1. Історія економіки та економічної думки як наука

2. Предмет історії економіки та економічної думки

3. Методи історії економіки та економічної думки

4. Завдання історії економіки та економічної думки як науки

5. Етапи та напрями розвитку історії економіки та історії економічної думки

6. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства

7. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства

8. Господарство та економічна думка Стародавнього Єгипту та Месопотамії

9. Господарство та економічна думка Стародавніх Китаю та Індії

10. Господарство античної Греції та його відображення в економічній думці

11. Економічна думка та господарський розвиток античного Риму

12. Історичні умови формування та своєрідність економічної думки середньовіччя

13. Загальні риси феодального господарства у Європі

14. Становлення та розвиток феодальної системи господарства в окремих країнах Європи

15. Економічна думка Середньовічного Сходу

16. Економічна концепція Томи Аквінського

17. Економічна думка Росії та України в добу Середньовіччя

18. Соціальні утопії пізнього Середньовіччя

19. Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства

20. Меркантилізм — перша економічна концепція доринкової економічної теорії

-----21. Економічний розвиток європейських країн у період переродження у ринкове феодального господарства наприкінці XV — на початку XVI ст.

22. Великі географічні відкриття та їх вплив на економічний розвиток Європи

23. Історичні передумови виникнення та етапи розвитку класичної політичної економії

24. Започаткування класичної школи в Англії

25. Зародження класичної політекономії у Франції

26. Економічне вчення фізіократів

27. Промисловий переворот в Англії

28. Промисловий переворот в Франції

29. Промисловий переворот у Німеччині

30 Промисловий переворот у США

----31. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту в провідних країнах світу

32. А. Сміт як фундатор економічної науки

33. Наукова спадщина Д. Рікардо.

34. Економічне учення Т. Мальтуса.

35. Економічні погляди Н. Сеніора.

36. Еволюція класичної політичної економії у Франції та США

37. Політична економія Ж.Б.Сея.

38. Теорія „послуг” Ф.Бастіа.

39. Концепція „гармонії інтересів” Г.Ч.Кері.

40. Завершення класичної політичної економії у творах Дж.С.Мілля.

41. Критичний напрям економічної теорії

42. Економічний романтизм С,Сісмонді

43. Економічні ідеї П.Ж. Прудона

44. Соціалістичні утопічні вчення

45. Історичні умови виникнення та загальна характеристика соціалістичних утопій

46. Ранній уопічний соціалізм

47. Економічні ідеї пізніх соціалістів-утопістів

48. Вплив соціалітичних утопій на еволюцію економічної думки

49. Економічна теорія К.Маркса

50. Передумови виникнення та ідейно-теоретичні витоки марксизму

51. Особливості методології К.Маркса

52. Система економічих поглядів К.Маркса

53. Історичне значення марксизму

54. Історична школа в політичній економії

55. Передумови виникнення та етапи еволюції німецької історичної школи

56. Система „національної економії” Ф. Ліста

57. Основні ідеї представиків старої історичної школи в Німеччині

58. Нова історична школа: передумови виникнення та основні ідеї

59. Еволюція історичного напрямку в працях В.Зомбарта та М.Вебера.

60. Маржиналістська революція та її зв'язок зі змінами у світовому господарстві

61. Промислове зростання Німеччини в кінці XIX ст.

62. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму

63. США— реальний лідер світової економіки.

64. Американська школа маржиналізму

65. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції

66. Кембриджська школа

67. Економічна теорія А. Маршалла

68. Уповільнення темпів економічного зростання. Франції та його причини

69. Становлення ринкового господарства в Україні

70. Ринкова еволюція України після реформ 1848 та 1861 рр. у відображенні представників української економічної думки

71. Дослідження особливостей розвитку ринкового господарства України на зламі ХІХ-ХХ ст..

72. Розвиток світового капіталістичного господарства на початку XX ст. й у період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму

73. Світова економічна криза 1929—1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації

74. Економічний розвиток європейських країн і США у період Другої світової війни

75. Історичні передумови виникнення кейнсіанства

76. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса

77. Поширення кейнсіанства в різних країнах

78. Неокейнсіанські теорії економічного зростання

79. Посткейнсіанство

80. Кейнсіанська теорія та економічна політика

81. Стан економічного потенціалу України на момент проголошення незалежності

82. Початок реформування національної економіки: позитивні та негативні наслідки

83. Радикальні економічні перетворення другої половини 1990-х років та їхні наслідки

84. Світова система господарства та фактори розвитку господарських сфер суспільств у повоєнний час

85. Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн

86. Економічний поступ та формування теорій економічного зростан­ня у 50—70-х роках XX ст.

