39

ВСТУП

Розвиток будь якого підприємства в умовах розвитку ринкових відносин в Україні неможливий без активізації інвестиційної діяльності, істотного збільшення обсягу інвестицій, знаходження та обрання найефективніших джерел фінансування. Інвестиції для підприємства - це, насамперед, основне джерело одержання прибутку, що є основою реалізації стратегічних цілей економічного розвитку підприємства. Інвестиції забезпечують просте й розширене відтворення основних фондів підприємства. Вони дають можливість вирішувати завдання соціального й екологічного плану.

Досвід багатьох країн показує, що за умов масштабних і головне ефективних іноземних інвестицій можна досягти економічного успіху. Разом з тим іноземне інвестування за відсутності дійових державних впливів приймаючої країни на його структуру спричиняє і відчутні негативні наслідки. Також збільшення обсягів залучення інвестицій є засобом забезпечення умов виходу підприємств з економічної кризи, сприяє процесу їх економічного зростання, стимулює впровадження новітніх технологій, зростання продуктивності праці та в цілому підвищення життєвого рівня населення.

Дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є створення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для рішення інвестора про вкладення коштів буде хороша інвестиційна привабливість цього підприємства, тому аналітичним працівникам просто необхідно вміти правильно та професійно оцінити інвестиційну привабливість підприємства та виправити знайдені помилки, що звичайно буде мати позитивний ефект при прийнятті рішення інвестором.

Інвестиційна привабливість - це рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, яке може визначатися чи оцінюватися значеннями відповідних показників, у тому числі інтегральної оцінки. Вона є складною, багатоаспектною інтегральною категорією підприємства, котра відображає конкурентні переваги підприємства у боротьбі за інвестиційні ресурси. Реальний або фінансовий інвестор керується значним переліком критеріїв при вкладанні власних фінансових, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів у конкретне підприємство, оцінюючи при цьому істотні складові та рівень інвестиційної привабливості з позиції подальшої інвестиційної віддачі¹.

Теоретичні питання визначення і дослідження інвестиційної привабливості підприємств розглядаються у роботах таких вчених-економістів: І. Бланк, І. Клименко, Ю. Кравченко, В. Ляшенко, Л. Михальська, О. Мозговий, М. Стирський, С. Супрун, О. Шерстюк, С. Юхимчук, А. Яковлєв, Ю. Брігхем, Л. Гапенськи, Ченг Ф. Лі, Джозеф І. Фіннерті, Ф. Фабоцці та ін. Практичні аспекти цієї проблеми розглядаються у роботах В. Едельмана, О. Басса, С. Суверова, М. Крейніної, Т. Лепейко, В. Піддубного, В. Савчука, У. Шарпа та ін.

Актуальність даної проблеми полягає в тому, що головним завданням підприємств які функціонують в умовах ринкової економіки є не тільки отримання прибутку, а і зацікавлення іноземних інвесторів у співпраці з ними, у вкладенні капіталу в українські підприємства у формі прямих і портфельних вкладів. Але стриманість потенційних інвесторів у контактах і українськими партнерами легко пояснити з позиції макроекономічної нестабільності та недостатності правових гарантій захисту інвестованих коштів.

Метою даної курсової роботи є дослідження механізмів прийняття рішень в інвестиційній діяльності, аналіз та напрямки зростання інвестиційної привабливості для застосування в економічному житті України в цілому та зокрема для українських підприємств.

Завданнями даної курсової роботи роботи є:

• моніторинг інвестиційної привабливості підприємств України;

• дослідження перспектив інвестиційної діяльності для ПАТ “Миронівський хлібопродукт”;

• розробка пропозицій щодо збільшення інвестиційної привабливості підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи є публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» .

Предметом дослідження є оцінка інвестиційної привабливості підприємства.

При написанні курсової роботи використовувались закони та нормативно-правові акти, наукова і навчально методична література…

1. Теоретичні засади оцінки інвестиційної привабливості підприємства

Задля детально визначення і розбору питання оцінки інвестиційної діяльності, спочатку необхідно дати визначення поняттю «інвестиції». В Законі України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери (крім векселів; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності; майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних,технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності. А інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій².

