- •1. Поняття про бюджеті організації.
- •2. Роль бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
- •3. План рахунків бухгалтерського обліку.
- •4. Форми ведення бухгалтерського обліку
- •5. Правові засади створення бюджетних установ.
- •6. Кошторис бюджетної установи, порядок його складання розгляду та затвердження.
- •7. Відповідальність бухгалтерії бюджетних установ
- •8. Принципи і порядок фінансування бюджетних установ.
- •9. Сутність та класифікація доходів бюджетних установ.
- •10. Облік доходів загального фонду
- •11. Облік доходів спецфонду бу
- •12. Розпорядники бюджетних коштів, їх права та обов’язки
- •13. Облік зобов’язань бу
- •14. Сутність та класифікація видатків бу
- •15. Облік касових видатків
- •16. Облік фактичних видатків
- •17. Облік витрат і продукції виробничих майстерень
- •18. Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств
- •19. Облік витрат на науково-дослідні роботи
- •20. Облік витрат і калькулювання послуг бу
- •21. Принципи та форми грошових розрахунків.
- •22. Облік касових операцій.
- •23. Облік операцій па поточних (бюджетних) рахунках у банках та реєстраційних рахунках в органах дк.
- •24. Облік розрахунків з підзвітними особами.
- •25. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків.
- •26. Облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами.
- •27. Організація і завдання обліку праці та зп в бу.
- •28. Оперативний облік персоналу.
- •29. Облік використання робочого часу.
- •30. Форми та системи оплати праці.
- •31. Документальне оформлення та порядок нарахування зарплати працівників бюджетних установ.
- •32. Синтетичний та аналітичний облік заробітної плати та пов'язаних з нею розрахунків
- •33. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків із соціального страхування.
- •34. Звітність за розрахунками и соціальним страхуванням
- •35. Облік розрахунків зі стипендіатами.
- •36. Поняття, класифікація та оцінка основних засобів бюджетних установ
- •37.Синтетичний облік надходження та оприбуткування основних засобів.
- •38.Облік вибуття і списання основних засобів.
- •39.Облік розрахунків із грошового забезпечення військовослужбовців
- •40.Облік ремонту і модернізації основних засобів.
- •41. Облік нематеріальних активів.
- •42. Облік зносу необоротних активів бюджетних установ.
- •Основні правила нарахування зносу
- •43. Інвентаризація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
- •44.Облік фонду у необоротних активах.
- •45. Облік фонду у мшп.
- •47.Облік результатів переоцінок.
- •46.Облік результатів виконання кошторису.
- •49.Документальне оформлення руху запасів.
- •50.Складський облік запасів.
- •51. Аналітичний облік запасів бюджетних установ
- •52.Облік продуктів харчування.
- •53.Облік медикаментів, перев’язувальних засобів і виробів медичного призначення.
- •54. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •Бухгалтерські проведення з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •55. Синтетичний облік продуктів харчування
- •56. Облік тварин на вирощуванні і відгодівлі
- •Відображення в обліку господарських операцій руху молодняка тварин у бюджетних установах
- •57. Особливості обліку військового майна
- •58. Інвентаризація матеріальних запасів та відображення в обліку її результатів
- •Відображення результатів інвентаризації матеріалів у бухгалтерському обліку
- •59. Склад бухгалтерської звітності бюджетних установ та її регламентація
- •62.Звіт про виконання загального фонду кошторису установи (форма № 2д, 2м)
- •63.Звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду установи (форма № 4)
49.Документальне оформлення руху запасів.
Операції з надходження цінностей оформляють відповідними первинними документами: рахунками-фактурами, ТТН і ін. У всіх цих документах обов'язково вказують: від кого надійшли матеріали або продукти харчування, їх найменування, сорт, масу (кількість), ціну, суму, дату надходження на склад; має бути підпис матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності на відповідальне зберігання.
Надходження до установи матеріальних цінностей від постачальників оформляється таким чином. В першу чергу укладається договір з постачальником, яким визначається термін поставки матеріалів, їх найменування та якісні ознаки, кількість, порядок оформлення документів та розрахунку, права, обов'язки і відповідальність сторін.
Одночасно з відвантаженням продукції за договором постачальник виписує і передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи — рахунок-фактуру, ТТН, податкову накладну тощо. Усі ці документи надходять до бухгалтерії покупця, де перевіряють правильність їх оформлення. Одержані документи реєструють у "Журналі обліку надходження вантажів"
Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва, від ліквідації основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів і т. ін. оформляють "Накладною (вимогою)" яку виписують у двох примірниках.
Підзвітні особи купляють матеріали в організаціях торгівлі, на інших підприємствах, на ринку, у населення за готівку. Документом при цьому може бути товарний чек, накладна, акт, які додаються до авансового звіту підзвітної особи.
Видача матеріалів зі складу здійснюється за документами, затвердженими керівником установи. З цією метою в бюджетних установах використовують такі документи:
— накладна (вимога), застосовується для оформлення внутрішнього переміщення матеріалів в установі;
— меню-вимога на видачу продуктів харчування
— забірна картка
— дорожній лист вантажного автомобіля, обліковий листок тракториста-машиніста.
