стандартні двері не задовольняють вимогам щодо захисту інформації.
Для захисту інформації в особливо важливих приміщеннях використовуються двері з тамбуром, а також спеціальні двері з підвищеною звукоізоляцією
34. Мембранні поглиначі представляють собою натягнуте полотно (тканину), тонкий фанерний (картонний) лист, під яким розміщують добре демпфіруємий матеріал (матеріал з великою в'язкістю, наприклад, поролон, губчасту гуму, будівельна повсть і т д.). У такого роду поглотителя максимум поглинання досягається на резонансних частотах.
Перфоровані резонаторні поглиначі представляють собою систему повітряних резонаторів (наприклад, резонаторів Гельмгольца), у гирлі яких розташований демпфуючий матеріал.
35. Між приміщеннями будинків і споруд проходить багато технологічних комунікацій (труби тепло-, газо-, водопостачання і каналізації, кабельна мережа енергопостачання, вентиляційні короби і т. д.). Для них у стінах та перекриттях споруд роблять відповідні отвори . Їх надійна звукоізоляція забезпечується застосуванням спеціальних гільз, коробів, прокладок, глушників, в'язкопружних заповнювачів і т. д. Забезпечення необхідної звукоізоляції у вентиляційних каналах досягається використанням складних акустичних фільтрів та глушників.
Слід мати на увазі, що в загальному випадку звукоізоляція огороджувальних конструкцій, що містять кілька елементів, повинна оцінюватися звукоізоляцією найбільш слабкого з них
36. Для ведення конфіденційних розмов розроблені спеціальні звукоізолюючі кабіни. У конструктивному відношенні вони поділяються на каркасні і безкаркасні. У першому випадку на металевий каркас кріпляться звукопоглинальні панелі. Прикладом таких кабін є кабіни міжміського телефонного зв'язку. Кабіни з двошаровими звукопоглинальними плитами забезпечують зменшення звуку до 35 ... 40 дБ
Більш високу акустичну ефективність (великим коефіцієнтом ослаблення) мають кабіни безкаркасного типу. Вони збираються з готових багатошарових щитів, з'єднаних між собою через звукоізолюючі пружні прокладки. Такі кабіни дорогі у виготовленні, але зниження рівня звуку в них може досягати 50 ... 55 дБ.
37. На відміну від звукоізоляції приміщень, що забезпечує необхідне ослаблення інтенсивності звукової хвилі за їх межами, використання активного акустичного маскування знижує відношення сигнал / шум на вході технічного засобу розвідки за рахунок збільшення рівня шуму (перешкоди).
Віброакустичне маскування ефективно використовується для захисту мовної інформації від витоку по прямому акустичному, віброакустичному і оптико-електронному каналах витоку інформації.
Для формування акустичних перешкод застосовуються спеціальні генератори, до виходів яких підключені звукові колонки (гучномовці) або вібраційні випромінювачі (вібродатчики).
На практиці найбільш широке застосування знайшли генератори шумових коливань. Саме тому активне акустичне маскування часто називають акустичним зашумлення. Велику групу генераторів шуму становлять пристрої, принцип дії яких заснований на посиленні коливань первинних джерел шумів. В якості джерел шумових коливань використовуються електровакуумні, газорозрядні, напівпровідникові та інші електронні прилади та елементи.
38. Для повного захисту приміщення віброакустичним каналом вібродатчики повинні встановлюватися на всіх огороджувальних конструкціях (стінах, стелі, підлоги), шибках, а також трубах, що проходять через приміщення. Необхідна кількість вібродатчиків для захисту примiщення визначається не тільки його площею, кількістю вікон і труб, що проходять через нього, а й ефективністю датчиків (ефективний радіус дії вібродатчиків на перекритті товщиною 0,25 м складає від 1,5 до 5 м)
У ряді систем віброакустичного маскування можливе регулювання рівня завадового сигналу. Наприклад, в системах "Кабінет" та ANG-2000 здійснюється ручне плавне регулювання рівня завадового сигналу, а у системі "Заслін-2М" - автоматична (в залежності від рівня замаскованого мовного сигналу). У комплексі "Барон" можливе незалежне регулювання рівня завадового сигналу в трьох частотних діапазонах (центральні частоти: 250, 1000 і 4000 Гц).
Для захисту виділених приміщень в основному розгортаються стаціонарні системи віброакустичного маскування, але для захисту тимчасового можуть застосовуватися і мобільні.
39. Диктофони та акустичні закладки в своєму складі містять велику кількість напівпровідникових приладів, тому найбільш ефективним засобом їх виявлення є нелінійний локатор, що встановлюється на вході в вибраного приміщення і працює в складі системи контролю доступу.
