- •Предмет статистики.
- •Статистична методологія
- •Основні завдання статистика та їх організація.
- •4.Основні категорії статистики.
- •Поняття про статистичне спостереження.
- •Класифікація статистичних спостережень за ступенем охоплення одиниці сукупності.
- •Види за ознакою часу.
- •Способи статистичного спостереження.
- •Спеціально – організовані спостереження. Приклад.
- •Звітність – основна форма спостереження.
- •Логічний та арифметичний контроль статистичних даних.
- •Програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження.
- •Суть статистичного зведення.
- •Основні завдання та види групування.
- •Принципи формування груп.
- •Ряди розподілу, їх види, принципи побудови.
- •Вторинне групування.
- •17. Побудова інтервального ряду розподілу. Навести приклади.
- •Статистичні таблиці.
- •Правила побудови таблиць
- •Суть і види статистичних показників.
- •Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
- •Розрахункова таблиця.
- •Відносні величини динаміки, їх застосування.
- •Відносні величини структури.
- •Структура валютного ринку України в розрізі іноземних валют (млн.Дол.Сша)
- •23. Відносні величини координації. Навести приклади.
- •Наприклад: За обліковими даними в коледжі навчається 1000 студентів, в тому числі 800 жіночої статі. Визначте співвідношення студентів жіночої та чоловічої статі.
- •24. Відносні величини порівняння. Приклад.
- •Наприклад:
- •25. Відносні величини інтенсивності. Приклад.
- •Відносна Обсяг певного явища
- •Інтенсивності це явище властиве
- •Наприклад,
- •26. Суть і логічна формула середньої величини. Навести приклади.
- •27. Математичні властивості середньої арифметичної.
- •28. Середня арифметична, способи обчислення. Приклад.
- •Приклад:
- •29. Середня хронологічна. Приклад.
- •30. Середня гармонічна. Приклад.
- •31. Середня геометрична. Приклад.
- •32. Середня квадратична.
- •33. Частотні характеристики рядів розподілу.
- •34. Характеристики центру розподілу (мода, медіана, середня).
- •36. Дві пов’язані з варіацією властивості: асиметрія та ексцес (характеристики форми розподілу).
- •37. Оцінка нерівномірності розподілу: коефіцієнт локалізації та концентрації.
- •38. Суть вибіркового спостереження.
- •Умовні позначення для вибіркового спостереження
- •39. Вибіркові оцінки середньої та частки (обчислення помилок вибірки)
- •40. Різновиди вибірок, їх особливості.
- •Суть серійного відбору полягає в тому, що відбирають не одиниці сукупності, а серії одиниць, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила у вибірку, то обстежують усі без винятку одиниці серії.
- •41.Визначення обсягу вибірки
- •42. Види взаємозв’язків між явищами, їх особливості.
- •43. Види та взаємозв’язок дисперсій.
- •44. Рівняння регресії і його застосування
- •45. Вимірювання щільності кореляційного зв‘язку (коефіцієнти кореляції, детермінації, індекс кореляції, кореляційне відношення)
- •46. Ряди динаміки, їх суть і види.
- •Основні показники аналізу рядів динаміки
- •48. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •49. Характеристика основної тенденції розвитку
- •50. Вивчення сезонних коливань.
- •51. Суть індексів, їх класифікація
- •52. Індивідуальні економічні індекси, їх властивості. Навести приклади
- •52. Побудова агрегатного індексу на прикладі індексу цін.
- •53. Дві системи індексів базисно-зважена (Ласпейреса) та поточно-зважена (Пааше).
- •54.Взаємозв‘язки економічних індексів.
- •55. Середньозважені індекси.
- •56.Індекси середніх величин: змінного складу, постійного складу, структурних зрушень.
- •57. Статистична перевірка гіпотез.
- •58.Аналіз таблиць взаємної спряженості.
- •59.Оцінка щільності кореляційного зв’язку у моделі аналітичного групування.
- •60.Вимірювання щільності зв’язку в моделі регресійного аналізу.
- •61. Методи згладжування динамічних рядів.
- •62. Статистичні графіки, їх класифікація. Правила побудови.
- •63. Класифікація статистичних графіків.
