42.Особливості економічної інтеграції країн Африки.

Африка – це регіон, що економічно швидко розвивається. Більшість молодих африканських держав володіють значним, здебільшого неосвоєним економічним потенціалом. Це – багаті запаси сировини, сприятливі, як правило, природно-кліматичні умови для ведення сільського господарства, значні трудові ресурси. Проте цей потенціал розподілений між країнами нерівномірно, що зумовлює істотні відмінності між країнами щодо темпів економічного зростання, рівня розвитку економіки, її структури та зовнішньої торгівлі. Процес економічного розвитку країн Африки в цілому характеризується суперечливими тенденціями. Після здобуття незалежності в регіоні загострилася суперечливість між накопиченням і споживанням: максимізація накопичення і недостатній рівень споживання. Вузькість внутрішніх ринків, зростання соціальної напруженості, дефіцит власних кваліфікованих кадрів, низькі виробнича культура та дисципліна праці – всі ці проблеми, пов’язані з незадовільним станом споживання, стали негативно позначатися на загальній динаміці капітальних вкладень та їх структурі. уповільнився приплив до ключових галузей капіталів, посилилась диспропорціональність розвитку, що суттєво знижувало темпи економічного зростання.Особлива роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону належить гірничовидобувній промисловості. економічний розвиток країн Африки значною мірою залежить від надання іноземних позик, а також безоплатної міжнародної допомоги. Найбільшою з африканських інтеграційних груп є ЕКОВАС (Економічне співтовариство країн західної Африки) охоплює 16 країн Африки. Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів та встановлення єдиного зовнішнього тарифу, що повинно перетворити ЕКОВАС на митний союз. У складі ЕКОВАС 4 комісії: 1. З торгівлі, мита, імміграції, кредитно-грошової системи та платежів; 2. з транспорту, телекомунікацій та енергетики; 3. З промисловості, с/г та природних ресурсів; 4. З соц. Та культурних проблем. Надто проблематичним є вихід ЕКОВАС на подібні до ЄС форми інтеграції, оскільки в регіоні існують й інші види міждержавного співробітництва, а також у зв’язку з тим, що у країн-учасниць цієї організації відсутня зацікавленість в успішній її діяльності. В Африці існують інші інтеграційні угруповання: Митний і економічний союз центральної Африки (ЮДЕАК), Спільний ринок Східної і Південної Африки (КОМЕСА), Південноафриканське співтовариство розвитку (САДК). Інтереси груп постійно стикаються один з одним. Майже всі групи прагнуть до співробітництва, створюючи ті чи інші форми інтеграції, яка, здебільшого відбувається на низькому рівні. Африканські країни настільки бідні, а їхня економічна активність настільки низька, що бази для їхнього співробітництва поки що практично нема. С/г та мінеральні ресурси – основні джерела доходу і прибутку від експорту, а відтак відсутні серйозні підстави для зниження бар’єрів на шляху просування первинних ресурсів. Промисловість у переважній більшості країн перебуває на дуже низькому рівні, а тому скоріше потребує захисту, аніж відкриття ринків для вільної конкуренції, що суттєво утрудняє створення зон вільної торгівлі. Здебільшого існуючі групи намагаються співпрацювати у наданні транспортних послуг, розвитку інфраструктури, реалізації дрібних промислових проектів тощо.