До типових представників пристроїв цього класу належить, наприклад, нелінійний локатор "Циклон-Рамка". Локатор має два датчики, виносний пульт управління і може приховано встановлюватися в дверний проріз виділеного приміщення, що дозволяє контролювати наявність у відвідувачів (як у ручній поклажі, так і під одягом) будь-яких радіоелектронних пристроїв, в тому числі диктофонів і підслуховуючих пристроїв, як у включеному , так і у вимкненому станах.
40. Принцип дії приладів заснований на виявленні слабкого магнітного поля, створюваного генератором підмагнічування або працюючим двигуном диктофона в режимі запису. Електрорушійна сила (ЕРС), яка наводиться цим полем у датчику сигналів (магнітної антени), посилюється і виділяється з шуму спеціальним блоком обробки сигналів. При перевищенні рівня прийнятого сигналу деякого встановленого порогового значення спрацьовує світлова або звукова сигналізація.
41. - Подача під час розмови в телефонну лінію синфазного маскуючого низькочастотного сигналу (метод синфазної низькочастотної маскує перешкоди);
- Подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного сигналу звукового діапазону (метод високочастотної маскує перешкоди);
- Подача під час розмови в телефонну лінію маскуючого високочастотного ультразвукового сигналу (метод ультразвукової маскує перешкоди);
- Підняття напруги в телефонній лінії під час розмови (метод підвищення напруги);
- Подача під час розмови в лінію напруги, компенсуючу постійну складову телефонного сигналу (метод "обнулення");
- Подача в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого низькочастотного сигналу (метод низькочастотної маскує перешкоди);
- Подача в лінію при прийомі повідомлень маскуючого низькочастотного (мовного діапазону) з відомим спектром (компенсаційний метод);
- Подача в телефонну лінію високовольтних імпульсів (метод "випалювання").
42. - Обмеження небезпечних сигналів;
- Фільтрація небезпечних сигналів;
- Відключення перетворювачів (джерел) небезпечних сигналів.
43. Суть методу синфазної маскуючої низькочастотної (НЧ) завади полягає в подачі в кожен дріт телефонної лінії з використанням єдиної системи заземлення апаратури АТС і нульового проводу електромережі 220 В (нульовий провід електромережі заземлений) узгоджених по амплітуді і фазі маскують сигналів мовного діапазону частот (як правило, основна потужність перешкоди зосереджена в діапазоні частот стандартного телефонного каналу: 300 ... 3400 Гц). У телефонному апараті ці перешкоджаючі сигнали компенсують один одного і не дають впливати на корисний сигнал (телефонна розмова). Якщо ж інформація знімається з одного дроту телефонної лінії, то перешкоджаючий сигнал не компенсується. А так як його рівень значно перевершує корисний сигнал, то перехоплення інформації (виділення корисного сигналу) стає неможливим.
44. Метод високочастотної маскує перешкоди полягає в подачі під час розмови в телефонну лінію широкосмугового маскуючого сигналу в діапазоні вищих частот звукового діапазону.
Даний метод використовується для придушення практично всіх типів підслуховуючих пристроїв як контактного (паралельного і послідовного) підключення до лінії, так і підключення з використанням індукційних датчиків. Проте ефективність придушення засобів знімання інформації з підключенням до лінії за допомогою з індукційних датчиків (особливо не мають передпідсилювачів) значно нижче, ніж коштів з гальванічним підключенням до лінії.
45. Метод ультразвукової маскуючої перешкоди полягає в подачі під час розмови в телефонну лінію перешкоджаючих сигналів ультразвукового діапазону з частотами від 20 ... 25 кГц до 50 ... 100 кГц.
Даний метод використовується для придушення практично всіх типів підслуховуючих пристроїв як контактного (паралельного і послідовного) підключення до лінії, так і підключення з використанням індукційних датчиків. Проте ефективність придушення засобів знімання інформації з підключенням до лінії за допомогою з індукційних датчиків (особливо не мають передпідсилювачів) значно нижче, ніж коштів з гальванічним підключенням до лінії.
46. Метод підвищення напруги полягає у піднятті напруги в телефонній лінії під час розмови і використовується для погіршення якості функціонування телефонних радіозакладок. Підняття напруги в лінії до 18 ... 24 В викликає у радіозакладок з послідовним підключенням і параметричної стабілізацією частоти "відхід" несучої частоти і погіршення чіткості мови внаслідок розмиття спектру сигналу. У радіозакладоках з послідовним підключенням і кварцовою стабілізацією частоти спостерігається зменшення відношення сигнал / шум на 3 ... 10 дБ. Телефонні радіозакладки з паралельним підключенням при таких напругах у ряді випадків просто відключаються.