- •63. Застосування лінійних графіків в стат. Аналізі.
- •64. Статистичні карти
- •65. Графічне зображення рядів розподілу
Абсолютні величини, їх суть, одиниці вимірювання.
Абсолютними величинами називаються статистичні показники, які характеризують розміри, обсяги соціально-економічних явищ.
Абсолютні величини – завжди іменовані числа. Вони мають певні одиниці вимірювання:
натуральні, наприклад, видобуток газу вимірюється у кубічних метрах;
натуральні складні, наприклад, споживання електроенергії в кіловат-годинах;
трудові, наприклад, затрати праці на виробництво продукції в людино-годинах;
грошові (вартісні), наприклад, виручка від реалізації продукції в гривнях (валютах інших держав).
умовно-натуральні, наприклад, паливний баланс складається у тонах умовного палива.
Умовно-натуральні одиниці вимірювання використовуються тоді, коли постає потреба звести воєдино кілька різновидів одного явища. У цьому випадку за еталон або одиницю виміру приймається один різновид, а всі інші перераховуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів у одиниці виміру еталона.
Розглянемо методику перерахунку на прикладі: За наведеними даними про виробництво сиру визначте обсяги виробництва сиру за кожен рік в умовно-натуральному вираженні (у перерахунку на 50 %-ну жирність).
Назва сиру |
Виробництво, т |
|
Минулий рік |
Поточний рік |
|
Російський (45 % ж) |
50 |
52 |
Голландський (40 % ж) |
60 |
65 |
Буковинський (30 % ж) |
25 |
20 |
Розвязування:
Розрахункова таблиця.
Назва сиру |
Коефіцієнт перерахування |
Виробництво, т |
|
Минулий рік |
Поточний рік |
||
Російський (45 % ж) |
45/50=0,9 |
50 х 0,9 = 45,0 |
52 х 0,9 = 46,8 |
Голландський (40 % ж) |
40/50=0,8 |
60 х 0,8 = 48,0 |
65 х 0,8 = 52,0 |
Буковинський (30 % ж) |
30/50=0,6 |
25 х 0,6 = 15,0 |
20 х 0,6 = 12,0 |
Разом |
х |
108,0 |
110,8 |
Деякі абсолютні величини розраховуються за динамічною схемою.
Наприклад:
-
Залишок готівки в касі на початок місяця, г.о.
20
+ Надходження за місяць
520
- Витрати
530
= Залишок на кінець місяця
10
Абсолютні статистичні величини мають велике значення, вони характеризують наявність усіх видів ресурсів – матеріальних, трудових, грошових, а також розміри виробництва усіх видів продукції.
Відносні величини динаміки, їх застосування.
Відносними величинами в статистиці називаються кількісні співвідношення однойменних чи різнойменних показників. Кожна відносні величина являє собою дріб, де чисельник – порівнювана величина, а знаменник – база порівняння.
Відносні величини динаміки характеризують напрямок та інтенсивність зміни соціально-економічних явищ та процесів.
Розрізняють базисні та ланцюгові відносні величини динаміки.
Відносні величини динаміки вимірюються в коефіцієнтах або в відсотках.
Відносна величина Наступний показник х 100 %
динаміки = Базисний показник
базисна
Відносна величина Наступний показник х 100 %
динаміки = Попередній показник
ланцюгова
Наприклад:
Кількість банків за реєстром в україні
Роки |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
Кількість банків за реєстром |
195 |
189 |
182 |
179 |
Ланцюгові: Вв2001=189/195=0,969 або 96,9%
Вв2002=182/189=0,963 або 96,3%
Вв2003=179/182=0,984 або 98,4%
Базисні: Вв2001=189/195=0,969 або 96,9%
Вв2001-2002=182/195=0,933 або 93,3%
Вв2001-2003=179/195=0,918 або 91,8%
Висновок: кількість банків в Україні за 2001 рік зменшилась на 3,1%, за 2002 рік – на 3,7%, за 2003 рік – на 1,6%. Щодо базисних показників, то кількість банків за 2 роки (2001-2002) зменшилась на 6,7%, за 3 роки (2001-2003) – на 8,2%.