- •Розділ і. Основні вимоги до організації діяльності вожатого………
- •5.2. Діагностичні методики вожатого дитячого загону………………….
- •6.3.3. Рухливі ігри на вулиці………………………………………..
- •6.3.8. Ігри, спрямовані на згуртування дитячого колективу…….. Розділ vіі. Сценарний відділ……………………………………………
- •Розділ і. Основні вимоги до організації діяльності вожатого
- •1.1. Характеристика особистісних і професійних якостей вожатого
- •1.2. Функції та обов’язки вожатого і вихователя дот
- •1.3. Звітна документація щодо планування та виконання роботи вожатого дот
- •Орієнтовна схема щоденника психолого-педагогічних спостережень, що ведуть вихователь та вожатий загону
- •Алгоритм аналізу дня
- •Вимоги до аналізу дня
- •Оформлення відкритого виховного заходу
- •Розділ iі. Нормативно-правові основи роботи вожатого дот
- •2.1. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері стосунків “вожатий – дитина”, “вожатий – дитячий колектив”
- •2.2. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
- •2.3. Адміністративна відповідальність
- •2.4. Економічні права дитини
- •2.5. Етичні зобов’язання дорослого перед дитиною
- •Конвенція оон про права дитини
- •Частина I Стаття 1
- •Стаття 2
- •Стаття 3
- •Стаття 4
- •Стаття 5
- •Стаття 6
- •Стаття 10
- •Стаття 11
- •Стаття 12
- •Стаття 13
- •Стаття 14
- •Стаття 15
- •Стаття 16
- •Стаття 17
- •Стаття 18
- •Стаття 19
- •Стаття 20
- •Стаття 21
- •Стаття 22
- •Стаття 23
- •Стаття 24
- •Стаття 25
- •Стаття 26
- •Стаття 27
- •Стаття 28
- •Стаття 29
- •Стаття 30
- •Стаття 31
- •Стаття 32
- •Стаття 33
- •Стаття 34
- •Стаття 35
- •Стаття 36
- •Стаття 37
- •Стаття 38
- •Стаття 39
- •Стаття 40
- •Стаття 41
- •Закон України від 24 квітня 2001 року № 2402-ііі Про охорону дитинства
- •Розділ I
- •Розділ II
- •Розділ III
- •Розділ IV
- •Розділ V
- •Типове положення про дитячий оздоровчий заклад
- •1. Загальна частина
- •2. Організаційно-правові засади діяльності дитячого оздоровчого закладу
- •3. Охорона життя та здоров’я дітей
- •4. Управління дитячим оздоровчим закладом і кадрове забезпечення
- •5. Фінансово-господарська діяльність та матеріально-технічна база закладу
- •6. Міжнародне співробітництво дитячого оздоровчого закладу
- •Посадова інструкція вихователя (вожатого) загону дитячого оздоровчого табору
- •Інструкція вожатому зі збереження життя та здоров’я дітей
- •Розділ ііi. Основні положення щодо організації відпочинку та дозвілля дітей, які знаходяться в дот
- •3.1. Нормативно-правова база роботи дитячих оздоровчих таборів
- •3.2. Виховні можливості дитячих оздоровчих таборів
- •3.3. Педагогічні засади режиму дня в дитячому оздоровчому таборі
- •Зобов’язання
- •3.4. Логіка розвитку табірної зміни
- •Підсумковий період
- •3.5. Планування виховної роботи у дитячому оздоровчому таборі
- •План роботи дот на червень 200_ р.
