20. Облік кредитів банків

Кредит банку — це платне надання банками грошових коштів у тимчасове користування на визначених кредитним договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості, забезпеченості, платності, цільового використання.

Для отримання кредиту до банку подається заява та пакет необхідних документів, зокрема, копії свідоцтва про реєстрацію і статуту, картка зі зразками підписів, форми фінансової звітності, довідка з ДПІ, гарантійні зобов’язання поручителя, бізнес-план та інші. При наданні кредиту складається кредитна угода (договір), у якій визначається об’єкт кредитування, умови одержання та погашення кредиту, терміни кредитування, відсоткові ставки, зобов’язання підприємства за заставою тощо.

Відповідно до П(С)БО 2 “Баланс” і П(С)БО 11 “Зобов’язання” банківські кредити, отримані підприємством, визначаються як зобов’язання. Із метою обліку кредити прийнято ділити на два види:

— поточні — вони повинні бути погашені протягом 12 місяців із дати балансу чи протягом операційного циклу підприємства;

— довгострокові — строк їх погашення більше 12 місяців чи більше операційного циклу.

Погашення банківського кредиту — це погашення основної суми кредиту і сплата нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю по закінченні терміну кредитної угоди або поступово частинами.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту. Суми відсотків, нарахованих за користування кредитом, ― окремий вид зобов’язання і відображаються вони у складі фінансових витрат.

Аналітичний облік позик ведеться за кожним кредитом окремо, за видами, цільовим призначенням і строками повернення кредитів.

Синтетичний облік заборгованості за кредитами ведеться для:

1) довгострокових позик — на рахунку 50 «Довгострокові позики»;

2) короткострокових — на рахунку 60 “Короткострокові позики» на відповідних субрахунках.

Ці обидва рахунки — пасивні. За їх кредитом відображають суму отриманого кредиту, за дебетом — його погашення. На окремих субрахунках цих рахунків показують відстрочені та прострочені кредити при зміні терміну кредитування, визначеного кредитною угодою.

19. Облік додаткового, резервного, неоплаченого та залученого капіталів

Додатковий капітал — це інший капітал, укладений учасниками товариства або одержаний у процесі госпдіяльності підприємства в наслідок дооцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.

Додатковий капітал можна використовувати на покриття балансових збитків (за умови, що для цього використані всі інші джерела); на  збільшення статутного капіталу; на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюють, та його номіналом.

Для його обліку використовують рахунок 42 “Додатковий капітал”, призначений узагальнювати інформацію про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів, вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та подібні види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом – його зменшення.

Цей рахунок має такі субрахунки:

— 421 “Емісійний дохід” – відображається прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу;

— 422 “Інший вкладений капітал” –  тут обліковують інший, вкладений засновниками підприємств (окрім акціонерних товариств), капітал, що перевищує статутний, інші внески тощо без рішення про зміни розміру статуткапіталу;

— 423 “Дооцінка активів” – на ньому фіксують суму дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів;

— 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” – показують вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб;

— 425 “Інший додатковий капітал” – обліковують інші види додаткового капіталу, які не можна включити до наведених субрахунків.

Резервний капітал — це сума резервів, створених підприємством відповідно до законодавства або статутних документів.

Для його обліку використовують рахунок 43 “Резервний капітал”, призначений узагальнювати інформацію про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного з нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 відображають  створення резерву, за дебетом – його використання.

Резервний капітал спрямовують на покриття непередбачених витрат у випадку недостатнього прибутку чи збитків, на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишок невикористаних коштів резервного капіталу переходить на наступний календарний рік.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників): за внесками до статутного капіталу під­приємства, а також номінальна вартість розміщених неоплачених акцій. За кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу і номінальна вартість сплачених акцій. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій і кожному засновнику (учаснику) підприємства.

Після здійснення усіх внесків учасниками сальдо на рахунку 46 не залишається.

Рахунок 45 «Вилучений капітал» призначений для обліку вилученого капіталу, який має бути повернутий у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу або анулювання, а також у разі зменшення номінальної вартості акцій.

Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не біль­ше одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних АТ власних акцій.

За дебетом цього рахунка відображаються суми вкладів, що повертаються учаснику товариства, вартість викуплених у акціонерів власних акцій за покупною ціною, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій. Дебетове сальдо цього рахунка являє собою вартість викуплених власних акцій на кінець звітного періоду (перелік операцій вже був наведений в поперед­ніх складових частинах цього розділу).