24. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом Стаття 209

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою протидії залученню в економіку «брудних» коштів порядок здійснення підприємницької та іншої господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових угод в частині особистого, домашнього та іншого подібного використання майна, не пов'язаного з господарською діяльністю.

Додатковим об'єктом виступають правосудця, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, засади добросовісної конкуренції.

2. Предмет цього злочину - кошти та інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також права на кошти та майно.

Грошові кошти у даному разі можуть виступати як у готівковій, так і в безготівковій формі (знаходяться на банківському рахунку і їх обіг регулюється зобов'язальним правом), бути як національною, так і іноземною валютою.

4. Об'єктивна сторона злочину може альтернативно виражатись в одній з чотирьох форм:

1) вчинення фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;

2) укладення угоди з такими коштами та майном;

3) вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або майна чи володіння ними, прав та такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження або переміщення;

4) набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Цей злочин у перших двох формах визнається закінченим з моменту вчинення фінансової операції, або укладення угоди із зазначеним у ч. 1 ст. 209 майном, або з моменту набуття володіння чи використання такого майна. У третій та четвертій формах його слід вважати закінченим з моменту вчинення зазначених дій незалежно від того, вдалося чи ні винній особі у такий спосіб досягнути поставленої мети, пов'язаної з приховуванням чи маскуванням певних обставин.

Порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, тягне за собою адміністративну (ст. 166-9 КАП) або кримінальну (статті 209-1, 367 КК) відповідальність.

4. Суб'єкт злочину загальний.

Особа, яка вчинила суспільно небезпечне протиправне діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, і наступні дії, які охоплюються поняттям легалізації, повинна відповідати лише за вчинення предикатного діяння. Інший підхід, тобто кваліфікація за сукупністю, певною мірою не узгоджується з вимогами ч. З ст. 2, яка, втілюючи принцип поп bisinidem, забороняє притягувати до кримінальної відповідальності будь-кого за той самий злочин більше одного разу.

5.Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Сумлінна помилка щодо походження зазначеного у ч. 1 ст. 209 майна виключає кримінальну відповідальність за цією статтею. Для кваліфікації за ст. 209 не вимагається точної обізнаності про характер та конкретні обставини вчинення предикатного діяння, але необхідним є усвідомлення особою тих фактичних обставин вчиненого, з якими КК пов'язує можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк три і більше років.

Обізнаність особи про відповідне походження «брудного» майна встановлюється у кожному конкретному випадку.

6.Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) повторність; 2) вчинення його за попередньою змовою групою осіб або 3) у великому розмірі.