В установлені графіком документообігу дні (терміни) усі документи з надходження та відпуску матеріальних цінностей зі складу передають до бухгалтерії установи згідно з реєстром прийняття-здачі документів, складеним у двох примірниках, один з яких за підписом бухгалтера повертається завідуючому складом.
50.Складський облік запасів.
Запаси мають зберігатися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальним приладдям, що забезпечує точність підрахунку кількості прийнятих та відпущених матеріалів. Якщо в установі є кілька сховищ (у відділеннях, філіалах), то за кожним із них закріплюється певна група матеріальних цінностей. Сховищу присвоюють номер (шифр), який проставляється на всіх прибуткових та видаткових документах. Для забезпечення їх швидкого приймання та видачі, а також для проведення інвентаризації запаси розміщуються на стелажах, у комірках, піддонах з обов’язковим зазначенням матеріальних ярликів. В ярликах відображають найменування запасу, його марку, сорт, розмір, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну, норму запасу.
Надходження матеріалів оформлюється розпискою матеріально відповідальної особи на документах постачальника чи акті (рахунки, накладні, товарно-транспортній накладних) тощо.
Оформлення відпуску матеріалів зі складів установи здійснюється на основі документів, затверджених керівником установи. Видаткові документи, що описані раніше, за складом та призначенням можна об’єднати у дві групи — разові та накопичувальні.
Такий облік називається складським чи кількісно-сортовим. Він може здійснюватись двома методами:
кількісно-сумовим;
оперативно-бухгалтерським.
Сутність кількісно-сумового методу полягає в паралельному веденні реєстрів кількісно-сумової й кількісно-сортової форм у двох структурних підрозділах — у бухгалтерії та на складі. На складі кількісно-сортовий облік ведуть матеріально відповідальні особи у Книзі складського обліку запасів ф. № З-9, яка до початку записів має бути оформлена відповідним чином, а саме: сторінки пронумеровано, їх кількість завірено підписами керівника установи, головного бухгалтера та скріплено печаткою за найменуваннями ґатунків та кількістю запасів. Кожен запис здійснюється на підставі прибутково-видаткових документів, після чого виводяться залишки відповідного виду запасів.
Прибутково-видаткові документи комплектує в міру їх надходження комірник і відповідно до графіка документообігу передає разом з оформленим реєстром приймання-здачі документів (ф. № М-13) до бухгалтерії. У бухгалтерії на підставі первинних документів ведуться книга кількісно-сумового обліку (ф. № З-6) чи картка кількісно-сумового обліку (ф. № З-7), книга обліку тварин (ф. № З-8). У зазначених реєстрах інформація фіксується за аналітичними рахунками, що відкриваються за кожним найменуванням (ґатунком) запасів як у цілому по установі, так і з виокремленням кожної обслуговуваної установи (для централізованих бухгалтерій). За даними зазначених реєстрів щомісячно складається оборотна відомість (ф. № З-11), в якій інформація щодо запасів формується за кількістю та вартістю щодо кожної групи аналітичних рахунків, які в сукупності утворюють дані за відповідним синтетичним рахунком. Виведені за кожним субрахунком сумові підсумки мають відповідати показникам синтетичного обліку.
У наукових установах НАНУ, вищих навчальних закладах, які мають значну номенклатуру запасів, а також у централізованих бухгалтеріях застосовується інший метод обліку товарно-матеріальних цінностей — оперативно-бухгалтерський. Згідно з зазначеним методом бухгалтерія відкриває картки чи книги складського обліку (ф. № З-9, № М-12) та відповідно до встановленого порядку передає їх під розписку в журналі реєстрації чи реєстрі видачі карток завідувачеві складу (комірникові).
У зазначених реєстрах на складі здійснюється кількісно-сортовий метод обліку на підставі первинних документів. З метою забезпечення систематичного контролю за правильністю ведення складського обліку, який за зазначеним методом виступає безпосередньою складовою бухгалтерського обліку, бухгалтерія установи систематично (раз на тиждень, декаду) проводить перевірку своєчасності, правильності й повноти оформлення операцій з руху запасів на складі та присутності матеріально відповідальних осіб, а також здійснює вибіркову перевірку фактичних залишків, як правило, дорогих чи дефіцитних видів запасів. Правильність записів у картках чи книгах підтверджується підписом у них працівника бухгалтерії, що здійснював перевірку. Зазначені реєстри обліку зберігаються на складі в картотеці.
У бухгалтерії установи облік запасів ведеться тільки у грошовому виразі за субрахунками, групами запасів і матеріально відповідальними особами в оборотній відомості тільки в підсумованому вигляді.
У кінці місяця після зазначених проведених процедур відомість передається до бухгалтерії для таксування за кожним номенклатурним номером і підрахування підсумків за субрахунками, групами, матеріально відповідальними особами.