2.Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

На початку 40-х років ХІХ ст. студенти і викладачі Київського університету організували гурток «Київська молода», визнали праці французьких філософів, цікавилися національно-визвольною боротьбою поляків, чехів, хорватів, поступово гурток оформився в нелегальне товариство – Кирило–Мефодіївське братство (КМБ) 1846 р.

Організатори : М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко.

Основна мета – утвердження національної української державності з демократичним ладом у конфедеративному союзі слов’янських держав.

Програмні засади: ліквідація кріпосного права; національне визволення українського народу; створення конфедерації вільних слов’янських держав із демократичним ладом зі столицею у Києві; різні політичні права для всіх слов’янських народів; повалення самодержавства і встановлення республіки; рівність громадян перед законом, скасування станів; ідеалізація козацького минулого України.

Діяльність: поширення програмних документів;пропаганда ідей братства в університеті; поширення творів Т. Шевченка; збирання коштів на видання української книги; встановлення контактів із литовськими, польськими, чеськими революціонерами.

У березні 1847 р. діяльність КМБ була припинена за доносом О. Петрова. Учасники братства були заарештовані та відправлені до Петербурга.

Білет №3

1.Люблінська унія і її наслідки на розвиток українських земель.

Люблінська унія 1669 р.

1. Польща і Литва об’єдналися в єдину державу – Річ Посполиту.

2. Державу очолив один правитель – король польський і великий князь литовський.

3. Король обирався польсько-литовським сеймом.

4. Створено єдині органи державного управління.

5. Запроваджувалася єдина монета.

6.польська шляхта отримала право на землеволодіння в Литві, а литовці – у Польщі.

7. Польща і Литва проводили спільну політику.

8. українські землі переходили під владу Польщі й ділилися на 6 воєводств.

Литовське князівство зберегло певну автономію в судочинстві та виконавчій владі.

Наслідки Люблінської унії для України:

- майже всі українські землі об’єдналися в одній державі;

- об’єднання сприяло інтенсивному розвитку економіки та з іншого боку, посиленню експлуатації селянства;

- українські міста перетворюються на магнатсько-шляхетські резиденції, центри розвитку ремесла і торгівлі;

- українські землі активно залучаються до міжнародної торгівлі, передусім через Балтійське море;

- поширюється католицизм, почався наступ на православ’я.

2.Діяльність цр. І Універсал цр.

4 (17) березня 1917 р. – представники українських політичних партій та громадських організацій утворили Українську Центральну Раду (УЦР).

Склад УЦР: автономісти (УСДРП, УПСФ, УПСР); самостійники (УПСС, УДХП).

Головою УЦР було обрано М. Грушевського.

Генеральний секретаріат – національний виконавчий і розпорядчий орган державної влади в Україні з 15 (28) червня 1917 р. до 9 (22) січня 1918 р. Уряд України, створений на закритому засіданні Малої Ради.

10 (23) червня 1917 р. – проголошення І Універсалу Центральної Ради. Причини проголошення: відхилення Тимчасовим Урядом вимог делегації на чолі з В. Винниченком про надання Української автономії; ініціювання ІІ Військовим з’їздом проголошення автономії України без згоди ТУ.

Положення: проголошення автономії України; УЦР ставала вищим державним органом влади в Україні до скликання Всенародних українських зборів; заклик до населення створювати підпорядковані УЦР органи влади на місцях; створення української державної скарбниці за рахунок спеціального податку з населення.

Фактично ЦП перетворюється на законодавчий орган. Створюється перший український уряд – Генеральний Секретаріат, склад з 8 секретарів, голова В. Винниченко.

Білет № 4