1. Траєкторія польоту снаряду. Сніп траєкторій Суть розсіювання снарядів.. Причини розсіювання. Середня точка падіння (ЦРС).Середня траєкторія.

2. Періоди вогневого ураження в наступі. Види вогню. Показати схемою.

3. В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:

Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 а_он 4-00

Подавити ціль 106 ПТУР в окопі. Х = 43501 Y = 75595 Н = 315

1.Траєкторія польоту снаряду. Сніп траєкторій Суть розсіювання снарядів.. Причини розсіювання. Середня точка падіння (црс).Середня траєкторія.

Траєкторія польоту снаряду – це шлях, який описує центр ваги снаряда у просторі після вильоту його із каналу ствола гармати.

Сукупність усіх траєкторій, які можуть бути отримані під час стрільби із даної гармати в даних умовах, називається снопом траєкторій.

Умовна траєкторія, яка проходить в середині снопа траєкторій називається середньою траєкторією

Явище розкидання точок падіння снарядів під час стрільби із однієї і тієї ж гармати в можливо однакових умовах називається розсіюванням снарядів. Розсіювання снарядів відбувається на деякій площині, яка називається площиною розсіювання. Ця площина обмежена еліпсом.

Розсіювання снарядів залежить від багатьох причин, які можна розбити на три групи :

1. Різноманітність початкових швидкостей.

2. Різноманітність кутів кидання та напрямків стрільби.

3. Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту із гармати.

Точка перетину середньої траєкторії з горизонтом гармати називається середньою точкою падіння або центром розсіювання снарядів (ЦРС) і позначається буквою С.

Умовна траєкторія, яка проходить в середині снопа траєкторій називається середньою траєкторією.

2. Періоди вогневого ураження в наступі. Види вогню. Показати схемою.

При виконанні вогневих завдань у наступі артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь; Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямою наводкою, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1.1).

Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 1.2).

Застосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:

• тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;

• артилерійських (мінометних) батарей (взводів);

• живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;

• пунктів управління, радіолокаційних засобів;

• вертольотів на посадкових майданчиках;

• наземних елементів ВТЗ та інших цілей.

Послідовне зосередження вогню (ПЗВ) – зосереджений вогонь по цілях, що знаходяться на одному рубежі перед фронтом та на флангах своїх атакуючих військ, який послідовно переноситься з рубежу на рубіж у міру їх просування (рис. 1.8).Послідовне зосередження вогню може бути одинарним, подвійним або потрійним (коли вогонь одночасно ведеться на одному, двох або трьох рубежах).Застосовується при прориві завчасно підготовленої та розвинутої в інженерному відношенні оборони, що складається з відокремлених оборонних позицій або опорних пунктів.

Цілі, що намічені для послідовного зосередження вогню, об’єднують у рубежі, відстань між якими може бути 300-600м. Розподіл цілей за рубежами здійснюють так, щоб після перенесення вогню на рубіж тривалість вогневого нальоту по розташованих на ньому цілях складала не менше 5 хвилин. Дивізіону, що залучається до ведення послідовного зосередження вогню, призначають 2-3 окремі цілі або одну групову ціль, розмірами, не більше 6 га для дивізіону, озброєного гарматами до 100мм включно і мінометами цих калібрів, та не більше 9га, якщо калібр систем дивізіону більший за 100мм. Цілі нумерують тризначним числом: перша цифра – номер рубежу, друга та третя – номер цілі. Рубежам ПЗВ надають умовні найменування за назвами хижих звірів, починаючи з ближнього. Наприклад: „Лев” (перший рубіж), „Пантера” (другий рубіж) та ін. Стрільбу по цілях на рубежах ПЗВ дивізіон веде батареями шкалою на одній установці кутоміра.Стрільбу по цілях на першому рубежі ПЗВ ведуть методичним вогнем з темпом, установленим під час останнього вогневого нальоту артпідготовки; на інших рубежах - стрільбу починають залпом та продовжують методичним вогнем установленого темпу.

Вогневий вал (ВгВ) – суцільна вогнева завіса, що створюється на одному (одинарний вогневий вал) або одночасно на двох (подвійний вогневий вал) рубежах перед фронтом своїх атакуючих військ, що послідовно переноситься в глибину у міру їх просування

Застосовується при прориві завчасно підготовленої та розвинутої в інженерному відношенні системи траншей і відсічних позицій в обороні противника. Для ведення ВгВ призначають основні і проміжкові рубежі. Основні рубежі ВгВ призначають через 300-600м один від одного, а проміжкові – між основними через 150-200м. Перший рубіж ВгВ призначають, як правило, по передньому краю противника. Основним рубежам ВгВ надають номери, починаючи з ближнього, і умовні найменування за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев” (перший основний рубіж), „Вовк” (другий основний рубіж) і т.д. Проміжкові рубежі нумерують окремо від основних, починаючи з ближнього, та іменують: 1-й проміжковий, 2-й проміжковий і т.д. При великому темпі атаки проміжкові рубежі можуть не призначатися. На рубежі вогневого валу дивізіону призначається одна ділянка, розміри якої визначаються так, щоб на одну гармату припадало не більше: – 15м для гармат калібру до 100мм і мінометів; – 25м для гармат калібру більше 100мм. Витрату снарядів призначають згідно з ПС і УВ. Стрільбу по ділянках ВгВ батареї ведуть на одній установці прицілу і одній установці кутоміра з віялом за шириною батарейної ділянки. Стрільбу починають залпом та продовжують методичним вогнем. По проміжкових рубежах вогонь ведуть протягом встановленого часу (2–3 хвилини).

Рухома вогнева зона (РВгЗ) – глибока суцільна зона розривів, яка створюється перед фронтом своїх атакуючих військ і зміщується в глибину у міру їх просування (рис. 1.10).

150

200м

Застосовується при прориві підготовленої, розвиненої в інженерному відношенні оборони, насиченої великою кількістю протитанкових засобів на відкритій місцевості і за наявності достатньої кількості артилерії і боєприпасів.

Глибина зони обстрілу при веденні вогню на декількох рубежах може складати 400-800м.

Рубежі призначають на відстані 150-200м один від одного.

Кількість рубежів у рухомій вогневій зоні, по яких вогонь ведеться одночасно, залежить від наявності артилерії та способу атаки і складає, як правило, від трьох до п’яти.

Кожній із груп рубежів надають номер, починаючи з ближнього, і умовне найменування за назвами хижих звірів, наприклад: ”Пантера” (перша група рубежів), „Вовк” (друга група рубежів) і т.д. Рубіж у групах також нумерують починаючи з ближнього, наприклад: „Пантера-1”, „Пантера-2”, „Пантера-3”, ... , „Вовк-1”, „Вовк-2” і т.д.

Кількість груп артилерії визначається кількістю рубежів, по яких вогонь ведеться одночасно.

Кількість дивізіонів у кожній групі артилерії визначається кількістю батальйонів, що наступають на ділянці прориву.

Дивізіону на рубежі РВгЗ призначають ділянку, що дорівнює фронту наступу батальйону на ділянці прориву. Дивізіонні ділянки нумерують тризначними числами: перша цифра – номер групи рубежів, друга – номер рубежу у групі, третя – номер дивізіонної ділянки на рубежі (справа наліво).

Дивізіонні ділянки ділять на батарейні за кількістю батарей у дивізіоні. Витрату снарядів призначають у відповідності до ПС і УВ.

Стрільбу по ділянках на рубежах РВгЗ батареї ведуть на одній установці прицілу і одній установці кутоміра з віялом за шириною батарейної ділянки.

Білет № 7