Аналіз України в міжнародних кредитних відносинах

1. Вступ

2. Постановка задачі

3. Аналіз попередніх досліджень

4. Висновок

5. Список джерел

У складних умовах трансформаційного періоду розвитку України великі надії покладались на приплив зовнішніх ресурсів. Але, в результаті співробітництва зі Світовими фінансовими організаціями Україна в повній мірі відчула наслідки застосування програм трансформації, розроблених на основі положень монетаристськоі теорії і Вашингтонського консенсусу (тріади «стабілізація - лібералізація — приватизація).

Досліджуючи роль України в міжнародних кредитних відносинах, потрібно перш за все, на мою думку, дати визначенная міжнародного кредиту. Отже, міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути.

Також дуже важливо визначити, в яких міжнародних організаціях та видах міжнародної співпраці Україна приймає участь, та дати характеристику кожному виду.

Спочатку, я вважаю, треба дослідити ринок лізингових послуг, як важливу ланку світових економічних відносин, та охарактеризувати частку України в ньому.

рис.1 Кількість лізингових компаній в Україні

Період Період

рис.2 Вартість лізингових активів

Отже, з графіків можна зробити висновок, що лізинг в України розвивається доволі швидкими темпами. Також слід зазначити, що найбільша частка активів, що надаються в лізинг припадае на легкові автомобілі; найменша – на літаки та медичне обладнання.

Наступним об'єктом дослідження, на мою думку має буду МВФ та його відносини з Україною. Але для досконалого дослідження цих відносин, треба все ж таки спочатку дати характеристику МВФ та визначити його завдання.

Отже, міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація акціонерного типу, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин.

Завдання МВФ:

• сприяння розвитку міжнародної торгівлі та валютного співробітництва встановленням норм регулювання валютних курсів та контролю за їх дотриманням;

• сприяння багатосторонній системі платежів та ліквідація валютних обмежень;

• надання валютних кредитів державам-членам для вирівнювання платіжних балансів;

• організація консультативної допомоги з фінансових і валютних питань.

Співпраця України та МВФ почалась у другій половини 1994 р. Початкова квота України в цій організації була другою за розміром (після Росії) і становила 665,0 млн. СДР. У відповідності з переглядом квот у 1990—1992 рр. її розміри були збільшені до 997,3 млн. СДР, а протягом 1998-1999 рр. - ще на 37,5% до 1372,0 млн. СДР. Членство у МВФ надало Україні можливість користуватися кредитами для фінансової підтримки економічних реформ і покриття дефіциту платіжного балансу.

А ле, поступово, відносини України та МВФ охолоджувались, бо МВФ вимагав від України дотримання чіткої фінансової дисципліни, якої Україна забезпечити не могла.

Рис.3 Заборгованість України перед МВФ