7. Яке призначення та класифікація систем вентиляції?

• Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих при­міщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції — вилучити із при­міщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте свіже повітря.

• Вентиляція класифікується за такими ознаками:

• за способом переміщення повітря — природна, штучна (механічна) та сумі­ щена (природна та штучна одночасно);

• за напрямком потоку повітря — припливна, витяжна, припливно-витяжна;

• за місцем дії — загальнообмінна, місцева, комбінована;

• за призначенням — робоча, аварійна.

• Припливна вентиляція слугує для подачі чистого повітря ззовні у Приміщення. При витяжній вентиляції повітря вилучається з приміщення, а зовнішнє надходить через вікна, двері, нещільності будівельних конструкцій. Припливно-витяжна венти­ляція поєднує першу й другу.

• Загальнообмінна вентиляція підтримує нормальне повітряне середовище у всьо­му об'ємі робочої зони виробничого приміщення (цеху). За допомогою місцевої вен­тиляції шкідливі виділення вилучаються або розчиняються шляхом припливу чистого повітря безпосередньо у місцях їх утворення. Комбінована вентиляція поєднує за-гальнообмінну та місцеву.

• Аварійну вентиляцію влаштовують у тих виробничих приміщеннях, в яких можуть статися аварії з виділенням значної кількості шкідливостей, а також коли при виході з ладу робочої вентиляції в повітрі можуть утворюватись небезпечні для життя працівників або

• вибухонебезпечні концентрації. Аварійна вентиляція, як правило, проектується витяжною.

8. Що називається виробничим шумом? Яка дія шуму на організм людини?

Технічний процес видобутку корисних копалин, так само як і їх переробки, пов'язаний з використанням різних машин, механізмів, інструментів, експлуатація яких супроводжується інтенсивним шумом, що значно погіршує умови праці. Шуми, які виникають під час роботи машин і устаткування, можуть бути механічного або аеродинамічного походження. Звук або шум виникає при механічних коливаннях твердих тіл у рідинному та газоподібному середовищі. Джерелом механічного шуму є коливання, що виникають під час роботи робочих органів ходової частини коробки передач, трансмісій пересувних та стаціонарних гірничих машин і механізмів. Аеродинамічний шум виникає при великій швидкості руху та пульсації тиску газів і повітря,

З фізіологічної точки зору шум розуміють як несприятливе поєднання звуків різної інтенсивності, частоти і тиску, що впливають на організм людини, заважають працювати і відпочивати.

Звукові коливання в будь-якому середовищі виникають при порушенні його стаціонарного стану впливом збуджуючої сили. Частинки середовища починають коливатися відносно положення рівноваги, створюючи хвилі звукових пружних деформацій - це і є звукове поле. Звукове поле характеризується: звуковим тиском Р, Па; коливальною швидкістю V, м/с; інтенсивністю /, Вт/м2; частотою /, Гц.

. Дія шуму на організм людини

Залежно від рівня звукового тиску, частотних характеристик та деяких інших чинників, у тому числі індивідуальних особливостей людини, шум впливає на слух людини різним чином, а саме: викликає миттєву глухоту або ушкодження органу слуху (акустична травма); після тривалої дії різко знижується чутливість до звуків окремих частот або чутливість на деякий час (хвилина, тиждень, місяці), після чого слух відновлюється майже повністю. Якщо на людину кілька хвилин діє звук середньої чи високої частоти з рівнем понад 90 дБ, настає тимчасовий зсув порогу чутливості.

Зміна слухової функції може мати різні стадії: короткотривале і стійке зниження гостроти слуху. Нетривале зниження гостроти слуху вказує на адаптаційно-пристосувальну реакцію органа слуху до дії шуму. Адаптація до шуму виникає тоді, коли гострота слуху тимчасово зменшується на 10- 16 дБ, а за відсутності дії шуму слух відновлюється за 3 хв.

Щоденна дія інтенсивного шуму призводить до виникнення професійного захворювання - туговухості або невриту слухового нерва. Основним симптомом його с поступова втрата слуху (в обох вухах), насамперед у ділянці високих частот, а далі - більш низьких частот.

Розвиток професійної туговухості залежить від сумарного часу впливу шуму протягом робочого дня, наявності пауз у роботі, виробничого стажу в умовах шуму, характеру шуму, інтенсивності та спектрального складу. Виявлено, що початкові стадії професійного ушкодження слуху спостерігаються у робітників зі стажем до 5 років. Ушкодження слуху на всіх частотах спостерігається при роботі в умовах шуму понад 10 років. При дії високого звукового тиску у людини може виникнути розрив барабанної перетинки. Найбільш несприятливим для органа слуху є високочастотний шум при частотах 1000- 4000 Гц.

Шум є загальнобіологічним подразником, впливає на нервову і серцево-судинну системи, має подразливу дію, викликає головний біль. Перш за все порушення виникають у нервовій системі, зміни слуху відбуваються значно пізніше.

Звукові коливання людина сприймає не лише вухом, а й через кістки черепа (так звана кісткова провідність). При невисоких рівнях шуму кісткова провідність невелика, а при високих — підвищується і посилює шкідливу дію на організм людини.

На фоні шуму прискорюється процес втоми, послаблюється увага, уповільнюються психічні реакції, внаслідок чого сильний шум виробничого середовища може призвести до травматизму. На фоні шуму уповільнюється ритм роботи, знижується її якість, продуктивність. В умовах відкритої розробки корисних копалин шум заважає вчасно почути сигнали при виконанні робіт, обслуговуванні машин і механізмів, заважає правильно сприймати сигнали, що може призвести до небезпечних ситуацій.