Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання з ТКМ на шпа.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
503.3 Кб
Скачать

33. Хімізм процесів, що відбуваються на поверхні металу у воді і водних розчинах

солей. Основна маса сталі у наш час виробляється з доменного чавуну. Завдання переробки чавуну в сталь полягає у тому, щоб із чавуну видалити надлишок вуглецю, кремнію, марганцю, сірки і фосфору. Кисень, який проникає у чавун, переважно окислює залізо:  2Fе + О2 ( 2Fе 2О + Q. Оксид заліза вступає у взаємодію з домішками у чавуні, зменшуючи їх вміст:  2FеО + Sі ( 2Fе + SіО2 + Q; FеО + Мп ( Fе + МпО + Q ; 5FеО + 2Р ( Р2О5 + 5Fе + Q. Кількість вуглецю зменшується також за рахунок оксиду заліза:  FеО + С ( Fе + СО + Q. Фосфор і сірка виводяться з металу в шлак за допомогою вільного оксиду кальцію:  Р2О5 + 4СаО ( (СаО)4Р2О5 + Q; FеS + СаО ( СаS + FеО + Q. Після виплавлення сталі її розкислюють. Розкислення проводять феромарганцем, феросиліцієм, алюмінієм:  3FеО + 2Аl ( 3Fе + Аl2О3 + Q; 2FеО + FеSі ( 3Fе + SіО2 + Q ; FеО + FеМп ( 2Fе + МпО + Q .

34. Основним продуктом, отриманим в доменній печі, є чавун; в ході плавки утворюються шлак, газ і колошниковий пил.

35. Метод прямого відновлення заліза в наші дні за принципом залишився без зміни - спеціально підготовлена, тобто збагачена, руда, --концентрат, де міститься основний оксид заліза відновлюється в шахтної печі за допомогою твердого палива, як це було в давнину, або дляцієї мети використовується конвертованій газ - природний метан, алеперетворений в суміш водню і чадного газу (СО).

36. Мартенівська піч являє собою споруду з вогнетривкої цегли, яка стягнута рядом металічних балок, що утворюють зовнішній каркас. Робочий простір печі обмежений зверху склепінням, знизу – подом, спереду і ззаду – стінками, з боків – головками. 

В основі процесу мартенівської плавки лежать окисні процеси, в результаті яких з металічної шихти одержують рідку сталь заданого складу. На відміну від конверторів у мартенівських печах плавка йде за рахунок тепла полум'я, що утворюється при горінні в робочому просторі печі суміші доменного і коксового газів. Для утворення в пе-чі високих температур (1800 – 1850 оС) і економії палива газ і повітря перед подачею в піч підігрівають теплом продуктів горіння в регенераторах до температури 1200 – 1300 оС. При попаданні в робочий простір печі газ стикається з повітрям і загоряється. Під дією цього тепла шихта нагрівається і плавиться. Водночас з розплавленням металу відбувається окиснення його основних компонентів. 

37. Виробництво сталі кіснево-коверторним способом

Це процес отримання рідкої сталі продувкою

чавуну повітрям через дно грушоподібної посудини (конвертора),

футерованої дінасом. Процес займає чільну роль серед існуючих способів масового виробництва сталі. Такий успіх киснево-конвертерного способу полягає в можливості переробки чавуну практично будь-якого складу, використанням металобрухту від 10 до 30%, можливість виплавки широкого сортаменту сталей, включаючи леговані, високою продуктивністю, малими витратами на будівництво, велику гнучкість і якістю продукції. 

38. Виробництво сталі в електропечах  Електросталеплавильне виробництво - це отримання якісних і високоякісних сталей в електричних печах, що мають суттєві переваги у порівнянні з іншими сталеплавильними агрегатами.  Виплавка сталі в електропечах заснована на використанні електроенергії для нагрівання металу. Тепло в електропечах виділяється в результаті перетворення електроенергії в теплову під час горіння електричної дуги чи в спеціальних нагрівальних елементах, або за рахунок збудження вихрових струмів.  На відміну від конвертерного і мартенівського процесів виділення тепла в електропечах не пов'язано зі споживанням окислювача. Тому електроплавку можна вести в будь-якому середовищі - окисної, відновної, нейтральною і в широкому діапазоні тисків - в умовах вакууму, атмосферного або надлишкового тиску. Електросталь, призначену для подальшої переробки, виплавляють, головним чином в дугових печах з основною футеровкою і в індукційних печах. 

39.Для стали хімізм процесу полягає в утворенні на поверхні металу шару фосфатівзаліза (для підвищення антикорозійного захисту в даний шар вводять іони цинку,магнію, нікелю і т.д.). Даний процес називається фосфатування.

40. Відповіді на питання 36, 37, 38.

41. Виплавлену в тих чи інших печах сталь випускають у ківш, із якого її

розливають у виливниці для отримання зливків. Іноді розливку сталі

здійснюють під вакуумом, при якому сталь дегазується і рафінується.

Розливку сталі у виливниці залежно від маси зливка здійснюють зверху або

знизу. Крім того, використовують також безперервну розливку.

 За ступенем розкислення сталі поділяють на киплячі, спокійні й напівспокійні. 1. Кипляча сталь це сталь не повністю розкислена в печі. її розкислення продовжується у виливниці за рахунок взаємодії оксиду заліза РеО з вуглецем

2.Спокійну сталь одержують при повному розкисленні металу в ковші. Така сталь за-абв твердіває без виділення газів, тому рис хл { Схеми будови сталевих зливків в зливку утворюється щільна структура, але усадочна раковина концентрується у верхній частині, що зменшує на 15...20 % вихід придатного металу. 3.Напівспокійну сталь одержують при розкислюванні фероманганом і недостатній кількості феросиліцію або алюмінію. В цьому випадку зливок не має концентрованої усадочної раковини. В нижній частині він має будову спокійної, а в верхній киплячої сталі. Така сталь за якістю і цінністю є проміжною між киплячою і спокійною. 

42. Виробництво міді.

Мідь у природі знаходиться у самородному стані, сульфідних і окисних рудах. На сульфідні руди припадає близько 80 % усіх світових запасів. З них найпоширеніші: халькопірит (мідний колчедан) СuFеS2, халькозин Сu2S, борніт Сu3FеS3, ковелін СuS.

З окисних руд використовують малахіт СuСО3·Сu(ОН)2, куприт Сu2О, тонорит СuО, азурит 2СuСО3·Сu(ОН)2. Середній вміст міді в рудах не перевищує 3 %.

Технологічний процес плавлення міді складається з: одержання мідних концентратів (збагачена руда); одержання з мідних концентратів шляхом випалювання, мідного штейну; виплавляння з мідного штейну, шляхом продування його повітрям у спеціальних конверторах, чорнової міді; рафінування чорнової міді (вогневим і електролітичним способами).