55. Перелік вимог до психологічних якостей керівника

Проблеми якостей, необхідних керівнику, вже давно дослід­жуються в управлінській науці. Ще Ф. Тейлор хотів визначити якості ідеального керівника. Він визначав: розум, освіта, спеці­альні й технічні знання, фізична спритність або сила, такт, енер­гія, рішучість, чесність, розміркованість і здоровий глузд, міцне здоров´я.

А. Файоль описує керівника так:

" Перша умова, якій повинен відповідати керівник великого підприємства, — бути хорошим адміністратором, тобто бути спроможним передбачати, організовувати, узгоджувати та кон­тролювати. Друга умова полягає у тому, щоб голова підприєм­ства був компетентним у спеціальній технічній функції, яка ха­рактерна для даного підприємства. Інші якості та знання, які бажано було бачити в усіх найважливіших керівників підприєм­ства, полягають в наступному:

1) здоров´я та фізична сила;

2)   інтелектуальність та розумне мислення;

3)   моральні якості: розміркована воля, твердість та наполег­ливість та, якщо необхідно, сміливість, почуття відповідальності; почуття обов´язку та турботи про загальний інтерес;

4)  високий рівень загальної культури;

5) загальне управління по всіх найбільш суттєвих функціях." Керженцев П.М. дає такий перелік вимог до керівників підприємств:

1. Керівник повинен бути надійним, врівноваженим, спра­ведливим.

2. Він має творче, але тверезе уявлення. Талановитий лідер повинен уміти створювати проекти для майбутнього, але він прак­тичний ідеаліст, який не тільки мріє про нові творчі шляхи, а й дійсно може здійснювати нове. Він думає і живе у майбутньому.

3. Керівник володіє здібністю здорового глузду. Він знає, чи можуть здійснитись його ідеї. Коли він створює плани для май­бутнього, він проявляє не тільки уявлення, але тверезу кмітливість.

4.  Кожен керівник повинен мати мужність. Багато лідерів по­терплять невдачу тому, що вони дуже боязливі і хочуть всім спо­добатись. Хороший керівник твердо і непохитно відстоює свою думку проти інертності і забобон.

5. Почуття гумору — суттєва якість для керівника. Він пови­нен розуміти, що багато положень може скоріше покращити сміхом, ніж сльозами.

6.  Здібність розуміти людей дає можливість керівнику поста­вити себе на місце підлеглих і знайти справедливий і задоволь­няючий усіх вихід із скрутного стану.

7.  Керівник повинен бути сприйнятним, тобто уловлювати будь-яку інформацію за всіма питаннями, які відносяться до співробітництва зі своїми колегами по роботі та підлеглими.

8. Керівник повинен мати організаторські здібності, не­обхідні технічні знання в своїй галузі роботи, бути ввічливим.

57. Що означає поняття психологічна сумісність і чи завжди вона єосновою формування згуртованого колективу?

Сумісність співробітників, які входять до колективу, їх взаємовідносини є також важливою умовою ефективної роботи колективу. Між людьми, зайнятими спільною працею, виникає проблема психологічної сумісності, яка забезпечує особисте задоволення від роботи, дружні стосунки і на цій основі - успіх колективної праці. При психологічній сумісності учасників спільної діяльності поведінка і вчинки одного викликають схвалення і позитивні емоції у інших. При психологічній несумісності поведінка одного викликає негативні емоції і недоброзичливе ставлення інших. У крайніх випадках психологічної несумісності навіть розумні дії та вчинки одного сприймаються іншим надто критично, а часом і вороже. В подібних випадках існує постійний психологічний дискомфорт. А це негативно впливає на продуктивність праці і на стан здоров'я співробітників. Психологічна сумісність багато в чому визначається єдністю переконань, поглядів, інтересів і мотивів діяльності співробітників. На цьому грунті між людьми виникає симпатія, яка з часом переходить в почуття дружби і прихильності. Розбіжності в поглядах, інтересах, а тим більше в переконаннях майже завжди ведуть до холодності, напруженості, а іноді викликають ворожість в людських стосунках. Тому керівник повинен добиватися єдності в розумінні основних цілей колективу і засобів їх досягнення. Це необхідна умова сприятливих міжособових відносин. У високорозвинутих виробничих колективах, де єдина цільова спрямованість переважає морально ціннісні соціальні мотиви, кожен цікавиться справами і успіхами всього колективу, турбується про престиж своєї групи та віддає всі сили для досягнення колективних цілей.