У науковій літературі існує декілька визначень поняття “інвестиційна привабливість”. Розглянемо деякі з них³:

1) інвестиційна привабливість – надійне і своєчасне досягнення цілей інвестора на основі економічних результатів діяльності виробництва, у яке здійснюються інвестиції. Інвестиційна привабливість визначається комплексом різноманітних чинників, перелік і вплив яких можуть розрізнятися і змінюватися залежно як від складу інвесторів, що переслідують різні цілі, так і від виробничо-технічних особливостей виробництва, що інвестується ;

2) інвестиційна привабливість - це сукупність об’єктивних і суб’єктивних умов, що сприяють або перешкоджають процесу інвестування національної економіки на макро-, мезо- і макрорівнях⁴;

3) інвестиційна привабливість – становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його розвитку, що відображаються в інвестиційній активності⁵;

4) інвестиційна привабливість – відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості і ліквідності інвестицій;

5) інвестиційна привабливість – рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону⁶;

6) інвестиційна привабливість – це система або поєднання різних об’єктивних ознак, засобів, можливостей, що обумовлюють у сукупності потенційний платоспроможний попит на інвестиції в даній країні, регіоні, галузі⁷;

7) інвестиційна привабливість регіонів — інтегральна характеристика окремих регіонів країни з позиції інвестиційного клімату, рівня розвитку інвестиційної інфраструктури, можливостей залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які істотно впливають на формування дохідності інвестицій та інвестиційних ризиків та ін ⁸.

Для того, щоб дати оцінку інвестиційній привабливості підприємства використовуються різні фінансово-економічні показники функціонування підприємства протягом певного періоду.

Визначення інвестиційної привабливості необхідно розглядати не тільки як інтегральний показник фінансово-економічного стану підприємства, а й як систему кількісних показників оцінки господарського, фінансового, технічного потенціалів підприємства, що дозволяє оцінити позицію конкретного підприємства відповідної галузі та регіону. Кінцевий результат щодо його інвестиційної привабливості дає змогу замовникам більш об'єктивно оцінити стан і можливості певного підприємства України⁹.

Будь яка оцінка інвестиційної привабливості повинна здійснюватися у декілька етапів¹⁰.

На першому етапі відбувається виділення основних факторів інвестиційної привабливості підприємства, а саме: відбір внутрішніх факторів інвестиційної привабливості підприємства, особливо з використанням методів експертного аналізу, а також відбір найбільш значущих зовнішніх факторів інвестиційної привабливості підприємства, особливо з використанням методів експертного аналізу.

Другий етап – побудова багатофакторної моделі впливу факторів і прогнозування інвестиційної привабливості. Даний етап включає чотири групи:

• побудова багатофакторної моделі та визначення її коефіцієнтів;

• оцінка ізольованого впливу кожного фактора на функцію;

• побудова рівнянь регресії та визначення їх коефіцієнтів методом найменших квадратів;

• формування прогнозу рентабельності за розрахунковий період (1,5-2 роки);

На третьому етапові відбувається проведення аналізу внутрішніх факторів інвестиційної привабливості підприємства та ранжирування підприємств і аналіз зовнішніх факторів на основі особливостей сфери господарювання. інвестиційної привабливості з урахуванням уже виявлених факторів.

Четвертий етап – розробка рекомендацій, визначення можливостей та напрямків підвищення інвестиційної привабливості.

Значну роль при оцінці інвестиційної привабливості підприємства відіграють так звані показники ринкової інфраструктури. До них відносяться котирування й обсяги продажу акцій підприємства на фондових ринках. Стан ринкової інфраструктури показує розвиток і ефективність застосування ринкового інструментарію в роботі підприємства, наприклад, маркетингу, що відіграє в сучасних умовах одну з головних ролей в економічному успіху підприємства. Варто зазначити, що одним з важливих компонентів інфраструктури є розвиненість інформаційної складової, що стимулює підприємство застосовувати у виробництві сучасні інформаційні технології. Зростання обсягів виробництва завжди повинно закріплюватися адекватним фінансуванням, зокрема підвищенням емісії цінних паперів. За відсутності залежності від зовнішніх фінансових джерел економічне зростання основується на внутрішніх джерелах фінансування і є обмеженим. Економічна система ринкового типу має ширше коло традиційних джерел фінансування. Вибір того чи іншого з них обумовлюється економічною кон’юнктурою та потребами підприємства.