87. Основні тенденції розвитку світового господарства за умов глобалізації та розгортання сучасного етапу науково-технічної революції

88. Причини та наслідки кризи неокейнсіанської макроекономічної теорії та стабілізаційної політики у 70-80-х рр. ХХ ст..

89. Зростання ролі інформації та знань як основного ресурсу господарської діяльності та перехід до інформаційно-технологічної революції

90. Економічні погляди Т.Прокоповича і Я.Козельського.

91. „Божественна економія” Г.Сковороди.

92. „Домоводство” В.Каразина.

93. „Економічна система” М.Балудянського.

94. Економічні погляди І.Вернадського.

95. Економічні погляди М.Зібера.

96. Економічні погляди М.Бунге.

97. Космогенна теорія економічного розвитку С.Подолинського.

98. Економічні погляди І.Франка.

99. Наукові відкриття Є.Слуцького.

100. Наукові новаторства М.Туган-Барановського та їх вплив на світову економічну думку.

1. Історія економіки та економічної думки як наука

Історія економіки та економічної думки вивчає становлення та розвиток господарської сфери суспільства. Історія економіки у своїх дослідженнях спираєть­ся на низку фундаментальних положень, методологічних підхо­дів, що у своїй єдності утворюють наукову парадигму роз-ку сус-ва.. Від розуміння природи суспільства, причин і тен­денцій його історичного розвитку залежить і науковий аналіз його складової — господарської сфери.Тривалий час суспільні науки грунтувалися на засадах формаційної парадигми, згідно з якою історичний розвиток кожного суспільства полягав у закономірних і послідовних змінах первісно-общинної, рабовласницької, феодальної, капі­талістичної та комуністичної суспільно-екоиомічних форма­цій. Цивілізаціина парадигма передбачає розглядати людство як ціле, що утворює світові цивілізації. Одиницею історичного розвитку людства виступає конкретне суспільство, що нале­жить до певної цивілізації і характеризується власними етапа­ми розвитку. Цивілізаційний аналіз суспільства в центр усіх суспільних процесів ставить людину, її взаємодію з іншими людьми та су­спільством загалом.Основні рисиз точки зору цмвілізац.парадигми: 1).Самобутність-відносно відокремлене самостійне існування.2).Внутрішня структурованість.3).Самоорганізованість.4).Наявність внутрішніх джерел самороз-ку.5).Особлив. духовно-культур. цінностей, що утвор. центр і відображ. цілісність сус-ва.Історично утвердилися два типи цивілізацій, які характери­зують східну і західну гілки розвитку людства. До першої нале­жать такі світові цивілізації, як китайська, індійська, близько­східна (мусульманська), до другої— східноєвропейська, за­хідноєвропейська, латиноамериканська.

2. Предмет історії економіки та економічної думки

Спільним об'єктом економічних наук є господарська сфера (підсистема) суспільства. їсторико-економічна наука досліджує еволюцію господарської сфери суспільства, основні етапи.Історичні явища і факти господарського життя суспільства виступають об'єктом історико-економічної науки. На основі системи наукових знань про економічну сферу суспільства здійснюється оцінюван­ня процесу її історичного поступу, установлюються факти та явища, що мали історичне значення.Історичними явища і факти в господарській сфері суспільства стають лише тоді, коли засвідчують виникнення якісно нових, нетипових (унікальних) рис (характеристик), що з'явилися в ЇЇ іс­торичному розвитку. В історії роз-ку сусп.госп-ва ключову роль відіграють історич. форми гос-ва(господадські одиниці) та способи їх взаємодії між собою і сус-вом вцілому.Іншою важливою його складовою є глибина та адекватність пізнання людьми господарських процесів і віддзеркалення 'їх в економічних поглядах, думках, теоріях.Історико-економічна наука повинна не тільки аналі­зувати історичні форми господарств та способи їх взаємодії, а й розглядати економічні думки, учення та теорії, які з різною глибиною та науковою довершеністю їх теоретично відобра­жали. При цьому в економічних теоріях необхідно виділяти по­зитивний та нормативний аспекти, на які звернув увагу ще Адам Сміт. Позитивний підхід в економічній думці покликаний розкри­ти реальний зміст явища чи процесу, дати відповідь на питання; «що є?», «як є?», охарактеризувати історичні форми господа­рювання і стан господарської системи в конкретно-історичний момент її існування. Нормативний аспект економічної науки орієнтує нас на по­шук відповіді на питання «як має бути?», щоб суспільство якнай­повніше реалізувало свої цілі в господарській сфері.