7. Змащення привода
Для змащування передач у редуктор використовуємо неперервне змащення. Змащення рідкою оливою, картерним непроточним методом. Цей спосіб застосовують для зубчастих передач при колових швидкостях в межах від 0,3 до 12,5 м/с . В нашому випадку колові швдкості коліс не перевищують 3 м/с, отже даний вид змащення підходить.
Вибір
сорту оливи залежить від значення
розрахункового напруження в зубцях
і фактичної кутової швидкості колес
Сорт
оливи вибираємо за таблицею 10.29 Шейнблит
ст..241 (ГОСТ 17479.4-87) –И-Г-А-68.
Рівень оливи в картері визначаєм по колесу швидохідної ступені так як для повного змащення передач редуктора необхідне його занурення в оливу. Рівень занурення виначаємо з розрахунку (0,5…5)m, але не менше 10 мм. Так, як для нашого випадку m=3 мм, то приймаємо глибину занурення колеса рівну 12 мм. За складальним кресленням редуктора визначаєм рівень оливи в картері:
Визначаєм об’єм оливи в картері:
де
Об’єм
оливи в картері попадає в межі необхідної
кількості олії
.
Отже змащення в редукторі забзпечено.
8.Міроприємства щодо економії металу
Для виготовлення редукторів потрібно багато матеріалу, тому редуктори стають дуже дорогими. Для зменшення витрат матеріалів існують шляхи економії матеріалу.
Вибір оптимальної схеми мащення.
Точність розрахунків і зниження коефіцієнтів безпеки. При цьому зменшення розмірів деталі викликає також зменшення металоміскості спряжених деталей.
Вибір оптимальних тисків деталей і конструктивних виконань, наприклад, при переході до зварних конструкцій досягається економія матеріалу до 15…20 %.
Вибір оптимальних параметрів деталей і агрегатів.
Вибір оптимальних матеріалів і термічної обробки, використання поверхневих зміцнень.
Зменшення маси заготовок, наближення форми деталей до форми найбільш простих і дешевих заготовок.
На початковому етапі для швидкохідного, проміжного і тихохідного валів редуктора була прийнята звичайна конструкція, тобто суцільний вал, виготовлений обробкою заготовок з круглого прокату.
Був
виконаний проектний розрахунок,
конструювання і перевіркові розрахунки
валів. Перевірки на статичну міцність
за границею текучості на опір втомленості
і на жорсткість засвідчив, що прийняті
конструкції валів задовольняють умови
міцності
;
та умови жорсткості
.
Причому розрахункові значення коефіцієнтів
запасу значно перевищують нормативні
мінімально допустимі значення. Для
тихохідного валу, діаметр якого
найбільший, запас статичної міцності
в декілька раз перевищує мінімально
допустиму, що свідчить про недовикористання
ресурсонесучої здатності матеріалу
вала.
Список посилань і використаної літератури
Анурьев В.Н. Справочник конструктора- машиностроителя:
В 3-х т. Т.1.-М.: Мишиностроение, 1982. – 736 с.
Анурьев В.Н. Справочник конструктора-машиностроителя:
В 3-х т. Т.3.-М.:Машиностроение, 1982. – 576 с.
Детали машин: Атлас /Под ред. Д.Н.Решетова. – М.: Машиностроение, 1988.-370с.
Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Детали машин. Курсовое проектирование. - М.: Высшая школа, 1990. – 399 с.
Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин. – М.: Высшая школа, 1985. – 416 с.
Иванов М.Н. Детали машин. – М.: Высшая школа, 1991. – 383 с.
Коновалюк Д.М. Гвинтові конвеєри. Навчально – методичний посібник. - Луцьк:ЛІІ, 1991. – 96 с.
Коновалюк Д.М., Ковальчук Р.М. Деталі машин. Підручник. – Луцьк: ЛДТУ, 2001. – 564 с.
Коновалюк Д.М., Ковальчук Р.М. Циліндричні зубчаті передачі. Навчально – методичний посібник. – Луцьк: ЛфЛПІ, 1991. – 71с.
Кралін В.А., Коновалюк Д.М. Розрахунок і конструювання валів редукторів. – Луцьк: ЛІІ, 1991. – 96с.
Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин. – К.: Вища школа, 1993. – 556с.
Подшипники качения: Справочник – каталог /Под ред. В.Н.Нарышкина и Р.В.Коросташевского. – М.: Машиностроение, 1984. – 280с.
Цехнович Л.И., Петриченко П.П. Атлас конструкций редукторов. – К.: Высшая школа. 1990. – 151с.
14. Иванов М.Н., Иванов В.Н. Детали машин. Курсовое проектирование. – М.: Высшая школа, 1975. – 551с.
15. Расчеты грузоподъемных и транспортирующих машин/ Иванченко Ф.К. и др. – К.: Вища школа, 1975. – 520с.