4 БІЛЕТ

1. Необхідність у поточному рахуноку

Поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, а також для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України. Поточний рахунок в іноземній валюті зручний для здійснення платежів та переказів за кордон і отримання переказів з-за кордону. Відкривши рахунок у іноземній валюті, ви зможете: здійснювати перекази фізичним і юридичним особам у межах України та за кордон; отримувати перекази від фізичних і юридичних осіб, у тому числі з-за кордону; знімати готівкою гроші з рахунку.

2. Міжнародні товарні аукціони умови їх проведеня

Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять в його власність за умов пропозиції найвищої ціни.

Відмітні риси аукціонної торгівлі:– продаж масових і одиничних товарів із суворо визначеними ін-дивідуальними властивостями, які не піддаються стандартиза-ції;– торгівля ведеться тільки наявним товаром;– обов'язковий попередній огляд аукціонних товарів;– добровільна форма торгівлі, що має публічний характер, тоб-то всі зацікавлені експортери й імпортери мають право брати участь у торговельних операціях.

3.Цінова стратегія на зовнішньому ринку

Цінова політика (оперативне рішення завдань) - це встановлення таких цін і їх зміна залежно від ситуації на ринку, щоб: а) оволодіти певною часткою ринку, б) розширити обсяг продажу, в) одержати планований обсяг прибутку (у коротко-, середньо- або довгостроковій перспективі), тобто забезпечити реалізацію товару на певній фазі його життєвого циклу.

Розрізняють кілька видів цінових стратегій:

1. Стратегія відшкодування повних витрат. Застосовується великими підприємствами чи підприємствами, що випускають унікальну продукцію або мають монопольне становище на ринку. ціни на максимально високому рівні, що включає витрати виробництва та максимальний прибуток.

2. Стратегія "зняття вершків" застосовується до захищених патентом нових товарів і полягає в послідовному охопленні різних дохідних сегментів ринку. Висока ціна підтримує імідж товару високої якості, на який існує підвищений попит, і змінюється залежно від ступеня новизни товару, від стадії його життєвого циклу. В міру насичення ринку, старіння товару ціни падають.

3. Стратегія прориву або проникнення на ринок. Ґрунтується на встановленні низьких цін для швидкого проникнення на нові для підприємства ринки.

4. Стратегія пов'язаного ціноутворення. її суть полягає у порівняно низькій ціні на основні вироби за одночасного високого рівня цін на супутні (компліментарні) товари, особливо на запасні частини, витратні матеріали.

5. Стратегія престижних цін. Застосовується всесвітньо відомими підприємствами, що мають гарну репутацію, на товари, аналогічні за своїми властивостями товарам інших маловідомих підприємств.

6. Стратегія цінової диференціації полягає в тому, що на той самий товар встановлюється різний рівень ціни для різних груп споживачів (за визначеними критеріями).

7. Стратегії встановлення цін у рамках товарної номенклатури. У цьому випадку підприємство прагне розробити систему цін, яка забезпечувала б одержання максимального прибутку по номенклатурі в цілому.

8. Стратегія цінового вирівнювання ґрунтується на тісній інтеграції цінової та асортиментної політики підприємства.

9. Стратегія трансфертних цін застосовується міжнародними корпораціями, які мають численні закордонні філії.

4. типові контаркти в ЗЕД

Типовий контракт - це розроблений у відповідності до встановлених правил документ, який містить ряд уніфікованих умов, прийнятих в практиці міжнародної торгівлі, тобто ніби наперед узгоджених, типових умов.

Найбільш поширеною формою являється такий типовий контракт, в якому викладаються й формулюються належним чином статті, що містять в собі загальні умови купівлі-продажу. А в тих статтях, умови яких вимагають узгодження, залишається місце для уточненні.

Типові контракти:

• Купівлі продажу(експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт)

• Зустрічні поставки(бартер, компенсаційні)

• консигнаційні года, за якою постачальник (консигнант) відвантажує товари на склад посередника (консигнатора), котрий реалізує їх покупцям і перераховує виторг консигнантові. ВУ.к. визначаються строки реалізації товарів, по закінченні яких непродані товари можуть бути повернені консигнантові та передбачаються умови частково поворотної або безповоротної консигнації.

• ліцензійні (купівля продаж ліцензій)

• інші (страхування, застави, перевезення)