III. Тепломасообмін

Питання з дисципліни “Тепломасообмін” мають на меті з`ясувати знання студентів з основних процесів переносу теплоти та маси речовини, складних процесів теплообміну. Студенти повинні володіти методикою розрахунку основних процесів теплообміну, користуватися розрахунковими формулами та методами розв'язку основних задач теплообміну, проявити розуміння фізичних особливостей процесів теплопереносу.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами курсу:

Розділ 1. Теорiя теплообмiну. Основні поняття і закони.

Розділ 2. Теплопровiднiсть при стацiонарному і нестаціонарному режимах.

Розділ 3. Методи рiшення задач теплообмiну.

Розділ 4. Конвективний теплообмiн.

Розділ 5. Тепловіддача при вимушеній течiї рідини.

Розділ 6. Тепловіддача при вільному рухові рідини.

Розділ 7. Тепловіддача при фазових переходах.

Розділ 8. Основи розрахунку теплообмінних апаратiв.

IV. Гідрогазодинаміка

Питання з дисципліни “Гідрогазодинаміка” мають на меті з`ясувати знання студентів з основ теоретичної механіки, які відносяться до механіки рідини і газу, гідродинаміки однофазних і двофазних потоків; режимів руху теплоносіїв, розрахунків швидкостей і тисків у теплоенергетичному обладнанні ТЕС та АЕС.

Контрольні завдання виконуються за такими розділами курсу:

Розділ 1. Основи гідродинаміки рідини.

1.1. Диференційні рівняння нерозривності та руху рідини.

1.2 В’язкість. Рівняння руху для в’язкості рідини. Дисипація енергії.

Розділ 2. Рух реальних рідин і газів у трубах.

Розділ 3. Гідродинаміка газорідинних систем.

Література

1. В.Я. Рыжкин. Тепловые электрические станции.-М.:Энергоатомиздат 1987, 327с.

2. Т. Х. Маргулова Атомные электростанции.-М: Высшая школа.1984.304с.

3. Л.С. Стерман, В.М. Лавигин, С.Г. Тишин Тепловые и атомные электрические станции (учебник для вузов) Изд.2, переработанное. М.:Изд.-МЭИ, 2000.-406с.

4. Волков Э.П. Контроль загазованности атмосферы выбросами ТЭС. -М.: Энергоатомиздат, 1986. - 256 с.

5. Соколов Е.Я. Теплофикация и тепловые сети. - М.: Энергоиздат, 1982. - 360 с.

6. Тепловые и атомные электрические станции: Справочник /Под общ. ред. В.А.Григорьева и В.М.Зорина. - М.: Энергоиздат, 1992. - 624 с.

7. Рубинштейн Я.М., Щепетильников М.И. Исследование реальных тепловых схем ТЭС и АЭС. - М.: Энергоиздат, 1982. - 272 с.

8. Исаченко В.П., Осипова В.А., Сукомел Л.С. Теплопередача . М:, Энергия. 1975 г.

9. Михеев М.А., Михеева И.Н. Основы теплопередачи. М.: «Энергия», 1977 г.

10. А.П. Елизаров Паропроводы тепловых электростанций М.: Энергоатомиздат, 1984.-232 с.

11. Н.М. Мхитарян. Енергетика нетрадиционных и возобновляемых источников.‑ К.: Наукова думка.1999. –320 с.

12. Абрамович Г.М. Прикладная газовая динамика.- М.: Наука, 1976. – 888 с.

13. Повх И.Л. Техническая гидромеханика. – М.: Машиностроение, 1976. – 504с.

V. Рейтингова система оцінки рівня підготовки студентів

Рейтинг (чисельний еквівалент оцінки з фахового випробування Ф) враховує роботу студента, та рівень знань, умінь і навичок, які виявив студент. Рейтинг Ф балів, набраних на іспиті, формується як середнє арифметичне від суми балів, нарахованих студенту за окремі завдання комплексного фахового випробування. З кожної дисципліни комплексного фахового випробування пропонується вирішити завдання. Для цього виконується постановочна частина задачі, яка в разі необхідності супроводжується пояснювальними рисунками. Далі виконується запис основних розрахункових співвідношень, підстановка чисельних значень величин, отримується відповідь із записом одиниць вимірювання і виконується аналіз отриманих результатів. Окрім цього, може бути задане додаткове питання, передбачене програмою втупних випробувань.

Оцінювання кожного завдання виконується за 5-ти бальною системою згідно з таблицею 1:

Таблиця 1 – До обрахунку оцінки виконання окремих завдань комплексного фахового випробування

Характер виконання завдання	Кількість балів
Вступник виконує завдання без похибок і отримує вірну відповідь, аналізує результати	5
Вступник виконує завдання із похибками, які виправляє самостійно	4
Вступник виконує завдання із похибками, які виправляє за допомогою додаткових запитань	3
Вступник при виконанні завдання припустився помилок, які призвели до кінцевої невірної відповіді	2
Вступник виконав лише постановочну частину завдання і запис окремих формул, розрахунки не виконані, або містять грубі помилки, кінцева відповідь відсутня	1
Вступник не виконав завдання, або намагався дати відповідь на питання, яке не сформульоване в завданні, або не відповідає його суті	0

Загальний показник Ф визначається, як середнє арифметичне від суми балів, нарахованих студенту за окремі завдання комплексного фахового випробування: та додаткове питання: Ф = (Ф1+Ф2+Ф3+Ф4)/4.

Для переведення сумарного рейтингу RD у традиційні оцінки слід користуватися таблицею 2:

Таблиця 2 – Відповідність сумарного рейтингу Ф традиційним оцінкам

Значення Ф	Чисельний еквівалент	Оцінка ECTS	Оцінка традиційна
Більше 4,5	5	A	відмінно
4,1 – 4,5	4,5	B	добре(дуже добре)
3,6 – 4,0	4	C	добре
3,1 – 3,5	3.5	D	задовільно
2,5 – 3,0	3	Е	задовільно (достатньо)
менше 2,5	0	F	незадовільно, вступник виключається з конкурсного відбору

Програму розробили:

д.т.н., професор Фіалко Н.М.

д.т.н., професор Кєсова Л.О.

к.т.н., доцент Бутовський Л.С..

Програму рекомендовано кафедрою теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій