18. Доведіть, чому ні 1 із методів навчання не можна вважати універсальним.

Методи навчання: це способи сумісної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на вирішення завдання навчання. Будь-який метод здійснюється в практиці навчання через конкретні прийоми: виявлення ознак, порівняння об’єктів (схожість, відмінність), висновки, узагальнення.

Методи навчання основ здоров’я засновані на розумінні людини та її здоров’я з позицій системного підходу, вони спрямовані на формування умінь визначати рівень здоров’я, прогнозувати і зберігати його, корегувати спосіб життя і таким чином попереджувати захворювання.

Метод навчання відображає:

1. способи навчальної роботи вчителя, та способи навчальної роботи учнів у їх взаємозв’язку.

2. Специфіку їхньої роботи по досягненню різних цілей навчання.

Всі методи навчання: вербальні, методи регуляції життєдіяльності, практичні,активні навчальні, методи оздоровлення мають свою специфіку, характерну для даного методу. Проте кожен із них неможна вважати універсальним, тому що є якість прогалини чи не точності в процесі навчальної діяльності. Хоча ми можемо стверджувати, що кожен має окремі переваги, властиві конкретному методу. А якщо говорити в цілому про вищеназвані методи, то ми вправі сказати, що всі вони в кінцевому результаті оцінюють знання учнів, уміння учителя довести їх до учнів і тим самим зберегти здоров’я школярів, на що і направлений предмет «Основи здоров’я»

19. Розкрийте зміст висловлювань: «Образа, злість, критика інших і себе, почуття провини-найшкідливіші для здоров’я емоція» «Тільки ми створюємо так зовні «хвороби» в нашому тілі».

Щоб розкрити зміст висловлювань, почнемо з того, що таке емоція(або емоційне почуття). Це суб’єктивний стан, що супроводить всі наші психічні процеси. Вони відображають наше ставлення до того що ми сприймаємо і переживаємо. Це більш-менш стійко психічні переживання, що виражають ставлення людини до самої себе, оточення, тієї чи іншої події. Джерелом емоції є навколишня дійсність.

Індивідуальні особливості емоції залежать від типу нервової діяльності, а вікові варіації емоцій виявляються в різній інтенсивності їхньої глибини і рухомості, що характеризує взаємовідношення процесів збудження і гальмування у різному віці.

Як бачимо нервова система відіграє основну роль у регуляції емоційного стану людини.

Учені виявили, що жодна конфліктна ситуація не проходить для організму безслідно. Будь-яка образа, злість, критика, почуття провини, гнів, сварка послаблюють захисні сили організму і вкорочують життя. Як би кожна людина берегла свої і свої емоції, не створювала б конфліктів, взаємних образ і неприємностей, кількість хворих без сумніву зменшилося.

Виявлено, що навіть короткочасне нервово-емоційне перенапруження, кожне гнівне й образливе слово, недоброзичливий тон або погляд, зневажлива або неввічлива відповідь, сприяють розвитку багатьох захворювань, виснажують нервову систему, викликають негативні емоції.

Виховання емоцій – це вміння переборювати або послаблювати негативні емоції, враховуючи не гальмування взагалі, а гальмівне збудження. Дитині недостатньо сказати, що соромно і неможна брати чуже, а треба знайти для неї відповідні спонукання що ґрунтуються на емоціях совісті і сорому, на високих мотивах соціального змісту, знайти позитивні емоції, що виявилися б сильнішими від попередніх негативних.

Отже, лише взаємопорозуміння, повага самого до себе і оточуючих дадуть можливість створити доброзичливу обстановку і тим самим запобігати негативним емоціям які породжують страх.