Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мои шпоры по микро, коротко.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
3.88 Mб
Скачать
  1. Порівняння ефективності різних моделей ринку.

У реальній економічній системі всі ринкові структури можуть існувати одночасно, взаємодіючи одна з одною. Певна частка ринку припадає на монопольні й олігопольні утворення. Найперспективнішого вигляду набуває монополістична конкуренція, що поєднує риси вільної конкуренції і чистої монополії. Таке сполучення дає змогу скористатися перевагами обох цих структур, водночас взаємно погашаючи їхні негативні наслідки. Цей різновид можна вважати більш розвинутою формою ринкової конкуренції. Але й вона не може розглядатися як єдина існуюча, бо сучасний ринок – це сполучення у різних пропорціях найрізноманітніших типів конкуренції.

  1. Похідний попит і принцип оплати факторів.

Попит на продукти пов’язувався з максимізацією корисності їх для споживачів, а пропозиція — з максимізацією прибутку виробників. Пропозиція споживчих благ надходила від підприємств, а попит утворювали домогосподарства. На ринку факторів виробництва (ресурсному ринку) їх ролі принципово змінюються: первинні фактори виробництва (праця, капітал, земля) пропонуються домогосподарствами та іншими суб’єктами ринку, а попит на них утворюється підприємствами. Така цільова функція реалізується на ринку благ і тому попит на ресурси є похідним попитом, залежним від попиту на кінцевий продукт. Працю, землю і інші фактори в-ва можна розгул-ти як різні форми капіталу. Слід мати на увазі , що всі фактори вир-ва (крім праці) , крім поточної ціни, яка дозволяє робити висновки при ефективність вик-ня ресурсу протягом якогось часу (ЗП,рента процент), мають капітальну оцінку. Поточна ціна – ціна послуг даного фактора протягом певного часу(оренда), а капітальна – ціна його кінцевого продажу(зміна власника). Для того, щоб максимізувати прибуток фірма має вик-ти рівність РL =MPRL, тобто гранич-й виторг від гран-го прод-у фактора має =ціні цього фактора.

58. Правило залучення факторів виробництва для максимізації прибутку підприємства.

На досконало конкурентному ринку величини MRC будуть однаковими для всіх одиниць фактора виробництва, що залучаються, і дорівнюватимуть ціні одиниці фактора Pl. Умовою максимізації прибутку товаровиробником є залучення такої кількості фактора виробництва, за якої виконується рівність: MRCl=MRPl і Pl=MRPl. Зазначені умови можна сформулювати так, щоб вони відповідали правилу найменших витрат для вибору факторів виробництва, а саме: прибутки максимізуються у тому випадку, коли граничний продукт на грошову одиницю витрат фактора виробництва зрівнюється для кожного фактора. Тобто, витрати мінімізуються, коли остання грошова одиниця витрачена на кожний ресурс, дає однакову віддачу – такий самий граничний продукт.

59.Праця як фактор виробництва. Формування ціни праці у різних ринкових ситуаціях.

Серед усіх економічних ресурсів, використовуваних у виробництві товарів і послуг, найважливішим є праця. Це обумовлено такими обставинами: суб’єктом ринку праці є практично кожен працездатний член суспільства; винагорода (заробітна плата) є основною складовою доходу переважної більшості сімей будь-якої країни; проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати стають об’єктом політичної та економічної боротьби, державної політики. Єдиним чинником, що впливає на попит і пропозицію праці, залишається заробітна плата, рівень якої, в свою чергу, встановлюється в результаті взаємодії попиту та пропозиції праці. Попит на працю зі сторони фірм визначається дохідністю від граничного продукта, який приносить цей фактор. Величина граничного продукта праці залежить від якості робочої сили, від рівня професійної підготовки і т.д. Пропозиція праці визначається чисельністю населення, долі в ньому працездатних, статево-віковим складом, середнім числом відпрацьованих годин. З деякого рівня (Wn) ефект доходу починає переважати. Чим більший дохід отримують робітники, тим більше їхнє прагнення витрачати його на відпустки, розваги. А для цього потрібно більше вільного часу. В цьому випадку крива пропозиції праці починає вигинатися і набувати від’ємного нахилу. Типовою ситуацією на ринку праці є монопсонія (підприємство у невеликому місті є головним покупцем, а тому має можливість вплинути на рівень зарплати, шляхом скорочення чисельності працівників). Двостороння монополія (ситуація, коли профспілка-монополіст протистоїть підприємству-монополісту).