- •3.6. Дитяче самоврядування в літньому таборі. Чергування загону
- •Права й обов’язки чергового вожатого
- •Розділ іv. Охорона життя та безпека життєдіяльності дітей в дот
- •4.1. Правила техніки безпеки при виконанні суспільно-корисної праці
- •4.2. Правила проведення спортивних заходів
- •4.3. Правила поведінки дітей на пляжі і порядок купання в басейні
- •Купання на морі
- •Купання у басейні
- •4.4. Правила проведення загонового походу
- •4.5. Надання першої допомоги при нездужанні
- •4.6. Заходи безпеки під час проведення загонових багать у дот і за межами його території
- •4.7. Основні вимоги пожежної безпеки в дот
- •Використання вогнегасника при пожежі
- •4.8. Інструкція з електробезпеки дітей у дот
- •Дія електричного струму на організм людини
- •Рекомендації з електробезпеки
- •Розділ V. Організація виховної роботи у дитячому загоні оздоровчого табору
- •5.2. Діагностичні методики вожатого дитячого загону
- •5.2.1. Діагностична вправа щодо виявлення мотивів та потреб школярів
- •5.2.2. Діагностика міжособистісних стосунків у дитячому загоні
- •Малюнок з геометричних фігур
- •Недописані речення
- •Каверзні запитання
- •Хто я такий?
- •5.2.3. Методики виявлення структури колективу та його лідерів
- •Велика сімейна фотографія
- •Завдання-ігри
- •5.2.4. Методика “Щоденник настрою” щодо виявлення настрою колективу
- •5.3. Методики виховної роботи в загоні дот
- •5.3.1. Вогник
- •Як приклад, наводимо повний варіант першого загонового вогника. “Мене звати…”
- •Вогник аналізу справи
- •Вогник чергового загону
- •Вогник – відверта розмова Це вогник, на якому обговорюється кожний член загону як особистість, дається суспільна оцінка йому як людині, товаришу, члену колективу.
- •Вогник – аналіз дня
- •Вогник прощання
- •Тематичні збори
- •5.3.4. Чтп у загоні
- •5.3.5. Традиції й закони загону
- •Розділ vі. Використання ігрових методів як провідний напрямок організації дозвілля в дот
- •6.1. Гра у виховному процесі дот
- •6.2. Види ігор. Вимоги до їх проведення
- •6.3. Ігри у дитячому загоні
- •6.3.1. Ігри-знайомства
- •М’яч по колу
- •Знайомимося по колу
- •Кельтське колесо
- •Розповісти про себе в трьох словах
- •Газетка
- •“Автопортрет”
- •Візитка
- •Тварини на спині
- •Привітатися за руку з максимальною кількістю людей
- •Близнюки
- •6.3.2. Ігри-криголами
- •Давайте привітаємося
- •Хвіст дракона
- •Малюємо на долоньках
- •Ласкаві лапки
- •Плутанина
- •Знайомство спинами
- •Сядемо парочкою
- •6.3.3. Рухливі ігри на вулиці
- •Салки-обіймалки
- •Два кола
- •Весела гра з дзвіночком
- •Незаселений острів
- •6.3.5. Ігри за столом з кінця в початок
- •Складовий аукціон
- •Чарівний ланцюжок
- •Хто більше придумає
- •Закресли швидше
- •Плямографія
- •Невидиме чорнило
- •Малюнок із секретом
- •6.3.6. Ігри в приміщенні Кричалки – шепталки– мовчанки
- •Мінялки
- •Говори!
- •Броунівський рух
- •Година тиші і година “можна”
- •Риба, звір, птах
- •Передай м’яч
- •Сіамські близнюки
- •Заборонений рух
- •Слухай удари
- •Зроби навпаки
- •Волейбол із повітряною кулькою
- •“Гаряче – холодно”
- •Знайди м’яч
- •Відшукай пари
- •Одягни друга
- •Зберися в дорогу
- •Плутанина
- •Бій подушками
- •Слизька мета
- •Хлопавка
- •Проповзи через тунель
- •Тарілочка
- •Прищіпочки
- •Камінь, ножиці, папір
- •Тексти для ігор в долоньки
- •6.3.7. Ігри-конкурси
- •Крокодил
- •Запам’ятай зовнішність
- •Що ми знаємо про Васю?
- •Приліпи ніс
- •Намалюй хвостик
- •Склянка води
- •Перелий воду
- •Гра з ложкою
- •Стільчики
- •Навколо столу
- •Удар по м’ячеві
- •На трьох ногах
- •Біг у мішках
- •Стрибалки
- •Хто швидше
- •Пролізь крізь обручі
- •Передай м’яч
- •Швидкий поїзд
- •Збери кеглі
- •Переправа
- •Донеси аркуш!
