80. Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо

Акредитив – угода, в якій банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якого відкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, яку виставив бенефіціар, чи негоціацію (купівлю документів), виставлені йому експортером (бенефіціарієм) відповідно до певних умов.

Інкасо — банківська операція, завдяки якій банк за дорученням клієнта отримує платіж від імпортера за відвантажені в його адрес товари і послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок експортера в банку.

Якщо акцентувати увагу на основнній відмінності інкасової форми розрахунків від акредитивної, яка полягає в тому, що при документарному інкасо банки не беруть на себе зобов’язання здійснити платіж. Їхня відповідальність, таким чином, зводиться здебільшого до переказування і вручення документів проти сплати чи акцепту, але без власного зобов’язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає або не зможе виконати своїх зобов’язань по інкасо. Крім того, завдяки меншій формальній вимогливості ця послуга пов’язана з меншими витратами і є значно гнучкішою. Оскільки при документарному інкасо продавець до момента відвантаження товару ще не може бути впевненим в тому, що покупець насправді зробить платіж, документарне інкасо підходить для здійснення платежів тоді, коли продавець повністю довіряє покупцеві і впевнений, що той оплатить відвантажені товари і надані послуги; коли політичні, економічні та правові умови в країні покупця стабільні; коли країна-отримувач не має імпортних обмежень та ін.

86. Платіжний баланс України: стан, динаміка, особливості формування

У 2010 році дефіцит поточного рахунку зріс

до 2.9 млрд. дол. США, що становило 2.1% від ВВП (у 2009 році – 1.7 млрд. дол. США, або 1.5% від ВВП). Збільшення дефіциту стало наслідком погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами, насамперед у ІІ половині року. Основними фак.торами цього було: 1) відновлення внутрішнього попиту та 2) зростання цін на енергоносії, що знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом

(35.4 і 29.0% відповідно).

Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій сформувалось додатним

(7.9 млрд. дол. США) на відміну від від’ємного в 2009 році (12.0 млрд. дол. США). Цей профіцит було забезпечено: 1) достатньо високими обсягами припливу прямих іноземних інвестицій (5.8 млрд. дол. США); 2) борговими залученнями держав- ного сектору (5.1 млрд. дол. США) та 3) реального сектору (3.4 млрд. дол. США).

Експорт. У 2010 році експорт товарів зріс на 29.2% порівняно з попереднім роком та становив 52.2 млрд. дол. США. Зростання відбувалося за рахунок як цінового фактору (на 18.1%), так і нарощування фізичних обсягів поставок (на 9.7%)1. Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками МВФ, обсяги світової

торгівлі в 2010 році зросли на 12.0%

Рахунок операцій з капіталом у 2010 році був з профіцитом – 187 млн. дол. США в основному за рахунок продажу квоти на викиди вуглекислого газу в ІІІ кварталі 2010 року.