Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Укр тел.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
239.62 Кб
Скачать

Розділ3. Розробка маркетингової стратегії в антикризовому управлінні

3.1 Проведення моніторингу зовнішнього середовища підприємства

Моніторинг - спостереження за станом діяльності підприємства з метою її контролю, прогнозу й охорони. Розрізняють глобальний, регіональний і локальний рівні моніторингу. Моніторинг дозволяє оперативно виявляти вогнища і характер змін у діяльності підприємства.

Основні функціональні завдання моніторингу:

· Систематичне виявлення змін у стані фонду об'єктів

нерухомості та оновлення банку даних підприємства;

· Вивчення та оцінка поточних процесів;

· Використання та аналіз даних контролю за використанням та охороною об'єктів підприємства;

Для отримання необхідної інформації при здійсненні моніторингу основними методами подаються:

· Дистанційне зондування, при якому вивчається зовнішнє оточення підприємства;

· Безпосередні спеціальні спостереження;

· Сучасний і ретроспективний аналіз даних, одержуваних у результаті перевірок, обстежень, контрольно-ревізійної роботи.

Одним з елементів функціонування фірми є маркетингова середовище.

Маркетингове середовище являє собою сукупність "не піддаються контролю" сил, з урахуванням яких фірми і повинні розробляти свої комплекси маркетингу.

Маркетингове середовище складається з мікросередовища і макросередовища. Макросередовище представлене силами більш широкого соціального плану, які впливають на мікросередовище, такими, як фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру. Тобто слід розглянути вплив різних чинників на підприємство [13, 45].

Вплив різних факторів на підприємства відбувається далеко не однаково з огляду на те, що зараз в Україні спостерігається глибока економічна і політична криза. Це в свою чергу призводить до того, що на перше місце за впливом на підприємства виходять такі фактори як економічний і політичний.

За ступенем впливу чинники можна розташувати в наступному порядку:

1. Політичний фактор - через те, що наш президент і Верховна Рада не можуть прийти до політичного згоди, вони не в змозі кваліфіковано управляти країною і приймати необхідні закони. Результатом їх конфронтації може стати спроба Президента розпустити, а Верховна Рада, в свою чергу, спробує усунути президента з посади. Всі ці дії негативно позначаться на економіці в цілому та на кожному підприємстві зокрема.

2. Економічний чинник - зважаючи на кризу неплатежів між підприємствами, і відтоку капіталів за кордон українські підприємства опинилися в борговій ямі перед працівниками (заробітна плата) і перед державою (податки).

3. Науково-технічний фактор - основні фонди підприємств в основній своїй частині вже давно відслужили свій термін служби, а замінити їх підприємствам не по кишені. Тому вони виробляють продукцію з високою

часткою витрат на застарілому обладнанні.

4. Природний чинник - сировинні запаси Україна поступово виснажуються. Підприємства змушені закуповувати дану сировину в інших країнах, що веде до збільшення собівартості продукції. Необхідно скорочувати ресурсомісткість продукції.

5. Культурний фактор - починає поступово збільшувати свій вплив на фірми. Це відбувається за рахунок створення нових фірм з проведення дозвілля та культурно-оздоровчих центрів, а також за рахунок фірм виробляють обладнання для цих центрів. На даний момент існує багато не реалізованих або слабореалізуемих складових цього фактора - наприклад турпоходи, підводне плавання, велотуризм і т.д. ВАТ "Укртелеком", приймає безпосередні дії щодо культурних програм. Протягом останніх трьох років воно проводить таку програму, як "Наше село".

6. Демографічний - його вплив в основному позначається на "витік

мізків "в інші країни. Так само зважаючи старіння населення та зменшення частки зайнятого населення, зайнятого населення доводиться" звалювати "на свої плечі додатковий тягар відрахувань у пенсійні фони, і фонди соціального страхування.

За останні роки ВАТ "Укртелеком" став добре відомий за кордоном, як суб'єкт міжнародної діяльності. Розширюються двосторонні контакти та міжнародне співробітництво на договірних засадах: ВАТ "Укртелеком" плідно співпрацює з 42 операторами зв'язку з 36 країн світу, а також з провідними компаніями - постачальниками обладнання та послуг.

