2.Аудит грошових коштів

2.1. Внутрішній контроль підприємства

Час створення підприємства - листопад 1905 року. З ініціативи Сумського повітового земства згідно з рішенням зборів Харківського губернського земства створена Сумська дослідна станція. Згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1956 року № 253 - Сумська державна сільськогосподарська дослідна станція, на базі якої створено дослідне господарство. 19 вересня 2001 року за постановою Президії Української академії аграрних наук № 13 ( наказ УААН № 87 від 5 жовтня 2001 року) станція перетворена в Сумський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук( з дослідним господарством).

Згідно наказу УААН від 30 жовтня 2003 року, з метою приведення найменувань підприємств до вимог чинного законодавства України господарство змінило назву на Державне підприємство дослідне господарство Сумського інституту АПВ 29 грудня 2004 року. В наш час досліджуване підприємство має назву Державне підприємство Дослідне господарство інституту сільського господарства Північного Сходу. ДП дослідне господарство розташоване у південно-західному напрямку від м. Суми на відстані 8км. На території землекористування знаходиться 8 населених пунктів. Адміністративний корпус, автопарк, свиноферма розташовані в с. Сад, а комплекс ВРХ , тракторно-рільнича бригада, склади розташовані в с. Ясени.

Кооперація горизонтальна з 2-ма господарствами інституту. Сумському інституту АПВ підпорядковані як самостійні статутні суб’єкти з правом юридичної особи:

• ДП ДГ Агрофірма ,,Надія “ Сумського інституту АПВ УААН;

• ДП ДГ ,,Іскра” Сумського інституту АПВ УААН.

Основною метою ДП ДГ ІСГПС є: забезпечення швидкого розмноження і виробництво високоякісного насіння кращих районованих і перспективних сортів зернових культур і картоплі, виробництво елітного насіння багаторічних і однорічних трав, запровадження у виробництво індустріальних і прогресивних сортів і гібридів основних сільськогосподарських культур, забезпечення умов для проведення дослідів і виробничої перевірки по тваринництву.

Щодо внутрішнього контролю,то він на підприємстві майже відсутній. Посади внутрішнього ревізора або аудитора на підприємстві не має. За необхідності, на підприємстві залучають до перевірок спеціально створені ревізійні комісії. Вивчення існуючої практики діяльності таких ревізійних підрозділів, показало, що здійснюваний ними контроль має періодичний характер, адже проводиться, як правило, в кінці звітного періоду. До того ж, адміністративно вони прямо підпорядковуються головному бухгалтеру, внаслідок чого, по-перше, порушується один із основних принципів – незалежність, а по-друге, в особі головного бухгалтера поєднуються дві різні функції: фінансово-господарської діяльності – обліку та контролю, що є недоречним і може стати причиною втрат, крадіжок, нестач, або викривлення даних звітності.

Не менш важливою проблемою, що унеможливлює якісне функціонування системи внутрішнього контролю, є відсутність на підприємстві нормативних документів по організації і проведенні систематичних, планових перевірок.

Отже, цілком очевидно, що в системі управління даного підприємства невідкладною потребою є удосконалення системи внутрішнього контролю.