Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
4.Eксплуатація та обслуговування відеокарти Rad...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
3.25 Mб
Скачать

4.3 Методи діагностики, обслуговування та ремонту відео карти amd Radeon hd 6990

Відеокарта – це шматок текстоліту, на якому розпаяні чіп, пам’ять і обв’язка, встановлена ​​система охолодження. Нині існуючі чіпи вже мають підтримку відеовиходу, другого виходу на монітор, тому, як правило, додаткові чіпи на відеокартах відсутні, за винятком карток з ViVo (відеовхід, відеовихід) і карт із ТВ-тюнером на борту. Видів пам’яті, яку можна використовувати у відеокарті, існує велика кількість, вони розрізняється як за частотою роботи, шириною шини (64біт, 128 біт, 256 біт, 512 біт), різним типам (DDR, DDR2, GDDR3, GDDR4, GDDR5). Кожен виробник відеокарт сам вирішує, яку пам’ять і від якого виробника йому використовувати у своїх виробах. Це не додає легкості ремонту, у разі виходу пам’яті з ладу доводиться ретельно підбирати варіанти.

Обв’язка і текстоліт, як правило, найменш вразливі елементи відеокарти, їм страшні в основному механічні пошкодження, що наносяться неакуратними користувачами, люблячими які примудряються зносити електролітичні конденсатори, котушки, здирати контакти з роз’єму відеокарти. Від карт іноді відриваються саморобні кулери.

Проблеми, які найчастіше трапляються з відеокартами:

1) Не показує.

Як правило, це трапляється з вини поломки чіпа. На жаль, виробники NVIDIA і ATI не поставляють свої чіпи у вигляді запасних частин, тому в разі виходу з ладу чіп можна знайти тільки на іншій відео карті тієї ж моделі. Рідше це відбувається через пошкодження «обв’язки»внаслідок неакуратної експлуатації.

Сюди ж можна віднести і непрацюючий відеовихід, проте зараз вже не виробляють чіпів без підтримки відеовиходів, тому якщо у вас вигорів тільки відеовихід, його можна замінити.

2) Артефакти. Як в 2D, так і в 3D-графіці.

Часто це відбувається через пам’ять, хоча також це може бути і перегрівання чіпу. Іноді причиною може стати неякісний, перебитий відеокабель, роз’єми виходу. Особливо варто відзначити розгін, вольт-моддинг, як найбільш часто зустрічаєму причину артефактів.

3) Нестабільність або плаваюча помилка.

Прояв артефактів або вимкнення карти через певний час. Тут, як правило, знову проблеми або в чіпі, або в пам’яті.

4) Комбінація попередніх варіантів.

Це найгірший випадок, коли сама можливість ремонту ставиться під сумнів.

Що ж робити, щоб відеокарта довго пропрацювала і залишила комп’ютер тільки для встановлення нової потужнішої відеокарти?

Спочатку, коли покупка карти тільки планується, треба оцінити потреби користувача. Які пред’явлено вимоги до 2D-картинки, якості і швидкості 3D, шуму роботи відеокарти. Відеокарта ATI Geforce HD 6990 являє собою одну з найпотужніших графічних систем на даний час, тому її потрібно купляти тільки тим користувачам, які впевнені, що будут використовувати її потенціал, наприклад, у комп’ютерних 3D іграх, якщо ж відеокарта необхідна лише для офісної роботи, краще зекономити та купити більш дешеву, або навіть інтегровану відеокарту.

Після покупки відеокарти, треба встановити її у відповідний слот комп’ютера. Не слід одразу закривати кришку, треба оцінити, як відеокарта працює в ньому. Для цього після завантаження операційної системи і встановлення драйверів треба запустити 3DMark або вимогливу до ресурсів гру з максимальними налаштуваннями. Дві години такого навантаження покажуть, як відеоадаптер працює у цьому комп'ютері. Потім треба оцінити температурний режим, приклавши палець до текстоліту під чіпом, а також до мікросхем пам’яті - якщо текстоліт не гарячий, значить все нормально. Потім повинна бути оцінка на слух шумності кулера, треба враховувати, що закриття кришки корпусу знизить шум, втім, дещо зросте температура.

