3. Зміст практики

Зміст практики визначається темою дипломного проекту або випускної роботи магістра, що відображається у завданні на практику.

Студент повинен проходити практику в одному з підрозділів підприємства на правах стажиста робітника відповідного структурного підрозділу підприємства (фірми, організації).

Практика починається зі збору і аналізу матеріалів по загальній характеристиці підприємства. При цьому слід відобразити загальну спрямованість діяльності підприємства, його статус, номенклатуру продукції і перелік послуг, що надаються підприємством, аналіз техніко-економічних показників діяльності, аналіз існуючої системи керування підприємством.

Окремо і особливо детально вивчається структура і склад автоматизованої інформаційної системи, характеристика інформаційного, програмного, технічного і організаційного забезпечення задач, що розв’язуються за допомогою засобів обчислювальної техніки.

Відповідно до теми проекту або випускної роботи студент виконує аналіз предметної області проектованої системи.

Зокрема вивчаються виробничі та управлінські функції об’єкта автоматизації, його виробничі та інформаційні взаємозв’язки з іншими підрозділами підприємства.

Вивчаються економічна сутність, методи та моделі рішення управлінських задач. Аналізуються матеріали з інформаційного забезпечення цих задач (інформаційні потоки, склад і структура нормативно-довідкової інформації, системи кодування, форми документів, що використовуються).

Детально досліджується технологія вирішення задач, засоби і методи збору і передачі інформації, методи контролю даних, термін виконання робіт, точність рішення, форми представлення первинної і результативної інформації.

Зібраний аналітичний матеріал повинен дати можливість сформулювати висновки і пропозиції щодо вдосконалення процесів автоматизованої обробки інформації і розробки обґрунтованих вимог до проектованої системи.

З метою поглиблення теоретичних знань студент під час практики повинен ознайомитися з періодичною пресою, літературними джерелами, рекламними матеріалами, в яких охарактеризовано відповідні приклади автоматизації процесів обробки інформації та програмні продукти, придатні для використання. При цьому виявляються можливості і недоліки програмних продуктів та ступінь їх прийнятності для використання у проектованій системі.

Виконаний аналіз має дати можливість обґрунтувати вибір відповідної технології аналізу, проектування і програмування (процедурно-орієнтована чи об’єктно-орієнтована).

Відповідно до технології об’єктно - орієнтованого проектування та програмування студент виявляє перелік об’єктів, будує діаграму класів, описує сценарії взаємодії об’єктів, обирає технічні засоби, що будуть забезпечувати функціонування проектованої системи з урахуванням економічних можливостей підприємства (організації, фірми), визначає структуру проектованої системи, структуру програмного продукту.

Відповідно до технології процедурно-орієнтованого проектування студент виконує постановку задачі, розробляє пропозиції з проектування інформаційного, програмного та організаційного забезпечення проектованої системи. Особлива увага приділяється організації інформаційної бази та опису алгоритмічних особливостей задач, що вирішуються. При цьому студент повинен орієнтуватися на необхідність використання новітніх технічних засобів, впровадження мережевих методів опрацювання тощо.

З урахуванням того, що в економічній частині проекту (випускної роботи) студент повинен розробити бізнес-план на створюваний ним програмно - технічний продукт, необхідно описати імовірні характеристики майбутнього програмного продукту, виконати маркетингове дослідження і аналіз можливих ринків збуту, запропонувати стратегію маркетингу.

У період практики студентом вивчаються також питання організації охорони праці та техніки безпеки на підприємстві, а також збираються матеріали про заходи щодо охорони навколишнього середовища, що впроваджуються на підприємстві (для промислових підприємств).