Чільне місце ВАТ "Укртелеком" займає в діяльності Регіональної Співдружності Зв'язку (РСЗ) і вже другий термін поспіль головує в Раді Операторів електрозв'язку РСЗ. У 2003 році Укртелеком, як член сектору розвитку МСЕ взяв активну участь в ряді

заходів цієї впливової організації: Міжнародному конгресі "Інформаційне суспільство - стратегія розвитку в ХХІ столітті "(Київ), Світовий радіоконференції МСЕ (Женева), а також організував Регіональний семінар МСЕ для країн СНД в 2006 році "Стратегічне управління" (Київ). Значна робота ведеться щодо розвитку співробітництва з організацією космічного зв'язку "Інтерсупутник" та участі у заходах ЄС, НАТО.

ВАТ "Укртелеком" активно бере участь у міжнародних телекомунікаційних проектах, які забезпечують вихід на цифрові телекомунікаційні системи країн Європи, Азії, Африки та Північної Америки. На сьогоднішній день товариство є співвласником 14 міжнародних підводних систем передачі, таких як ITUR, BSFOCS.

У практиці діяльності ВАТ "Укртелеком" увійшли постійні зустрічі з представниками іноземних компаній щодо надання послуг зв'язку та постачання телекомунікаційного обладнання, а також участь у міжнародних конференціях, семінарах, виставках.

Важливими подіями, які відбулися в 2003 році з активним

участю товариства, є підключення Україна, першою з країн СНД, до загальноєвропейської академічної мережі GEANT.

З метою вивчення закордонного досвіду підтримуються ділові стосунки із навчальними закладами у сфері телекомунікацій США, Великобританії, Росії, Канади, Італії.

Діяльність ВАТ "Укртелеком" регулюється установчими документами Товариства, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами України.

1. Укази Президента України:

- Указ Президента України від 15 червня 1993 року № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств".

2. Закони України:

Закон України "Про зв'язок" від 16.05.1995 р. N 160/95-ВР. Закон встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності в галузі зв'язку в Україні і регулює відносини в галузі зв'язку, в яких беруть участь органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зв'язку та споживачі послуг зв'язку.

Закон України "Про особливості приватизації ВАТ" Укртелеком "від 13.07.2000 р. № 1869-III. Закон визначає особливості процедури приватизації ВАТ" Укртелеком ", зокрема, мета і особливі принципи приватизації Укртелекому, склад комісії з приватизації Укртелекому, порядок пільгового продажу акцій Укртелекому та продажу пакета акцій Укртелекому на відкритих торгах, а також напрями використання коштів, отриманих від приватизації.

Закон України "про підприємство" від 7 лютого 1991 року № 698-XII;

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про способи поліпшення інвестиційної діяльності в галузі зв'язку" від 28.05.2001 р. № 227-р. Розпорядження регулює порядок продажу належної ВАТ "Укртелеком" частини в статутному фонді СП "Український мобільний зв'язок" відповідно до законодавства та розподіл коштів, отриманих від такого продажу.

4. Акти Кабінету Міністрів України

Постанова КМУ від 22 липня 1998 р. № 1114 "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації".

Інші нормативно-правові акти

Стратегічні пріоритети технічної політики ВАТ "Укртелеком":

• подальший розвиток базової магістральної високошвидкісний транспортної мережі (на технологіях пакетної передачі інформації IP / MPLS і, за потребою, з використанням технологій спектрального ущільнення волоконно-оптичних ліній WDM / DWDM) в напрями розвитку мультисервісної інтегрованої телекомунікаційної мережі товариства;

• подальший розвиток сучасних універсальних телекомунікаційних мереж для надання послуг нового покоління;

• подальший розвиток шляхів (первинної, передачі даних, Інтернет, телефонної мережі загального користування тощо) для задоволення платоспроможного попиту з урахуванням тенденції до конвергенції цих мереж з мультисервісної мережею.