69.Умови, що визначають відповідальність за порушення зобов'язань по договору.

Відповідальність за невиконання зобов'язань закріплюється в відповідних умовах контракту. Вона може носити компенсаційний і/або штрафний характер. Відповідальність регулюється застосовуваним до контракту національним правом або міжнародними угодами (для договорів купівлі-продажу - Віденською конвенцією).

Як порушення контракту визнається невиконання або неналежне виконання зобов'язання, внаслідок чого виникає відповідальність сторони, що порушила контракт. Найбільш розповсюдженими порушеннями є затримка поставки, платежу і невідповідність якості товару договірним умовам.

"Невідповідність товару договору" згідно Віденської конвенції включає невідповідність якості, виду, упакування і захисту. Отже, якщо це прямо передбачено умовами контракту, товар повинен відповідати прямо передбаченим властивостям чи особливостям, які визначені в контракті, або відповідати зразку чи моделі, якщо лише останні не були показані в цілях ознайомлення. Якщо товар не відповідає суб'єктивному критерію, невідповідність визначається об'єктивним критерієм - відсутністю властивостей, потрібних для загальноприйнятого вживання.

Крім того товар повинен мати необхідні властивості, що відносяться до захисту оточуючого середовища, охорони праці, санітарної і радіаційної безпеки в місці вживання (використання).

Слід враховувати можливість згоди сторін щодо таких властивостей, якщо вони не мають імперативного характеру, яка приймається по замовчуванню (для швейцарського і австрійського права). В цьому випадку для відповідальності продавця достатньо його заяви в оферті про властивості і особливості товару.

Важливим є визначити чи можуть за згодою, пропозицією чи за нормативним актом під властивостями розумітись лише фізичні властивості чи і комерційні властивості (можливість продаж)-, тощо).

Як варіант вихідних вимог до об'єкту контракту може розглядатись модель або взірець. Поставлений товар повинен відповідати завіреному взірцю з вказанням в контракті його кольору чи будь-якого іншого елементу.

В випадках, коли модель чи взірець демонструється лише з метою інформації чи наближеного визначення товару, невідповідність товару визначається з врахуванням властивостей, встановлених сторонами. Якщо сторони не погодили властивості, якими повинен володіти товар, критеріями відповідності є володіння властивостями необхідними для загальноприйнятого вживання в даній сфері (торгівля, промисловість, тощо).

Мінімальними умовами яким повинен відповідати товар для комерційного обороту є:

1) товар повинен продаватись таким чином, щоб не виникали заперечення, що він не відповідає опису, передбаченому умовами контракту;

2) товар, який визначається рядовими признаками, повинен відповідати опису середньої якості;

3) товар повинен відповідати своєму призначенню;

4) кожна окрема одиниця товару і всі його сукупності по виду, якості і кількості повинні відповідати умовам поставки;

5) товар повинен бути відповідним чином упакований і маркований;

6) товар повинен відповідати підтвердженим заявам чи обіцянкам по відношенню до зовнішнього упакування і етикетки.

Іншою умовою відповідальності продавця в зв`язку з невідповідністю товару є те, що властивості товару не були відомі покупцю в момент укладання контракту або не могли бути йому відомі.

Фактами, на основі яких встановлюється така невідповідність є, з однієї сторони:

-властивості, необхідні для спеціального вживання, для якого покупець придбає товар, і яке було відоме продавцю або не могло бути невідомим;

-властивості, прямо чи по замовчуванню передбачувані контрактом;

-властивості взірця чи моделі;

-властивості, необхідні для загальноприйнятого вживання, а з іншого боку – реальні властивості товапру.