Проблему перегріву можна вирішити поліпшенням теплообміну шляхом додавання витяжних вентиляторів на задню стінку корпусу, установкою на мікросхеми пам’яті радіаторів, заміною термопасти під радіатором відеокарти, шліфуванням радіатора, заміною кулера відеокарти.

Якщо вже є відеокарта, і є підозра на її неякісну роботу, то треба відкрити кришку системного блоку і також оцінити роботу карти з точки зору температурного режиму і шуму. Можливо, прийшов час почистити і змазати кулер, замінити під ним термопасту або зовсім замінити кулер цілком.

Якщо не допомогло, можливо треба замінити блок живлення, адже з часом він втрачає потужність і, можливо, вже елементарним чином не вистачає живлення.

Також проблеми можуть бути через материнську плату, пам’ять, зрідка процесор. Можна вставити відеокарту до іншого комп’ютера, щоб визначитися, чи вона несправна.

Причиною поганої роботи можуть бути драйвери відеокарти, зіпсована операційна система. Можна спробувати перевстановити операційну систему, поставити правильні та свіжі драйвери і подивитися, чи не зникла проблема.

Якщо проблеми не зникли, треба спробувати систематизувати виникаючі помилки, коли і при яких умовах відбуваються ті чи інші помилки. Маючи дану інформацію можна звертатися в сервісний центр.

Діагностика відеокарти в сервісному центрі в такому випадку не представляє складності, оскільки є конкретні скарги. Щоб зрозуміти, включається карта чи ні, достатньо кількох секунд – поставити карту в стенд і запустити. Інша справа, якщо мова йде про артефакти, які проявляються години через чотири. У цьому випадку карту залишать на стенді на п’ять годин, щоб подивитися прояву несправності, для чого, як правило, використовують 3DMark в циклі або іншу програму, яка здатна дати необхідні навантаження на відеоадаптер.

Після діагностики, в разі підтвердження несправності, плата відправляється в ремонт, який, як правило, полягає в заміні чіпа або пам’яті, перевірці на працездатність системи охолодження, доведенню карти (пропайка контактів чіпа або пам’яті, особливо якщо мова про noname відеокарти).

Так як низки запасних частин немає, то ремонт через це може розтягнутися і на кілька місяців, поки не буде знайдена інша відеокарта-донор тієї ж моделі з потрібною запчастиною. А так як робота сама по собі коштує певних грошей в залежності від складності ремонту і відеокарти, користувач повинен оцінити, чи не вигідніше буде купити нову відеокарту.

Чим брендована відеокарта відрізняється від Noname?

Бренд – це, перш за все, ім’я, яке в очах споживачів асоціюється з певним іміджем, в який треба вкласти неабиякі кошти. Маючи сильний бренд, доводиться приділяти підвищену увагу якості, контролю якості з тим, щоб не нашкодити створеному бренду.

У виробників, які не мають свого розкрученого бренду (Noname) як правило, залишається один шлях – шукати споживачів низькою ціною. Бажання заробити у Noname більше, ніж у великих компаній, які можуть собі дозволити навіть роботу в збиток для досягнення певних цілей. Починаються різного роду «оптимізації». І виходить, що якщо є перевірена технологія, вивірена до найдрібніших деталей, то виробник Noname – почне цю технологію здешевлювати шляхом заміни мікросхем на дешеві аналоги, які, на його думку, виконують ті ж функції . Також піддасться «оптимізації», весь технологічний процес, починаючи з якості текстоліту і припою і закінчуючи радіаторами та іншими компонентами.

Звичайно, і бренди займаються іноді оптимізацією, адже конкуренцію ніхто не скасовував, проте у випадку з брендом продукт проходить ретельне тестування, чого немає у випадку з Noname, оскільки це коштує грошей. Тому в процесі роботи відеокарти Noname можуть проявити себе не з кращого боку в наступному:

1) Низька якість картинки (як правило, замилювання в 2D режимі);

2) Низька продуктивність внаслідок заниження частот роботи чіпа і пам’яті нижче номінально рекомендованих, а також у випадку використання більш вузької шини пам’яті, ніж належить за специфікацією;

3) Можливі артефакти внаслідок перегріву карти або окремих ділянок чіпа або пам’яті, що може виникнути через неправильно розраховане штатне охолодження або спроби розгону;

4) Високий шум, вироблений неякісним кулером.

Лист

Зм

Лист

№ документ.

Підпис

Дата