- •Відгадай останнє слово
- •Конкурс за народними казками
- •Угадай казку
- •Я люблю своїх сусідів
- •Корови, собаки, кішки
- •Секретний ангел
- •Розділ vіі. Сценарний відділ Пізнавально-конкурсна програма
- •Конкурс загадок.
- •Голосистий та сіренький?
- •2. Конкурс “Фауна та флора”
- •Заочна подорож
- •7. Шоста зупинка “Станція Весела”.
- •Шоста зупинка “Станція Весела”
- •Конкурс
- •Спортивно-козацькі змагання
- •Наказні курінні отамани. А за кого?
- •Намотай собі на вус –
- •Сильним, спритним будеш!
- •1. Змагання отаманів “Сильна рука”.
- •2. Естафета “Передай лист”.
- •3. Естафета “Подорож до гір”.
- •4. Естафета “Стрибки в мішках”.
- •5. Змагання з кульками.
- •7. Гра “Ось які ми кмітливі!”.
- •8. Конкурс “Кращі водоноси”.
- •Каша вже зварилася?
- •9. Гра “Нагодуй товариша кашею”.
- •Зібравсь козак молоденький
- •Що йшли за правду і за волю
- •Хай буде доля на всі роздолля!
- •Ігрова програма
- •Конкурсна програма
- •Українські вечорниці
- •Конкурсна програма
- •Пізнавальна гра
- •Гра “Теремок”
- •Додатки
- •Досліди на світловерті
- •Приключенческая игра “Остров сокровищ”
- •План мероприятия:
- •Ход игры:
- •Прибытие гостей
- •Посвящение в пираты
- •Вопросы гостям
- •Поиски карты
- •Встреча с Призраком
- •Використана література
- •Рекомендована література
- •Додатки Додаток а назви загонів та девізи
- •Спортивні назви загонів та девізи
- •Кричалки та речівки
- •Додаток б зразки заяв батьків
- •Додаток в Тест для вихователя (вожатого) щодо перевірки знань нормативних документів, які регламентують діяльність оздоровчого табору
- •Ключ до тесту
4.8. Інструкція з електробезпеки дітей у дот
Загальна частина
Електрична енергія, як найуніверсальніша і зручна для використання енергії – наш вірний помічник у побуті. Але вона може принести і невиправну шкоду здоров’ю людини, якщо при користуванні нею не дотримуватися запобіжних заходів і не виконувати елементарних правил електробезпеки.
Найважливішою умовою забезпечення електробезпеки в ДОТ є справний стан ізоляції побутових електромереж і електроприймачів. При нормальному стані ізоляції електроприладу небезпека може виникнути тільки при випадковому дотику до її струмопровідних частин.
Електричний струм уражає раптово, коли людина виявляється включеною у ланцюг проходження струму. Виявити електричний струм людина не може, для цього в нього немає спеціальних органів почуттів, оскільки особливість електричної енергії полягає в тому, що вона невидима, не має запаху і кольору.
Дія електричного струму на організм людини
Тіло людини здатне проводити електричний струм. Дія електричного струму на людину залежить від ряду факторів, які можна умовно розділити на три групи:
– обумовлені електричними параметрами електроприладів (рід і частота струму, напруга, значення струму і тривалість його впливу);
– залежні від індивідуальних фізіологічних і психологічних особливостей людини, електричного опору його тіла, шляху струму;
– характерне навколишнє середовище.
Вплив електричного струму залежить у першу чергу від значення струму і часу його проходження через тіло людини і може викликати неприємні відчуття, опіки, непритомність, судороги, припинення подиху і навіть смерть.
Припустимим прийнято вважати струм у 0,5 мА. Струм у 10-15 мА називається “невідпускаючим” (людина не може самостійно відірватися від електродів, розірвати ланцюг струму, у який він потрапив). Струм у 50 мА вражає органи подиху і серцево-судинну систему. Струм у 100 мА приводить до зупинки серця і порушення кровообігу, такий струм вважається смертельним.