На сучасному етапі підприємства не можуть ефективно використовувати інструменти ринку цінних паперів, оскільки останній є непрацюючим і малоефективним. Це пояснюється тим, що на початковому етапі формування ринку цінних паперів в Україні багато в чому мало атрибутивний характер і було пов’язано скоріше з політичними чи бізнесовими інтересами, ніж з реальними економічними потребами. В Україні близько 80 % загального обсягу організованої торгівлі цінними паперами здійснюється в рамках Позабіржової фондової торговельної системи (ПФТС), а 20 % торгівлі провадиться 8 українськими біржами. Під впливом значних коливань цін на акції відзначена тенденція до концентрації акцій привабливих емітентів у руках одного власника, що призводить до зникнення дрібних інвесторів¹¹. Але також варто зауважити, що проблема оцінки інвестиційної привабливості підприємства буде розв'язана лише після розгляду усіх факторів, що мають вплив на її рівень як з боку держави, регіону та галузі, так і із боку самого підприємства. Отже, для того, щоб проводити будь яку оцінку інвестиційної діяльності насамперед необхідно розглянути фактории впливу на неї.

До факторів, що впливають на інвестиційну привабливість, відносять фактори загальної дії та фактори територіальної, або регіональної дії. Розглянемо детальніше фактории загальної дії. Вони поділяються на 2 групи: соціально-економічні, до яких належать загальний розвиток галузей економіки та розвиток фінансово-кредитної системи, а також функціонування фондового ринку та рівень інфляції¹².

Друга группа – це політичні фактории. Вони включають політичну ситуацію в країні та нормативно-правову базу в галузі інвестування.

До факторів територіальної дії належать: галузева структура економіки регіону, розвиток комерційної інфраструктури та стан дорожньо-транспортної інфраструктури, наявність фінансових ресурсів, дії місцевих органів влади в сфері інвестиційної політики регіону та загальна привабливість регіонального ринку для іноземних інвесторів.

Важливе значення в дослідженні інвестиційної привабливості має оцінка фінансового стану. Вона включає декілька стадій. На першій стадії відбувається аналіз структури вартості майна і коштів, вкладених у нього. Одночасно з цим дається оцінка ролі власного капіталу у формуванні майна підприємства. На другій стадії аналізується майно з позиції його ліквідності. Одночасно оцінюється вплив структури капіталу у взаємозв'язку зі структурою майна на платоспроможність підприємства. На третій стадії відбувається визначення ступеня фінансової стійкості підприємства за такими критеріями, як його забезпеченість власними оборотними коштами, фінансова незалежність, раціональність використання чистого прибутку та амортизації. Четвертим етапом оцінки фінансового стану є аналіз показників ефективності діяльності підприємства та оборотності його активів¹³.

Необхідно також детально вивчити привабливість продукції, оскільки потенційний інвестор виявляє інтерес до того, який з видів виробленої продукції користується найбільшим попитом на конкретному ринку, яка рентабельність продукції, її конкурентоспроможність, частка інноваційної продукції та експорту в загальному обсязі відвантаженої продукції та інші показники. Детальний аналіз цих змінних дозволить визначити рівень ефективність роботи підприємства і, можливо, визначить з напрямком вкладення коштів. Вибір залежить ще й від виду вкладених інвестицій (реальні, портфельні та ін.) та суб'єктивних переваг інвестора.

Важливим фактором впливу на інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання є зношеність основних засобів підприємства. Даний фактор в більшій мірі впливає на результати діяльності підприємства, якість випущеної продукції, ефективність виробництва, раціональне використання ресурсів підприємства, і в загальному підсумку – на прибутковість діяльності підприємства та його інвестиційну привабливість. Основними етапами аналізу в цьому випадку є вивчення структури і динаміки основних засобів підприємства, а також показників ефективності їх використання. Якщо планується вкладення реальних інвестицій та виробництво інноваційної продукції, то в цьому разі аналіз основних засобів має дійсно важливе значення.

Варто звернути увагу і на якість персоналу – цей фактор впливає на ефективність діяльності персоналу та якість роботи, яку вони виконують, і, як висновок, на інвестиційну привабливість підприємства.

Останнім, але не менш важливим фактором є інвестиційний потенціал підприємства, що передбачає дослідження можливості підприємства та рівень інвестування інновацій з власних джерел.

В Україні в основі методики визначення інвестиційної привабливості підприємства використовується Положення «Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», а також «Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій»¹⁴.