47. Метод "обнулення" передбачає подачу під час розмови в лінію постійної напруги, відповідного напрузі в лінії при піднятій телефонній трубці, але зворотної полярності.
Цей метод використовується для порушення функціонування підслуховуючих пристроїв з контактним паралельним підключенням до лінії і використовують її в якості джерела живлення. До таких пристроїв відносяться: паралельні телефонні апарати, провідні мікрофонні системи з електронними мікрофонами, які використовують телефонну лінію для передачі інформації, акустичні та телефонні закладки з живленням від телефонної лінії і т.д.
48. Метод низькочастотної маскуючої перешкоди полягає в подачі в лінію при встановленій телефонній трубці маскуючого сигналу (найчастіше, типу "білого шуму") мовного діапазону частот (як правило, основна потужність перешкоди зосереджена в діапазоні частот стандартного телефонного каналу: 300 ... 3400 Гц) і застосовується для придушення дротових мікрофонних систем, що використовують телефонну лінію для передачі інформації на низькій частоті, а також для активізації (включення на запис) диктофонів, що підключаються до телефонної лінії за допомогою адаптерів або індукційних датчиків, що призводить до змотування плівки в режимі запису шуму ( тобто за відсутності корисного сигналу).
49. Компенсаційний метод використовується для одностороннього маскування (приховування) мовних повідомлень, переданих абоненту по телефонній лінії.
Суть методу полягає в наступному. При передачі приховуваного повідомлення на приймальній стороні в телефонну лінію за допомогою спеціального генератора подається маскуються перешкода (цифровий або аналоговий маскуючий сигнал мовного діапазону з відомим спектром). Одночасно цей же маскуючий сигнал ("чистий" шум) подається на один із входів двоканального адаптивного фільтра, на інший вхід якого надходить адитивна суміш корисного сигналу мовного сигналу (переданого повідомлення) і цього ж перешкоджаючого сигналу. Адитивний фільтр компенсує (пригнічує) шумову складову і виділяє корисний сигнал, який подається на телефонний апарат або пристрій звукозапису.
50. Метод "випалювання" реалізується шляхом подачі в лінію високовольтних (напругою понад 1500 В) імпульсів, що призводять до електричного "випалюванню" вхідних каскадів електронних пристроїв перехоплення інформації і блоків їх харчування, гальванічно підключених до телефонної лінії.
При використанні даного методу телефонний апарат від лінії відключається. Подача імпульсів в лінію здійснюється два рази. Перший (для "випалювання" паралельно підключених пристроїв) - при розімкнутому телефонної лінії, другий (для "випалювання" послідовно підключених пристроїв) - при скороченому (як правило, в центральному розподільному щитку будівлі) телефонній лінії.
51. Найпростіший пристрій контролю телефонних ліній являє собою вимірювач напруги. При налаштуванні оператор фіксує значення напруження, що відповідає нормальному стану лінії (коли до лінії не підключені сторонні пристрою), і поріг тривоги. При зменшенні напруги в лінії більше встановленого порогу пристроєм подається світловий або звуковий сигнал тривоги.
52. На принципах вимірювання напруги в лінії побудовані й пристрої, що сигналізують про розмикання телефонної лінії, що виникає при послідовному підключенні закладного пристрою.
Як правило, подібні пристрої містять також фільтри для захисту від прослуховування за рахунок "мікрофонного ефекту" в елементах телефонного апарату та високочастотного "нав'язування".
53. Для блокування роботи (набору номера) несанкціоновано підключених паралельних телефонних апаратів використовуються спеціальні електронні блокіратори.
54. Принцип роботи подібних пристроїв полягає в наступному. У черговому режимі пристрій захисту робить аналіз стану телефонної лінії шляхом порівняння напруги в лінії і на еталонній (опорною) навантаженні, підключеною до ланцюга телефонного апарату. При піднятті трубки несанкціоновано підключеного паралельного телефонного апарата напруга в лінії зменшується, що фіксується пристроєм захисту. Якщо цей факт зафіксовано в момент ведення телефонної розмови (трубка на захищається телефонному апараті знята), спрацьовує звукова та світлова (загоряється світлодіод несанкціонованого підключення до лінії) сигналізація. А якщо факт несанкціонованого підключення до лінії зафіксований у відсутності телефонної розмови (трубка на захищається телефонному апараті не знята), то спрацьовує сигналізація і пристрій захисту переходить у режим блокування набору номера з паралельного телефонного апарату. У цьому режимі пристрій захисту шунтирует телефонну лінію опором 600 Ом (імітуючи зняття трубки, які захищаються, телефонному апараті), що повністю виключає можливість набору номера з паралельного телефонного апарату.