1. Предмет статистики.

Слово «статистика» походить від латинського status – стан речей. Статистика – це синонім сукупності фактів, певних відомостей про соціально-економічні явища та процеси. Визначальною рисою таких відомостей є кількісна характеристика. Статистикою також називають науку, яка об’єднує принципи та методи з масовими числовими даними. Слово «статистика» в сучасному значенні вперше використав нім. Вчений Готфрід Ахенваль. Історія розвитку статистики показує, що статистична наука виникла внаслідок теоретичних узагальнень накопиченого людством досвіду обліково-статистичних робіт, зумовлених потребами управляння виробництва та життям суспільства.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Статистика вивчає кількісну сторону суспільних явищ, причому, вона вивчає явища не поодинокі, а масові, тобто сукупність явищ.

Статистична сукупність – це множина елементів, яким притаманні певні загальні властивості.

Склад елементів та спосіб їх обєднання визначають структуру сукупності.

Внаслідок обєднання елементів у сукупність виникають якісно нові системні властивості. Вони відбивають спільність і від­мінність, сталість і мінливість, повторюваність і неповторність властивостей, зв'язків і співвідношень елементів.

Статистична закономірність – це послідовність, повторюваність, порядок у явищах та процесах.

Обєктивною основою існування статистичних закономірностей є складне переплетіння причин, які формують масовий процес: основних, загальних для всіх подій масового процесу і індивідуальних для кожної з них окремо, але випадкових для маси. Якщо кількість подій велика, вплив випадкових причин взаємно врівноважується.

Таким чином, статистика – це наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

Статистика – багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки. 1. теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу. 2. економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого. 3. галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі. 4. соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.

2. Статистична методологія

Статистична методологія – сукупність науково-обгрунтованих способів, правил і методів статистичного вивчення масових соціально-економічних явищ та процесів, які встановлюють порядок, опрацювання і аналіз статистичної інформації.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи:

І етап – статистичне спостереження;

ІІ етап – зведення та групування статистичних даних;

ІІІ етап – аналіз статистичної інформації.

Кожному етапу дослідження притаманні свої методи:

• на першому етапі використовується метод масових спостережень, тобто збирання первинного статистичного матеріалу реєстрацією фактів чи опитуванням респондентів;

• на другому етапі зібрані дані підлягають систематизації та групуванню – від характеристики окремих елементів переходять до узагальнюючих показників у формі абсолютних, відносних, середніх величин;

• на третьому етапі проводиться аналіз варіації, динаміки, взаємозвязків.

Отже, методи статистики грунтуються на поєднанні аналізу і синтезу.