Розглянемо впершу чергу модель комплексного аналізу,яка повинна містити мінімальну кількість коефіцієнтів і таблиць, що відображають лише ті дані, які цікавлять керівника підприємства або потенційного інвестора. Також треба вилучити ті показники, які повторяють вже подану інформацію. Така методика дасть можливість отримати більш точну та практичну модель оцінки інвестиційної привабливості, допоможе інвестору швидше прийняти рішення. До того ж, вона істотно економить час як працівникам, що здійснюють розрахунки, так і спеціалістам, що їх вивчатимуть. А це в ринкових умовах також дуже важливо.

Така модель аналізу може бути використана і для залучення зовнішнього капіталу у виробництво, і визначення власної конкурентоспроможністі на ринку.

Існують, так звані, рекомендаційні показники, які використовують задля найточнішої оцінки інвестиційної привабливості підприємства¹⁵. До них належать: коефіцієнт фінансової незалежності, який показує величину залежності від кредиторів;коефіцієнт фінансової стійкості, що характеризує співвідношення різних джерел фінансування діяльності (власного і позикового капіталу). Наступним показником є коефіцієнт інвестування - це достатність власного капіталу для покриття необоротних активів і участь власного капіталу у формуванні активів. Коефіцієнт маневрування, значення якого може змінюватися залежно від структури капіталу. Збільшення значення цього коефіцієнта характеризує позитивні зміни у фінансовому стані підприємства, оскільки це означає, що в нього збільшуються можливості маневрування власними коштами. Не менш важливим є коефіцієнт поточної ліквідності з допомогою якого визначають спроможність підприємства виконувати свої зобов’язання за рахунок власних оборотних активів. Надмірно низьке значення коефіцієнта говорить про можливу втрату платоспроможності, а надмірно високе – про неефективність використання позикового капіталу і, як наслідок, низьку рентабельність власного капіталу. Наступним показником є фондовіддача. Даний показника відображає величину виручки від реалізації продукції на 1 грн активів. Чим більша фондовіддача, тим ефективніше використовуються активи, тобто капітал, вкладений у них.  Підвищити фондовіддачу можна не лише купівлею нового, дуже дорогого обладнання і введенням найновішої технології. Тому аналізувати причини низької фондовіддачі треба дуже обережно. Її можливо підвищити збільшенням коефіцієнта змінності устаткування, усуненням позапланових простоїв машин та устаткування, зниженням трудомісткості продукції, усуненням браку, що набагато дешевше. Для інвестора показник фондовіддачі цікавий насамперед тим, що завдяки йому можна розрахувати об’єм капітальних вкладень на майбутнє. Не секрет, що майже на всіх підприємствах України оновлення матеріально-технічної бази відбувається повільними темпами. Тому проблема підвищення ефективності використання основних фондів набуває дедалі більшого значення. Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу, показує наявність чи відсутність його збільшення. Чим вище чистий прибуток, отриманий у результаті господарської діяльності, тим вища рентабельність. До рекомендаційним показників інвестиційної привабливості можна віднести також період погашення кредиторської заборгованості, співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, крефіцієнт оновлення основних засобів, рентабельність виробництва, рентабельність сукупного капіталу та рентабельність обороту.

Отже, існують певні фактори, як зовнішні, так і внутрішні, що мають свій вплив на формування та рівень інвестиційної привабливості. З них є ті, які залежать безпосередньо від впливу підприємства, а саме: власний кадровий потенціал, фінансове становище, управлінський облік, платіжна дисципліну тощо. Є ряд і тих факторів, на які саме підприємство не може вплинути але вони можуть значно вплинути на його інвестиційний рейтинг створюючи додаткові перешкоди або ж, навпаки, сприятливі умов для збільшення інвестиційної привабливості. Виходячи з даної ситуації, постає основне питання якомога більш професійної та точної оцінки підприємства з точки зору привабливості для інвесторів. Формування комплексної оцінки інвестиційної привабливості може здійснюватися за різними методиками. Основною вимогою до будь-якого методу визначення рівня інвестиційної привабливості є здатність уміти володіти отриманою інформацією та можливість прийняття на основі визначених показників ефективних та доцільних управлінських рішень, як з боку інвестора щодо вкладання коштів, так і з боку підприємства-реципієнта щодо збільшенняя власного інвестиційного рейтингу.