Необхідно враховувати і такий суб’єктивний фактор, як психологічний стан людини. Стомленість, розладнаність, нетверезий стан сильно впливає на результат електротравм. При різних умовах виникнення електротравми така людина піддається більшій небезпеці, ніж здорова людина.
Особливо небезпечним електричний струм виявляється для дітей і осіб, що страждають хронічними захворюваннями, тому що вони за своїми фізичними даними більш чуттєві до електричного струму.
Рекомендації з електробезпеки
Щоб уникнути нещасного випадку необхідно постійно пам’ятати, що смертельно небезпечно не тільки торкатися, але й підходити ближче ніж на 5-8 м до лежачого на землі обірваного проводу високовольтної лінії.
Знайшовши обірвані чи провисші провода, варто організувати охорону місця пошкодження, попередити усіх про небезпеку наближення і негайно повідомити про помічене пошкодження електромонтеру.
Для запобігання дитячого електротравматизму в ДОТ дітям забороняється:
– залазити на дахи будівель, де поблизу проходять електричні проводи, на опори повітряних ліній електропередач, грати під ними;
– улаштовувати стоянки під час походів під повітряними лініями, розводити багаття;
– розбивати лампи вуличного освітлення й ізолятори на опорах;
– накидувати на проводи дроти й інші предмети;
– запускати під повітряними лініями повітряних зміїв.
Велику небезпеку виявляє проникнення дітей у розподільні пристрої (РП), трансформаторні підстанції (ТП), розподільні пункти (РП), силові щитки збірки, на яких, як правило, нанесені спеціальні попереджувальні знаки (чи укріплені відповідні плакати). Усі ці знаки і плакати попереджають людину про небезпеку поразки електричним струмом, і зневажати ними, а тим більше знімати їх, неприпустимо.
ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ
При наданні першої допомоги кожна секунда є вирішальною. Чим більше часу людина знаходиться під дією струму, тим менше шансів на його порятунок. Ураженого електричним струмом напругою до 380 В немов притягає до проводу чи приладу, і він самостійно звільнитися не може.
Унаслідок судорожного скорочення м’язів потерпілий міцно стискає предмет, що знаходиться під струмом. Електричний струм швидко уражає центральну нервову систему і людина може знепритомніти, залишаючись у контакті з джерелом струму. Тому людині, що потрапила під напругу, треба негайно, до прибуття лікаря, надати допомогу, що полягає в першу чергу у швидкому звільненні його від струму. Найпростіше – розімкнути ланцюг за допомогою вимикача чи рубильника штепсельного рознімання, а також шляхом вивертання пробок чи відключенням пакетних або автоматичних вмикачів на щитку.
При неможливості швидкого розриву ланцюга електричного струму необхідно відтягнути потерпілого від проводу чи відкинути сухим ціпком кінець проводу, що обірвався, від потерпілого. При звільненні потерпілого від електричного струму необхідно прийняти запобіжний захід: надягти діелектричні рукавички чи обернути руки сухою матерією, під ноги покласти ізолюючий предмет (суху дошку, гумовий килимок). Відтягти потерпілого від проводу рекомендується за кінці одягу однією рукою. До відкритих частин тіла доторкатися неможна. Постраждалого необхідно вкласти, забезпечивши йому спокій до прибуття лікаря.
При відсутності свідомості, але збереженому подиху, потерпілого треба укласти на спину, горизонтально, на що-небудь тверде (підлога, щит, кушетку), забезпечити приплив свіжого повітря.
Якщо після відключення потерпілого від ланцюга струму свідомість його не повертається, наявний утруднений подих, слабшає діяльність серця, необхідно відразу відновлювати кровообіг і подих. Але ця смерть мнима. Якщо в перші 5-6 хвилин почати оживлення людину можна врятувати.
Серед методів оживлення, не потребуючих спеціальної апаратури і доступних будь-якому свідку нещасного випадку, найбільш ефективним визнається штучне дихання шляхом вдування повітря в рот чи ніс потерпілого.
Штучне дихання і непрямий масаж серця варто проводити до безупинної появи самостійного подиху і відновлення роботи серця в потерпілого або до прибуття викликаного раніше лікаря.