26.Лідерство

Лідерство-це здатність здійснювати вплив на окремих особистостей або груп людей,спрямовуючи їх зусилля на досягнення визначеної мети.Особа,яка володіє такою здатністю є лідером.Вплив-змінювання поведінки,відносин та відчуттів людини або групи людей.Влада-здатність і можливості викор.-ти повноваження,здійснювати вплив та бути лідером.Форми влади:1.Влада заснована на примушуванні.Виконавець впевнений в тому що його можуть покарати або позбавити можливостей задовільняти яку-небудь із його потреб в разі поганого вик-ня роботи.Це влада через страх.2.Влада заснована на винагороді.Виконавець впевнений в тому що за якісне виконання роботи він отримує винагороду яка буде задовільняти яку-небудь із його потреб.Це влада позотивних підкріплень.3.Експертна влада. Виконавець впевнений в тому що керівникволодіє унікальними спеціальними знаннями,які мають вагу для співробітників.Це влада через розумну віру.4.Еталонна влада.Керівник є прикладом для виконавців і на рівні підсвідомості виконавець прагне робити все щоб бути схожим на лідера.Це влада харизми.Особливості та якості хоризматичних лідерів:1.впевненність у собі2.гідна манера тримати себе3.випромінювання енергії,яка спонукає підлеглих працювати з інтенсивністю вищою за нормальний рівень.4.добрі риторичні здібності.5.сприйняття захоплення своєю особою.5.Законна влада. Виконавець впевнений в тому що його обов”язком є викон-ня волі керівника.Це влада традицій.

28.Становлення менеджменту як науки.

Менеджмент- з англ. управління.

Управління- це цілеспрямованний вплив який здійснює суб‘єкт управління на об'єкт управління. Розрізняють 3 види управління:

1.Управління речами;

2.Управління живими організмами;

3.Управління людьми.

Менеджмент відноситься до управління людьми в процесі суспільного виробництва.

Менеджмент- це управління виробничим процесом яке включає сукупність принципів, засобів, методів та організаційних форм з метою досягнення максимальної ефективності та прибутку.

Менеджмент- це наука про управління людськими відносинами в процесу виробничої

виголосив принцип універсальності управління.

Платон- класифікував форми державного управління та зробив спробу розмежувати функції державного управління.

А.Македонський- розвинув теорію- практику управління військом.

Адам Сміт-розглянув різні форми розподілу праці та дав хар-ку обов’язків які мають виконувати держава та голова держави.

27.Стилі керівництва.

Стилі лідерства-особливості взаємодії керівника і підлеглих,які мають постійний хар-р і проявляються стабільно.Стилі лідерства:1.Автократичний(авторитарний).Стиль,зосережданий на робочихзавданнях,та ігнорує інтереси виконавців.Для керівників цього стилю хар-но:1.єдиноособове прийняття рішень2.надання директив та показів підлеглим не даючи їм можливості.проявляти ініціативу.3.присічення критики на свою адресу.4.надання співробітникам мінімум інформації.Як правило ці керівники діють в рамках концепції Х,згідно з якою людина ледача,інертна хоче щоб її контролювали.2.Демократичний.В рівній мірі врах.інтереси викон-ів і вик-ня робочих завдань.Керівники цього типу діють в рамкахконцепції У,згідно з якою людина є творчою,прагне відповідальності.,влади.Праця для неї є природною необхідністю та задоволенням.Для керівників цього стилю хар-но:1.свідомо йти на децентралізацію своєї влади2.надавання вик-ям всієї необхідної ін-її3.консультування з підлегдими при виборі рішення.4.опелювати до потреб вищих рівнів.5.не нав”язувати вик-ям своєї волі.3.Ліберальний.Зосередження уваги лише на інтересах вик-ів при повному ігноруванні спрямомування на робочі завдання.Якщо лідер викор.цей стиль всі працівники орг-її набувають повної свободи в прийнятті рішень та їх реалізація.Ефективне існування орг-її з таким стилем кер-ва можливе лише за умови відданості справі та цілям орг-її,сприйняття цих цілей як особистих.

32.Функції управління.

У визначенні менеджменту використано 4 терміни - планування, організаціія, мотивація, контроль. Ці чотири поняття утворюють основні функції управління. Планування. Складання плану завжди розглядається як початковий етап процесу управління. Воно означа, що хтось повинен вирішити: що, як, коли та ким має бути виконано. Організація. Як тільки план складений необхідно підготовити та забезпечити його виконання. Мотивація- це таке регулювання спонукаючих стимулів людини, при яких виникає бажання працювати так, щоб сприяти досягненню цілей організації. Контроль. Останнім етапом процесу управління є здійснення контролю, тобто порівняння фактичних результатів із запланованними. Названі функції управління потребують, прийняття рішень; для їх здійснення необхідна комунікація, тобто обмін інформацією, яка необхідна для прийняття правельного рішення. Прийняття рішень- це серія правильних рішень із кількох альтернативних можливостей, які вибирає керівник для цієї організації в цей час і в цьому місті. Комунікація-це процес обміну інформацією, її змістовним значенням між двома чи більше особами.